:: LEX :: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ КОНСОЛІДАЦІЇ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА КОМУНІКАЦІЯ ЯК МЕХАНІЗМ КОНСОЛІДАЦІЇ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ
 
06.04.2018 15:07
Автор: Бистрова Юлія Вікторівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, науковий співробітник НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України
[Секція 1. Теорія держави і права. Філософія права]

В інноваційних умовах глобалізаційних процесів актуалізується дослідження сутності соціально-правової комунікації (СПК) як механізму консолідації державно-політичних, соціально-правових, інституалізованих зв’язків, що забезпечують прогрес і безпековість у всіх сферах діяльності суспільства.

Деонтологічні джерела правової комунікації, еволюція підходів до розуміння поняття «соціально-правова комунікація», комунікативні, діалогові аспекти правової комунікації як феномену права і держави справедливо підтверджують позицію, що ефективність СПК може бути досягнута завдяки дієвості правових регуляторів: норм права і моралі, звичаїв, традицій, запитів соціальної практики, а також забезпечення конкурентоспроможності національного медіа. 

У суспільстві на тлі постійного оновлення соціально-комунікативних відносин потрібне усвідомлення необхідності розширення та укріплення взаємодії між правом і законом, владою і суспільством [4]. Феномен цього комунікаційного процесу розглядається у практичній площині мотиваційного аспекту поєднання суб’єктів суспільної нормативно-правової взаємодії задля забезпечення:

• якості та дієвості у виробленні і прийнятті законодавчих рішень;

• ефективності виконання управлінських правових суспільно важливих завдань;

• європейськості правил та підходів у відносинах держави та громадськості;

 публічності та доступності нормативно-правових практик і методів подолання бар’єрів при задоволенні конституційних інтересів, реалізації законних прав громадян;

• стабілізації правопорядку в суспільстві та прискорення вирішення питань інформаційної безпеки;

• орієнтування суспільства, кожної людини на вибір і розуміння справедливості норм права та моделей соціальної дії;

• забезпечення єдності правових модальностей безпековості суспільства;

• формування медіаобразу права і медіапростору суспільства.

Плюралізм наукових думок учених та різноспрямованість оцінок гіпотез СПК дозволяє виділити, як мінімум, чотири основні групи еволюційних підходів до розуміння поняття «соціально-правова комунікація». Зокрема, СПК розглядається як: 1) процес обміну правовою інформацією, що використовується різними соціально-комунікативними структурами в управлінських, організаційних, економічних, соціальних та ін. відносинах, тобто як механізм управління соціумом [3, с. 299]; 2) діяльність соціальних інститутів, що створюють і передають у часі та просторі соціально значущу правову інформацію, яка має бути інтерактивна, спрямовуватися на пошук значення правових текстів і нормативного змісту діючого права; 3) міжособистісне спілкування у процесі комунікативних взаємовідносин і взаємозв’язків між системами, однією з яких є особа чи суспільство; 4) процес впливу масової комунікації та медіапотоків на розвиток суспільних відносин. 

Слід зазначити, що у комунікативному просторі держави СПК являє собою сукупність процесів і структур, які забезпечують: а) цілеспрямований обіг і поширення нормативно-правової інформації та правових знань у соціальному просторово-часовому континуумі [1]; б) реалізацію стратегічних і тактичних цілей та завдань держави, соціально-політичний, економічний, безпековий прогрес у всіх сферах діяльності суспільства; в) розвиток глобальної системи нормативно-правової інформації і комунікаційних зв’язків, що мають мережний характер [2].

Таким чином, в українських соціальних реаліях та в умовах глобалізаційних процесів СПК є механізмом консолідації у: сфері правової діяльності; публічного управління; системі правотворення, правовиконання, праворозповсюдження та правового регулювання; комунікативних системах генерування, підтримки та трансляції правової інформації і знань у суспільстві та медіапросторі; процесі утвердження верховенства права на основі інтеграції загальнотеоретичних і прикладних модальностей права; законотворчій діяльності та укріпленні правопорядку; формуванні правосвідомості; створенні медіаобразу права. 

Література:

1. Андреєв Д. В. Витоки парадигми соціально-правової комунікації. Право і безпека. 2013. №2. С. 6–12.

2. Бистрова Ю. В. Сучасні проблеми соціально-правової комунікації через призму викликів часу. Право та інноваційне суспільство. 2016. № 1. С. 33–39.

3. Ильганаева В. А. Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность) : слов.-справ. Харьков : Город. тип., 2009. 392 с.

4. Пасмор Ю. В. Напрями консолідації в інформаційному забезпеченні правової науки України: соціально-комунікативний аспект : монографія / Нац. акад. прав. наук України, НДІ прав. забезп. інновац. розвитку. Харків : Юрайт, 2013. 272 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВИХ КОЛІЗІЙ
14.04.2018 10:57




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше