:: LEX :: СУТНІСТЬ І ПОНЯТТЯ ВИМІРЮВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КОРУПЦІЇ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СУТНІСТЬ І ПОНЯТТЯ ВИМІРЮВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ КОРУПЦІЇ
 
17.11.2017 16:11
Автор: Чудик Наталія Олегівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу юридичного факультету Тернопільського Національного економічного університету; Шмигельський Мечислав, магістрант юридичного факультету Тернопільського Національного економічного університету
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право]

Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»  став у свій час одним із кроків на шляху до наближення України до Міжнародних стандартів боротьби з корупцією. Стаття 19 цього Закону передбачає, що спеціально уповноважений орган із питань антикорупційної політики щороку не пізніше 15 квітня готує та оприлюднює у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку звіт про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції, в якому, серед іншого, мають відображатися відомості про результати виконання органами державної влади заходів щодо запобігання та протидії корупції. Разом із тим, незважаючи на низку прийнятих після цього антикорупційних законів та інших нормативно-правових актів України, в державі не існує єдиної системи оцінювання корупції, зокрема методик її розрахунку в різних сферах суспільного життя. Існують думки серед дослідників, що корупцію не слід вимірювати взагалі, бо зробити це неможливо в принципі. Так, М. В. Фоміна дійшла висновку, що емпірично і статистично корупція не може бути виміряна [1, с. 39]. Більше того, на думку вченого, що реальна оцінка рівня корупції практично неможлива [1, с. 43]. Беген Є. І. вважає, що, оскільки корупція за своєю природою доволі абстрактне явище, виміряти її вкрай важко, тому потрібно реєструвати окремі корупційні діяння і, спираючись на одержану сукупність фактів, оцінювати рівень корупції в державі. Тобто життєво важливим є створення та аналіз баз даних, які містили б описи обставин вчинення конкретних корупційних діянь та їх основні ознаки. За результатами їх емпіричного та статистичного аналізу можна розробити типові моделі поведінки корупціонерів, виділити характерні обставини здійснення корупційних діянь, класифікувати суми хабарів за розмірами тощо [2, с. 81]. Однак існують непрямі методики виміру та оцінки корупції, про що свідчать наукові дослідження інших авторів. Починаючи з 1993 р., некомерційна антикорупційна неурядова організація з вивчення і боротьби з корупцією Transparency International (TI) (з англ. – «міжнародна прозорість») щорічно здійснює оцінку рівня корумпованості країн і регіонів світу за індексом сприйняття корупції (ІСК), який розраховується за результатами опитування громадян, іноземців, підприємців і аналітиків, які проживають в окремо взятій країні. Її мета – домогтися більшої прозорості та підзвітності влади. Саме прозорість будь-якого виду діяльності, на думку працівників ТІ, є передумовою меншої корумпованості суспільства та значно полегшує боротьбу з цим явищем. ІСК є своєрідним зрізом поглядів, ставлення суспільства до корупції, на основі якого зарубіжними інвесторами, керівниками торгових компаній, банків ухвалюються рішення щодо розміщення капіталовкладень, ведення торгівлі, надання кредитів тощо. В ІСК країнам присвоюється рейтинг за шкалою від 0 до 10, де 0 – означає найвищий рівень сприйняття корупції, а 10 – найнижчий (водночас індекс нижче межі 3,0 є показником «галопуючої» корупції). З того часу, як ІСК був уперше опублікований, емпіричні дослідження корупції активізувалися, що засвідчило підвищення інтересу міжнародного співтовариства до пошуку її стримання. До роботи в цій галузі приєднались численні міжнародні організації, наукові установи, зокрема Всесвітній економічний форум (World Eсonomic Forum), Міжнародний дослідний центр Геллапа (Gallup International), Консультація з політичних та економічних ризиків у Гонконзі (Political and Economic Risk Consultancy, Hong Kong), Всесвітній банк (World Bank), Базельський університет (University of Basel), Інститут розвитку управління в Лозанні (Instіtutе for Management Development Lausanne), Відділ економічної розвідки (Economist Intelligence Unit). Таким чином, Transparency International працює в більш ніж 180 країнах світу, і всіх їх об’єднує єдина антикорупційна ідеологія, спрямована на встановлення єдиного базового режиму прозорості, насамперед у фінансової сфері [3]. Організація Transparency International визначає корупцію «як зловживання наданими повноваженнями для отримання приватної вигоди». Хоч це визначення і стисле, але воно поєднує в собі три важливі елементи: по-перше, це зловживання повноваженнями; по-друге, це повноваження, надані у приватному або публічному секторах; і по-третє, це зловживання повноваженнями для отримання приватної вигоди, тобто не лише для вигоди особи, що зловживає, але й для вигоди членів його / її сім’ї або друзів. Організація ТІ уперше спростувала уявлення про корупцію як класичний феномен, що не має кількісних показників, оскільки статистика не застосовується до латентних явищ. Щороку організація публікує рейтинги сприйняття корупції населенням, у яких Україна традиційно посідає останні місця. Так, у 2011 р. Україна у щорічному рейтингу серед 182 країн за рівнем корумпованості посіла 152 місце, у 2010 р. серед 178 країн – 134 місце, поруч з Того і Зімбабве. Для порівняння, у той час, коли в 2009 р. Україна займала 146 місце, у 2008 р. – 134, Грузія, яка провела серйозні антикорупційні реформи, перебувала на 66-й позиції разом з Італією і Кубою, Російська Федерація – 154 місце поруч з Папуа-Новою Гвінеєю та Таджикистаном. Але тут слід зазначити, що дуже складно провести порівняльний аналіз рівня корупції щодо різних країн на основі фактичних матеріалів, наприклад, кількості кримінальних справ або судових вироків. Такі дані різних країн не відображають реального рівня корупції, вони скоріше є показниками роботи правоохоронних органів, судів або ЗМІ щодо виявлення корупції. Єдиним методом збору порівняльних даних є спирання на досвід та думку тих, хто безпосередньо стикається з реальною корупцією [3]. За висновками експертів, зниження оцінки індексу сприйняття корупції лише на один пункт призводить до відтоку з країни капіталу, що дорівнює 0,5% валового внутрішнього продукту держави. Для України ці цифри означають втрату щороку щонайменше 20 млрд гривень.

Автор вважає за потрібне далі навести та охарактеризувати рейтинги сприйняття корупції в Україні, динаміку рейтингів та індекс сприйняття корупції населенням за період 1998–2016 рр. Аналіз ІСК, розрахованих фахівцями ТІ, свідчить, що впродовж останнього десятиліття рівень корупції в Україні стабільно залишається надзвичайно високим. За рівнем корупції Україна прирівнюється до таких «проблемних» країн світу, як Сьєрра-Леоне, Зімбабве, Ліберія, Малі, Мозамбік, Кот-д’Івуар, з якими наша держава ділить сходинки за порівняльними рейтингами. Якщо проаналізувати ці показники впродовж 1999–2009 рр., то можна помітити стійку тенденцію до їх погіршення. У 2011 р. за рівнем корумпованості в Україні зафіксовано найвищий рівень сприйняття корупції. Країна посіла 152 місце (із 182 країн світу). У 2010 р. у зазначеному рейтингу Україна хоча й піднялася на 12 позицій, зайнявши 134 місце (із 178 країн), проте отримала лише 2,4 з 10 можливих балів. У 2011 р. Україна посіла одне з останніх місць у світі в рейтингу економічних свобод – 164 місце серед 179 країн світу і останнє місце серед європейських держав. Між тим у 2010 р. Україна посідала 162 місце, а в 2009 р. – 152. З країн СНД Україну випереджали Узбекистан (163 місце), Білорусь (155), Росія (143). Останні місця рейтингу займали Куба, Зімбабве та Північна Корея. Україна в 2012 р. піднялася у рейтингу корупції Transparency International на вісім пунктів – з 152 на 144 місце. У тому самому році Україна набрала 26 балів зі 100 можливих. У повідомленні Transparency International зазначено, що будь-який результат менше 30 балів є «ганьбою для нації». Разом з Україною на 144 місці опинилися Сирія, Бангладеш, Камерун, Конго та Центральноафриканська Республіка. Річні порівняльні виміри показника ІСК обумовлені не тільки фактичними змінами ступеня корумпованості, але й різницею в джерелах інформації, зміною методик, які застосовуються для збору й обробки даних. Тому Transparency International закликає до вкрай обережного й акуратного використання даних ІСК для виявлення динаміки корупції у зв’язку з можливістю отримання неправильних, необ’єктивних результатів [3]. У багатьох статтях і дискусіях при згадуванні назви цього індексу слово «сприйняття» (рerception) прийнято пропускати, в результаті чого створюється хибне уявлення, що індекс відображає реальний стан справ у сфері корупції, в той час як йдеться, фактично, про рівень занепокоєності населення питаннями корупції. Фоміна М. В. звертає увагу на те, що рейтингові оцінки корупції можуть використовуватися з метою маніпулювання суспільною і міжнародною думкою про окремі країни. Отже, сприйматися рейтинги можуть лише як форматування реальності. Звідси і такі розмиті та розпливчасті цілі, що ставляться організаціями, які формують рейтинги. З метою підтвердження сказаного вище слід навести приклад зі скандалом із кредиторами рейтингу, що виник у Європейському Союзі на початку 2012 р. Віце-президент Єврокомісії А. Таджані відкрито звинуватив рейтингові агенції в тому, що вони працюють «на долар», постійно занижують кредитні рейтинги країн Єврозони, діють не прозоро і допускають багато помилок. Учасниками круглого столу «Кращі практики участі громадянського суспільства в реалізації антикорупційної політики в країнах Східного партнерства ЄС» 16 листопада 2011 р. у м. Київ була висловлена думка, що в наукових колах, уряді та неурядових організаціях багатьох країн відбувається «фетишизація» вимірювання корупції. При цьому вони застерегли, що маніпуляції індексами можуть бути дуже небезпечні. За їх словами, слід вимірювати не сприйняття корупції населенням, а її рівень. Приклад ефективнішої методики оцінювання рівня корупції має Група країн Ради Європи проти корупції (GRECO). Так, наприклад, добре себе зарекомендувала методика ECR (індекс концентрації робочої сили). Експерти різних країн із питань антикорупційної політики пропонують використовувати такі індикатори виміру корупції: рівень сприйняття корупції; світовий індекс «Економічна свобода»; обсяг хабарів, які давались підприємцями та домашніми господарствами; контроль над проявами корупції; якість реагування на корупційні правопорушення; обсяг хабарів, які давались протягом певного часу, частіше це 12 місяців; кількість громадян, готових дати хабар; ефективність правління; регуляторна якість; верховенство права; підзвітність та самовираження; політична стабільність; політичні та громадянські права; якість життя. Наприклад, за даними щорічного Quality of Life Index, який публікує ірландський часопис International Living, у загальносвітовому рейтингу якості життя Україна за 2011 р. із 68 опинилася на 73 місці, потрапивши до однієї групи з такими державами, як Намібія (72), Ботсвана (74) та Тринідад і Тобаго (75). Причому за економічним критерієм Україна перебуває у трійці найвідсталіших країн. Позаду лише Зімбабве і Сомалі. За даними видання, вартість життя в Україні значно вища, ніж у США, й не нижча, ніж у Польщі. Індикаторами рівня корумпованості, скажімо, у Вірменії, слугують: індекс сприйняття корупції та індикатор контролю корупції; індикатор ефективності правління та індикатор регуляторної якості; індикатор верховенства права та індикатор підзвітності та самовираження; індикатор політичної стабільності та індикатор політичних і громадянських прав. У світовому масштабі застосовуються такі індикатори: індекс хабародавців (Bribe Payers Іndex), який відображає готовність компаній провідних країн-екпортерів світу давати хабарі у країнах, що розвиваються; міжнародний огляд жертв злочинності (International Crime Victim Survey) – програма досліджень щодо з’ясування частоти реального стикання громадян із корупцією на практиці і звернення з цього питання до правоохоронних органів; індекс підтримки навколишнього природного середовища (Environmental Sustainability Index) був розроблений з метою національних рівнів підтримки належного стану навколишнього природного середовища. Дослідники з Всесвітнього економічного форуму виявили разючий взаємозв’язок між ІСК і станом навколишнього середовища: підвищений рівень корупції в країні – знижений показник підтримки природного середовища в належному стані; індекс глобалізації (GCB) виявляється у такому: одним із негативних наслідків відкриття національних кордонів для розширення торгівлі та інвестиційних потоків є неминуче зростання корупції. Однак фактичне порівняння індексу глобалізації та ІСК свідчить про те, що економічна, соціальна, технологічна інтеграція пов’язані зі сприйняттям меншої корумпованості держав. Лідери ділових кіл і міжнародні експерти сприймають представників влади як бездоганно «чистих» у країнах, які досягли високих показників глобалізації, водночас сприйняття державної корупції проявляється дуже активно в країнах із нижчим ступенем глобалізації; індикатори державної влади в різних країнах світу (WGI); частка тіньового сектора (Legal); деструктивний вплив high-hume технологій (ІnHHT); неефективність трансплантації інститутів (InlT); чисельність економічно активного населення (млн осіб) (Р); якість довкілля (інтегральний індекс природного балансу) (Т); індекс природного балансу (FBI); якість суспільних інституцій (Х); сумарна вартість капітальних активів (млрд грн) (R); рівень розвитку технологій (I). Наприклад, у Болгарії протягом майже десяти років застосовується система моніторингу корупції, яка ґрунтується на уніфікованих показниках та стандартних дослідницьких процедурах. Отримана інформація використовується для стратегічного програмування та планування поточної діяльності державних та недержавних інституцій у сфері протидії корупції. Міжнародними фахівцями пропонується також упровадження в деяких країнах електронної системи державних закупівель – індикатор, який враховує кількість звернень до системи. У випадку якщо індикатори не працюють, це, на їх думку, є показником того, що слід міняти завдання Національної стратегії боротьби з корупцією країни. 

Література:

1. Фоміна М. В. Корупція: сутність, причини, методологія оцінки / М. В. Фоміна // Академічний огляд Донецького національного університету економіки торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – 2012. – № 2 (37). – С. 36–44.

2. Беген Є. Емпіричні дослідження статистичних закономірностей процесу здійснення корупційних діянь в економіці / Є. Беген // Вісник Львів. нац.-го унів-ту ім. Івана Франка. – Серія «Економічна». – 2010. – № 43. – С. 81–87.

3. Номоконов В. А. Корупция в мире и международная стратегия борьбы с ней : [монографія] / В. А. Номоконов – Владивосток : ДВГУ, 2004. – 200 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ В ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
20.11.2017 17:37
ЗАПОБІГАННЯ ФІКТИВНОМУ ПІДПРИЄМНИЦТВУ: ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ
17.11.2017 16:07
СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗАРОДЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ СУДУ ПРИСЯЖНИХ
17.11.2017 16:05
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ЗНАРЯДЬ ТА ЗАСОБІВ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
17.11.2017 15:12
ДЕЯКІ ПИТАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА
16.11.2017 23:09
ІСТОРИЧНО-МІНЛИВИЙ ХАРАКТЕР ПОНЯТТЯ «НЕПРИРОДНІЙ СПОСІБ» У СКЛАДІ ЗЛОЧИНУ ЗА СТ.153 КК УКРАЇНИ
16.11.2017 22:46
ДЕЯКІ ПИТАННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ, ЛОГІЧНОСТІ І ЗБАЛАНСОВАНОСТІ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
14.11.2017 08:57




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше