:: LEX :: ДО ПИТАННЯ ПРО ОГЛЯД У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ТРУПА У ВОДОЙМІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ ПРО ОГЛЯД У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ТРУПА У ВОДОЙМІ
 
23.03.2018 15:10
Автор: Кравчук Петро Юрійович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права, процесу та криміналістики ПВНЗ «Європейський університет»
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Аналіз і систематизація криміналістичних рекомендацій щодо організації і проведення огляду у випадку виявлення трупа у водоймі, необхідні не лише для полегшення їх пошуку і застосування практичними працівниками, але й визначення конкретних шляхів і напрямів подальшого розроблення нових і удосконалення наявних рекомендацій щодо даної проблематики.

Окремі питання огляду у випадку виявлення трупа у водоймі розглядалися у публікаціях В. В. Польщикова, Є.С. Мішина, Я.М. Яковлєва та багатьох інших авторів, як криміналістів так і судових медиків. У їх публікаціях досить детально розкриті питання: огляду трупа виявленого у водоймі, ознак смерті при утопленні, судово-медичному розтину такого трупа, залучення судово медика як спеціаліста до огляду трупа. Однак криміналістичні рекомендації слідчим щодо огляду у випадку виявлення трупа у водоймі висвітлені поверхнево та недостаньо систематизовано. Тому метою нашої публікації є виокремлення з наукових джерел та систематизація криміналістичних рекомендацій слідчим, щодо огляду у випадку виявлення трупа у водоймі.

Шлях потрапляння людини у воду може бути різним, зазвичай це утоплення, смерть у воді від різноманітних захворювань, смерть від пошкоджень, викидання трупа у воду.

Утоплення це вид насильницької смерті, яка є наслідком впливу на організм рідини при заглибленні в неї всього тіла чи тільки голови людини. Середовищем утоплення зазвичай є вода, а місцем події – природні водойми: річки, озера, моря. Менш поширеними є випадки утоплення у невеликих за обсягом ємностях (бочках, цистернах, ваннах і т. ін.), заповнених водою чи іншою рідиною, наприклад, бензином, нафтою і т. ін. Непоодинокими є випадки виявлення трупів у колодязях (водопровідних та каналізаційних), вигрібних ямах, причиною смерті при цьому може бути як травма, так і отруєння гнилісними газами, що утворилися внаслідок гниття різноманітних органічних решток. Смерть від отруєння такими газами наступає дуже швидко, протягом декількох секунд.

Особливістю подїї на воді є малочисельність залишених слідів, що пов’язується з динамічністю події (переміщенням трупа у водоймі, руйнівною дією води та водного транспорту, природніх мешканців водойм: риб, раків, комах і т. ін. Зміни до обстановки на місці події можуть бути внесені також метерологічними умовами, ненавмисними діями сторонніх осіб та спробами злочинців знищити сліди [1, с. 88].

У випадку виявлення трупа у водоймі або прибитого до її берега, важливо встановити як причину смерті, так і спосіб попадання постраждалого у воду. Причина смерті встановлюється спеціалістом – судовим медиком, а обсатавини утоплення чи знаходження трупа у воді – слідчим за участю працівників оперативного підрозділу в процесі розслідування події. В ході такого розслідування здійснюється огляд місця події, який передбачає: зовнішній огляд трупа; огляд водойми і її берегів, а за необхідності і плавальних засобів: човнів, плотів і т. ін.

Огляд берега водойми здійснюється з метою відшукання слідів, які вказують на обставини попадання постраждалого у воду. У такому випадку дослідження обстановки є аналогічним іншим видам огляду на місцевості, тому застосовуються ті ж правила пошуку, виявлення, дослідженні, вилучення і збереження слідів та об’єктів.

Огляд поверхні води здійснюється з метою виявлення предметів які спливли. Він проводиться від межі води і суші, так як предмети, що знаходяться у воді, можуть бути прибитими до берега. У такому випадку слід враховувати силу вітру, наявність і швидкість течії у водоймі, а також з’ясувати особливості її дна, адже пошкодження на трупі можуть бути завдані наявними там предметами, камінням, корчами і т. ін. [1, с. 89].

Для огляду дна водойми можуть залучатися спеціалісти-водолази. До проведення робіт під водою допускаються особи, які пройшли встановлену теоретичну і практичну підготовку, мають кваліфікаційну категорію, трудова діяльність яких пов’язана зі спусками під воду у водолазному (легководолазному) спорядженні.

Спеціаліст-водолаз, який залучається до проведення огляду місця події на воді, бере участь в його плануванні, безпосередньому проведенні, пошуку та збиранні слідів, допомагає слідчому оцінити їх інформаційно-доказовий потенціал. На підставі власних спеціальних знань і отриманої інформаціє про розслідувану подію, спеціаліст-водолаз може надати слідчому консультативну допомогу, зокрема у висуванні перспективних версій щодо події. Дії спеціаліста-водолаза мають бути спрямовані на всіляке сприяння слідчому в процесі проведення слідчої (розшукової) дії. При цьому слідчий не повинен обмежувати ініціативу спеціаліста-водолаза, нав’язуючи йому свою думку та втручаючись у сферу, яка є прерогативою спеціаліста.

Витягнуті з води трупи, при високій температурі повітря, швидко розкладаються. Тому всі підготовчі заходи слідчому варто провести до моменту витягування трупа з води.

Однією із типових зовнішніх ознак утоплення є наявність піни поблизу рота та носа трупа, витягнутого з води.

При огляді трупа, в протоколу фіксуються такі обставини: а) наявність мацерації шкіри на фалангах пальців, яка наступає через 2-6 год., у воді при плюсовій температурі 14-16 градусів; б) набухання і побіління усієї шкіри долонної поверхні, які наступають через 2-5 діб знаходження у воді; в) відшарування верхніх покровів на руках (через 7-15 діб); г) повне відділення шкіри рук разом із нігтями («рукавички смерті»), наступають через 30-40 днів; ґ) відділення волосся (приблизно через 30 днів); д) наявність на одязі і тілі водоростей; е) наявність пошколжень на тілі і одязі, у тому числі характерних для боротьби та самооборони [2, с. 218-219].

Якщо труп виявлений у невеликій водоймі чи ємності, то в протоколі огляду зазначають характер водойми та її ємність, якою рідиною вона заповнена, вимірюють товщину рідини та її температуру. Детально описується поза трупа, зазначаються його частини, що знаходяться над водою та заглиблені. При цьому описується глибина заглиблення окремих частин тіла.

Детально вказується якими частинами тіла труп торкався предметів, чи вільно він плавав у рідині, чи затримувався окремими предметами.

Зазвичай, у великих водоймах та річках трупи переміщаються течією, тому їх огляд проводиться витягнутими на берег. При цьому витягувати труп потрібно обережно, не ушкоджуючи його.

Під час опису одягу на трупі, витягнутому з води, зазначаються: сезонність одягу, ступінь його вологості, колір тканини (може змінюватися при тривалому впливі вологи), наявність на одязі піску, мулу, мушлів і т.ін. Детально перевіряється вміст кишень.

Якщо на трупі наявні петлі, поєднані з вузлами, що характерно для зв’язування кінцівок, прикріплюванні до трупа вантажів, то їх доцільно описувати не знімаючи з трупа і не розв’язуючи вузлів. Якщо до трупа прив’язано занадто важкий вантаж, то зазначають матеріал з якого він виготовлений та розмір, що дасть змогу визначити приблизну його вагу.

При виявленні на тілі і одязі трупа сторонніх нашарувать, які не відповідають місцю виявлення трупа, вони вилучаються. Якщо труп виявлений не у воді, то необхідно взяти зразок води.

Під час огляду трупа звертається увага на ознаки перебування його у воді: блідність шкіри, колір трупних плям, наявність «гусячої» шкіри, зморщування шкіри в ділянці сосків, мошонки, мацерацію шкіри.

На трупах витягнутих з води часто виявляють пошкодження прижиттєвого і посмертного походження. Прижиттєві пошкодження можуть виникати до попадання у воду і у воді, від ударів об каміння, об наявні у водоймі предмети чи частини водного транспорту. Так, при виявленні трупа у водоймах з інтенсивним рухом суден, на трупі можуть бути сліди подібні на розчленування, зокрема: відсутність кінцівок, голови, посмертні і прижиттєві пошкодження від гвинта судна, підводних частин судна, що швидко рухалося.

Посмертні пошкодження трупів виникають від ударів тіла об поверхню дна, об наявні там предмети при перетаскуванні тіла течією, від дії предметів якими труп витягували з води, від впливу реанімаційних заходів.

При довготривалому перебуванні у рідині і торканні корчів, колод, каменів, на одязі можуть виникнути розриви і інші дефекти схожі на сліди волочіння і боротьби.

Також на тілі можуть виникнути пошкодження від падіння, пірнання з висоти у воду, здавлювання тіла між бортами суден, судном і причалом. Такі ознаки будуть схожі на нанесення ушкоджень тупими предметами.

У разі виявлення трупа впакованого у мішок, його слід ретельно оглянути з метою пошуку маркувальних позначок, написів, заплаток і т. ін.

На тілі і одязі трупа важливо шукати сліди боротьби та тілесні ушкодження, при цьому звертати увагу на такі деталі: чи зв’язані руки і ноги трупа, чи не прив’язані до нього важкі предмети, чи немає на шиї мотузки, в якому стані одяг, і чи немає на ньому сторонніх нашарувань.

При самогубствах шляхом утоплення, на трупі іноді можуть зустрічатися такі ознаки: руки зв’язані за спиною або скріплені ланцюгом і замкнуті на замок, ноги також зв’язані, рот закритий кляпом і т. ін., тобто інсценується смерть за допомогою стронньої людини [3, с. 81].

В протоколі пошкодження на трупі описуються у типовому судов-медичному порядку.

Список використаних джерел:

1. Шамонова Т. Н. Осмотр места обнаружения признаков убийства: учебное пособие. Москва: МосУ МВД России, изд-во «Щит-М», 2008. 178 с.

2. Осмотр места происшествия: справочник следователя / И. Е. Быховский, Е. Н. Викторова, Ю. А. Горинов и др.; под ред. А. А. Леви. Москва: Юрид. лит., 1982. 272 с.

3. Марков В. А. Осмотр места происшествия (тактика и практика): учебное пособие. Самара: Самар. гуманит. акад., 2008. 120 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЩОДО ЗНАЧЕННЯ ІНСТИТУТУ ПРИСЯЖНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
26.02.2018 14:58
ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ
26.02.2018 14:56
ОКРЕМІ ПИТАННЯ ОГЛЯДУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ НЕЗАКОННОГО ЗБИРАННЯМ ТА РОЗГОЛОШЕННЯМ КОМЕРЦІЙНОЇ АБО БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ
23.03.2018 15:13
ЩОДО ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛІДЧИМ РОЗКРИТТЯ, РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНІВ
23.03.2018 15:06
ОБ’ЄКТИ ОБШУКУ В ФОРМІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ
23.03.2018 15:04
ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗМІ, ПІД ЧАС НАБУТТЯ НАВИЧОК УХВАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТАКТИЧНИХ РІШЕНЬ, З УРАХУВАННЯМ СИТУАЦІЙНОГО ПІДХОДУ
23.03.2018 15:00
ЩОДО ПРЕДМЕТУ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ПОДАТКОВИЙ ЗЛОЧИН
23.03.2018 14:58
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТА ФАКТИЧНОЇ ПОМИЛКИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
16.03.2018 11:58
ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВЛЕННЯ НЕВИДИМИХ СЛІДІВ КРОВІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ
14.03.2018 19:36
ЕТИКО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ МЕДИЦИНИ
13.03.2018 11:59




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше