:: LEX :: МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 11


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ЯК ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
 
23.05.2018 15:12
Автор: Руденко Людмила Дмитрівна, доцент кафедри АГПФЕБ, Навчально-науковий інститут права, Сумський державний університет; Рибак Олександра Юріївна, студентка магістратури, Навчально-науковий інститут права, Сумський державний університет
[Секція 5. Господарське право. Господарське процесуальне право. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право. Фінансове право. Банківське право]

Розвиток цифрової економіки обумовлює виникнення нових «нетрадиційних» об’єктів права інтелектуальної власності. До одного з таких об’єктів відноситься мобільний додаток. Мобільний додаток – один з найбільш застосовуваних об’єктів права інтелектуальної власності, але у той же час права на такі об’єкти систематично порушуються, у тому числі і з боку держави. Зокрема, протягом місяця з моменту оприлюднення мобільного додатку для полювання на віртуальних покемонів кількість завантажень гри перевищила десять мільйонів. При цьому акції компанії Nintendo протягом першого тижня зросли на 50%. Таганським судом Російської Федерації винесено рішення про блокування Telegram. Але Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій та масових комунікацій Російської Федерації не має фізичної можливості виконати рішення суду. Наведені приклади вказують на відсутність у держави ефективних правових засобів охорони прав на мобільні додатки. Традиційні правові інструменти не забезпечують як захист об’єктів права інтелектуальної власності, так і реалізацію публічних інтересів держави у сфері цифрової економіки.

Метою дослідження є конкретизація сутності мобільного додатку як об’єкта права інтелектуальної власності.

У ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено такий об’єкт охорони як комп’ютерні програми [1]. Комп’ютерна програма є найбільш близьким до мобільних додатків об’єктом права інтелектуальної власності. Тобто мобільні додатки також захищаються як об’єкти авторського права. Але це складний об’єкт правової охорони, оскільки він може містити у собі декілька самостійний об’єктів: зображення, графічні об’єкти, музичні твори, торговельні марки тощо. Мобільний додаток має подвійну правову природу: з одного боку він виступає об’єктом права інтелектуальної власності, а з іншого – комерціалізованою інформаційною послугою. Основним об’єктом захисту в мобільному додатку є вихідний програмний код. Як і будь-який інший об’єкт авторського права, мобільний додаток захищається з моменту його створення. Захисту підлягає саме форма вираження мобільного додатку. Згідно з Бернською конвенцією, до якої на сьогоднішній день приєдналася 171 країна, включаючи Україну, авторські права виникають з моменту створення твору та не вимагають виконання будь-яких формальностей, у тому числі реєстрації [2]. Але, виходячи зі складності мобільного додатку як інтелектуального продукту та його подвійної правової природи, механізми авторського права не забезпечують захист у випадку комерціалізації такого продукту. Зображення мобільного додатку не є тим ключовим елементом, який підлягає захисту. Комерціалізувати та використовувати мобільний додаток дозволяє знання програмного коду.

Як правило, до створення програмного коду залучається безліч розробників. Це можуть бути як штатні співробітники компанії, так і сторонні підрядники. Аналіз практики вказує на забезпечення захисту мобільних додатків на стадії розробки шляхом укладення договорів. З кожним із розробників укладається письмовий договір, який може бути трудовим або цивільно-правовим. В інтересах роботодавців і замовників у кожному з договорів чітко зазначається механізм передачі програмного коду у повному обсязі, що дозволяє практично без обмежень розпоряджатися результатами розробки. Також у договорах передбачаються умови, що автор програмного коду (як і будь-якого іншого об’єкта авторського права) бере під свою відповідальність усі претензії третіх осіб, пов’язані з авторськими правами на об’єкт. Такі умови виключають відповідальність замовників у випадку свідомого або випадкового запозичення розробником об’єктів права інтелектуальної власності інших осіб.

Таким чином, проведений аналіз вказує на подвійну правову природу мобільного додатку як об’єкта права інтелектуальної власності. З одного боку, це об’єкт права інтелектуальної власності, а з іншого – комерціалізована інформаційна послуга. Виходячи з механізму захисту, впровадженого для об’єктів авторського права, слід констатувати на неналежну правову охорону мобільних додатків. Адже вони є складними об’єктами права інтелектуальної власності, які можуть містити декілька самостійних об’єктів. Практикою розроблено договірний механізм передачі прав від розробників до замовників та відповідальності розробника за результати його інтелектуальної діяльності. Проте такий механізм не забезпечує захист третіх осіб, результати інтелектуальної діяльності яких використано розробниками у мобільних додатках. У подальших дослідженнях доцільно розробити пропозиції щодо захисту таких прав.

Література:

1. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 року № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994.   № 13. – Ст. 64. – зі змін. та доп.

2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24.07.1971 року // Офіційний вісник України – 2007.   № 75. –Ст. 2809.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОРЕНДА ЗЕМЛІ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ
18.05.2018 11:17
ПРОБЛЕМА ЗАКОНОДАВЧОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ СТАТУСУ БІЗНЕС-ІНКУБАТОРА ЯК ОБ’ЄКТА ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДТРИМКИ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
14.05.2018 11:28
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСКОРДОННОГО БАНКРУТСВА У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
11.05.2018 18:17
ФОРМУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
09.05.2018 12:55
АКТУАЛЬНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТІВ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
08.05.2018 12:13




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше