Злочинна діяльність у податковій сфері в останні десятиліття в Україні набула значного поширення. Досудове розслідування таких злочинів ускладнене значною кількістю різноманітних схем вчинення ухилення від сплати податків, статусом осіб які вчиняють такі правопорушення, протидією розслідуванню яка часто чиниться з боку учасників злочинної діяльності, що безумовно викликає труднощі в отриманні криміналістично значущої інформації.
Специфіку тактики допиту головного бухгалтера підприємства у справах про ухилення від сплати податків досліджували: П. В. Донцов і А. С. Фоміна [1]. А. Задорожний і В. Лисенко [2, 3] та ін.
Допит головного бухгалтера, у справах про ухилення від спати податків, є однією із найскладніших процесуальних дій, оскільки зумовлений наявністю в останнього знань законодавства у сфері оподаткування, особливостей фінансових операцій у певній сфері діяльності, можливим досвідом тривалого ухилення від сплати податків і т. ін. Тому, важливим при підготовці до допиту, визначенні його тактичних прийомів, є вивчення і враховування особистих якостей допитуваного, а також прогнозування можливої поведінки останнього у тій чи іншій ситуації допиту.
Традиційно тактика допиту складається з декількох етапів, стосовно яких науковцями вже розроблена низка тактичних прийомів [4, 5, 6 та ін.].
Перший етап допиту є підготовчим, його завдання його завдання полягає в організаційному та технічному забезпеченні допиту, визначенні напрямів поведінки слідчого на наступних етапах цієї процесуальної дії. З цією метою здійснюється:
– вивчення особи допитуваного (головного бухгалтера): його освітній рівень, тривалість професійного досвіду, рівень знань особливостей організації та відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерському обліку, наявність злочинного досвіду у податковій сфері та зав’язків з учасниками інших кримінальних угрупувань; крім того, слідчий має прогнозувати майбутню поведінку головного бухгалтера в ході допиту;
– визначення: часу, черговості процесуальної дії, місця допиту, способу виклику на допит;
– вивчення спеціальних питань, які будуть обговорюватися під час допиту, самостійно чи за участю спеціаліста-економіста;
– підготовка необхідних матеріалів кримінального провадження (висновків експертиз, протоколів процесуальних дій, документів фінансово-господарських операцій, службової документації, інших речових доказів), що дозволить конкретизувати показання допитуваного, допоможе головному бухгалтеру пригадати обставини, які стосуються справи, а також викрити неправдиві показання.
Другий етап допиту характеризується необхідністю встановлення психологічного контакту з допитуваним. Головним завданням слідчого, на даному етапі є формування психологічного контакту з метою отримання в подальшому від головного бухгалтера якомога повних та об’єктивних показань щодо обставин справи. Після чого слідчий може застосовувати різні тактичні прийоми спрямовані на подолання неправди, або відмови від дачі показань.
Головними тактичними прийомами подолання відмови допитуваного від дачі показань визначають:
– переконання допитуваного в неправильності зайнятої позиції;
– повідомлення про те, що співучасники злочинної діяльності дають об’єктивні показання, у тому числі й такі, що викривають останнього у вчиненні протиправних дій;
– використовування суперечностей між інтересами співучасників [7, с. 83].
За допомогою тактичних прийомів слідчий має викликати у допитуваного інтерес до процесу спілкування, дачі показань, психологічно підвести (схилити) його до цього. Зазвичай формування психологічного контакту розпочинається з розмови, яка не стосується предмета допиту. Тут важливу роль відіграє те, як слідчий підготувався до проведення цієї процесуальної дії, чи знайшов достатньо інформації яка характеризує особу допитуваного.
Третій етап допиту головного бухгалтера важливо провести у формі вільної розповіді, коли останній повідомляє все те, що йому відомо у справі чи з окремих її обставин. На цьому етапі слідчий закріплює встановлення психологічного контакту з допитуваним, та подумки спостерігає за його поведінкою.
Четвертий етап допиту головного бухгалтера проводиться у формі «запитання – відповідь», оскільки зазвичай вільна розповідь не вирішує усіх завдань допиту. Доцільно задати уточнюючі запитання, щоб усунути суперечності в показаннях, а іноді, викрити допитуваного в нещирості. Основні запитання, зазвичай, охоплюють предмет допиту в цілому або ж його значну частину. Додаткові – задаються для з’ясування обставин, упущених в ході вільної розповіді. Уточнюючі запитання – стосуються фактів, щодо яких були дані нечіткі, такі що потребують уточнення, показання. Запитання, що нагадують, ставляться для того, щоб допомогти допитуваному пригадати забуте.
У ході допиту головного бухгалтера, з метою встановлення обставин вчинення злочину, може бути використаний такий комплекс тактичних прийомів:
– докладний документальний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємництва;
– аналіз аналогічних фінансово-господарських операцій, які здійснені раніше, і знайшли повне та правильне відображення у бухгалтерському і податковому обліку та звітності;
– докладний аналіз нормативних актів, положення яких були порушені, і ставлення до цього допитуваного;
– пред’явлення фрагментів протоколу допиту осіб, які брали участь у проведенні фінансово-господарських операцій, і які дають свідчення, що викривають конкретних осіб у протиправній діяльності [8, c. 114].
Коли допитуваний головний бухгалтер заперечує свою участь у вчиненні ухилень від сплати податків, пропонується використати такі тактичні прийоми:
1) максимальна деталізація показань стосовно виконаних фінансово-господарських операцій, із використанням відомостей з документів, які їх підтверджують;
2) ознайомлення допитуваного з документами первинного обліку, бухгалтерського оформлення та звітності;
3) пред’явлення фрагментів протоколів допиту співучасників протиправної діяльності, які повідомляють про обставини вчинення ухилень від сплати податків.
Серед найбільш відомих тактичних прийомів, які можуть бути застосовані для вирішення конфліктних ситуацій допиту головного бухгалтера, можна вказати такі:
– отримання детальної інформації про суб’єкта підприємництва за період, що перевіряється;
– отримання інформації з метою аналізу діяльності підприємства за більш ранні звітні періоди для встановлення аналогічних операцій (фінансово-господарських), проведення яких було вірно відображено у бухгалтерському обліку, з повним і правильним обчисленням податків (зборів, інших обов’язкових платежів);
– пред’явлення первинних документів, які отримані в результаті зустрічних перевірок;
– пред’явлення показань співучасників злочинної діяльності або ж осіб, які брали участь у виконанні фінансово-господарської операції (водій, експедитор);
– акцентування уваги допитуваного на окремих сторонах і особливостях здійснення підприємницької діяльності, щоб викликати заперечення з його сторони, і таким чином домогтися участі в обговоренні поставлених слідчим запитань;
– використання технічних засобів фіксації показань допитуваного (аудіо-, відеозапис);
– стимулювання позитивних якостей допитуваного головного бухгалтера;
– створення перебільшеного уявлення допитуваного про кількість зібраних доказів;
– використовування суперечностей між співучасниками злочинної діяльності тощо.
Отже, успіх проведення допиту головного бухгалтера підприємства, який запідозрений у вчиненні ухилення від сплати податків, напряму залежить від ретельної підготовки слідчого яка проявляється у всебічному вивченні особи допитуваного, детальному ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, витребуванні (отриманні) необхідних документів які викривають допитуваного у вчиненні протиправних дій. Важливою складовою успіху в досягненні мети допиту є також уміння слідчого встановити психологічний контакт з допитуваним, правильно обрати ефективні тактичні прийоми та уміння їх реалізувати, відповідно до виникаючих ситуацій допиту.
Література:
1. Донцов П. В., Фомина А. С. Особенности проведения вербальных следственных действий при расследовании налоговых преступлений. Воронежские криминалистические чтения / под ред. О. Я. Баева. Воронеж: изд-во Воронеж. ГУ, 2000. Вып. 1. С. 126–140.
2. Задорожный А. Особенности подготовительного этапа допроса главного бухгалтера и руководителя предприятия по делам об уклонении от уплаты налогов. Підприємництво, господарство і право. 2004, № 6. С. 145–149.
3. Лисенко В., Задорожний О. Особливості допиту головного бухгалтера (керівника підприємства) у справах про ухилення від сплати податків. Вісник прокуратури. 2007. № 10 (76). С. 109–114.
4. Бахін В. П. Весельский В. К. Тактика допиту: навч. посібник. Київ: НВТ «Правник», 1997. 64 с.
5. Бахін В. П., Весельский В. К., Маліков Т. С. Поліцейський допит у США. (Поради допитуючому): навч. посіб. Київ: НВТ «Правник», 1997. 32 с.
6. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002 гг.): монограф. Киев, 2002. 266 с.
7. Дашковская Г. М. Особенности тактики отдельных следственных действий по делам о налоговых преступлениях и пути совершенствования их производства. «Черные дыры» в российском законодательстве. 2002. № 4. С. 82–99.
8. Лисенко В. В., Задорожний О. С Вирішення проблемних ситуацій допиту головного бухгалтера (керівника підприємства) у справах про ухилення від сплати податків. Форум права. 2007. № 2. С. 113–119. URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07lvvvsp.pdf
____________________________
Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань Університету державної фіскальної служби України
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
