:: LEX :: ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВІДЧУЖУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) НА ТАЄМНИЦЮ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СТАН ЗДОРОВ’Я
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ВІДЧУЖУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ) НА ТАЄМНИЦЮ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СТАН ЗДОРОВ’Я
 
17.11.2017 15:49
Автор: Музика Тетяна Олександрівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного права № 2 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право]

Згідно з ч. 1 ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відносини, що виникають із цього договору, мають специфічний характер. Укладаючи такий договір, сторони зазвичай зважають на особистісні якості майбутніх контрагентів, у зв’язку із чим навіть зазначають про фідуціарний характер відповідних відносин [2, с. 29; 5, c. 54], тобто такий, що базується на відносинах особливої довіри. Крім того, слід відзначити, що умовами договору довічного утримання (догляду) може бути передбачено обов’язок набувача забезпечувати відчужувача медикаментами, лікуванням, здійснювати заходи щодо його оздоровлення і т. ін.

У зв’язку із цим виникає питання, чи має право набувач за договором довічного утримання (догляду) дізнаватися інформацію про стан здоров’я відчужувача на стадії укладення та впродовж виконання договору, беручи до уваги те, що право на таємницю про стан здоров’я, визначене зокрема в ст. 286 ЦК України, ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачає як власне право особи на те, щоб відповідну інформацію про неї не розповсюджували, так і обов’язок такого нерозповсюдження зокрема з боку службових осіб закладів охорони здоров’я.

На нашу думку, те, що відомості про стан здоров’я набувача мають бути розголошені відчужувачеві, випливає уже із самої суті розглядуваного договору: якщо однією із умов договору є умова про забезпечення відчужувача медикаментами, то перелік цих медикаментів доцільно визначати під час укладення договору довічного утримання (догляду), а отже, стануть явними і відомості про стан здоров’я відчужувача. 

Так, Головне управління юстиції у Харківській області роз’яснює: якщо в договорі визначено, що відчужувач потребує медичного обслуговування, то треба вказати, якого саме – загального чи спеціального, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість. Однак, деякі види утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко визначити заздалегідь при укладенні договору. У разі виникнення спору, він повинен вирішуватися, керуючись засадами розумності та справедливості, враховуючи стан відчужувача та необхідні витрати набувача [1]. 

Друге питання може виникнути в тому разі, коли утриманець потребує медичної допомоги у зв’язку із захворюванням, набутим після укладення договору довічного утримання (догляду): чи має право набувач отримувати інформацію про стан здоров’я утриманця. Ідеться не тільки про формальне належне виконання своїх обов’язків набувачем, а й про забезпечення прав та інтересів відчужувача, який у зв’язку із хворобою може потребувати особливого догляду та ліків. Наприклад, якщо особа перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, то за неї відповідають медичні працівники, проте і в цьому разі вона може потребувати додаткової оплати ліків. Але якщо щодо особи немає показання до перебування її в закладі охорони здоров’я, то чи повинні брати на себе додатковий догляд набувачі, і якщо повинні, то в який спосіб. 

Вважаємо, що викладене зумовлює необхідність і юридичну можливість для набувача дізнаватися від лікарів відомості про стан здоров’я відчужувача. Водночас і для лікарів існування договору довічного утримання (догляду) може бути підставою для правомірного розголошення набувачеві такої інформації. Узагалі вважаємо, що необхідно внести відповідну норму зокрема до глави 57 ЦК України та до Основ законодавства про охорону здоров’я, оскільки може йтися про відповідальність медичних працівників у разі неправомірного розголошення відомостей про стан здоров’я. Проте за чинного законодавчого регулювання доцільним є зазначення цього дозволу під час укладення договору довічного утримання (догляду) в тексті договору.

Водночас відмова відчужувача за вже чинним договором довічного утримання (догляду) від повідомлення набувачеві інформації про свій стан здоров’я має розглядатися як прострочення кредитора за ст. 613 ЦК України, а саме невчинення дій, що випливають із суті зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Іншою є ситуація на стадії укладення договору довічного утримання догляду, коли відчужувач заперечує проти будь-якого медичного огляду, у тому числі й щодо психічного здоров’я. Останнє може мати істотне значення в майбутньому, коли спадкоємці відчужувача або навіть сам відчужувач намагатимуться оскаржити дійсність укладеного договору на тій підставі, що відчужувач, внаслідок психічного розладу чи захворювання не розумів значення своїх дій. Тут у потенційного набувача, на нашу думку, є вибір: або укладати договір довічного утримання (догляду), виходячи з наявних відомостей про відчужувача, або не укладати його взагалі. Але чи може потенційний набувач отримати так довідку самостійно? Зокрема, згідно зі ст. 6 закону України «Про психіатричну допомогу» допускається передача відомостей про стан психічного здоров’я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для: 1) організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги; 2) провадження досудового розслідування або судового розгляду, за письмовим запитом слідчого, прокурора та суду. Тобто для контрагентів за договорами таких можливостей не встановлено, навіть для договору довічного утримання (догляду), який за своєю сутністю, як правило, укладається за специфічних обставин. 

Тому робимо висновок, що передумовою укладення договору довічного утримання (догляду) все ж має бути медичний огляд потенційного відчужувача. По-перше, це дасть змогу оцінити розмір та порядок здійснення утримання (догляду); по-друге, убезпечить права потенційного набувача. Вважаємо необхідним внести відповідну норму і до глави 57 ЦК України.

Література:

1. Договір довічного утримання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justic.kh.ua/page89/ (дата звернення 15.11.2017).

2. Договір як універсальна правова конструкція : монографія /А. П. Гетьман, В. І. Борисова, О. П. Євсєєв та ін. ; за ред. А. П. Гетьмана, В. І. Борисової. – X. : Право, 2012. – 432 с. – (Серія «Харківська правова школа»).

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я [Електронний ресурс] : Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 (дата звернення 15.11.2017).

4. Про психіатричну допомогу [Електронний ресурс] : Закон України від 22.02.2000 р. № 1489-III. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 (дата звернення 15.11.2017). 

5. Пучковська, І. Й. Щодо загальної характеристики договору довічного утримання (догляду) [Текст] / І. Й. Пучковська // Проблеми законності. Вип. 105. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого / редкол. В. Я. Тацій [та ін.] ; відп. ред. В. Я. Тацій, 2009. – С. 49–56.

6. Цивільний кодекс України [Текст] : Закон України вiд 16.01.2003 № 435-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДО ПИТАННЯ ПРО ПРЕДМЕТ ВІДШКОДУВАННЯ У ВИПАДКАХ ПРИЙНЯТТЯ ПРОТИПРАВНИХ РІШЕНЬ, ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТИПРАВНИХ ДІЙ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ (нормативний аспект)
17.11.2017 15:44
РОЛЬ ПРОГНОСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИ ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ
16.11.2017 23:05
ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ У НАКАЗНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
16.11.2017 22:01
МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПРЕДСТАВНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА
16.11.2017 21:47
ПРАВО НА МАТЕРИНСТВО (БАТЬКІВСТВО) ЯК ОСОБИСТЕ НЕМАЙНОВЕ ПРАВО ПОДРУЖЖЯ
16.11.2017 21:39
ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ПРЕДСТАВНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТА ЗА НОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ
16.11.2017 21:29
ПРАВОВИЙ СТАТУС БЕЗРОБІТНОГО В УКРАЇНІ
15.11.2017 22:11
ОСОБЛИВОСТІ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
15.11.2017 22:07
РЕАЛІЇ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНИХ АВТОРСЬКИХ ПРАВ В ВСЕСВІТНІЙ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
15.11.2017 22:03
ОСОБЛИВОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН ЩОДО ПРАВОСУДДЯ
14.11.2017 21:08




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше