Кожен товар чи послуга, що існує на світовому ринку, включають в себе елемент інтелектуальної власності й відповідні права. Не є секретом, що результати інтелектуальної діяльності, якими ми щодня користуємося і без яких у XXI столітті важко уявити своє життя, приносять чималі статки своїм винахідникам.
У розвинутих країнах вже давно збагнули, що ще зі шкільних років дитина має зрозуміти, що результати інтелектуальної власності – це джерело заробітку. На превеликий жаль українські реалії зовсім інші. Зокрема, у школах та вищих навчальних закладах (далі – ВНЗ) у молоді як правило відсутній такий предмет, як «Право інтелектуальної власності». У ВНЗ якщо така дисципліна і викладається, то виключно в рамках підготовки магістрів, а сам курс є невеликим за обсягом. Якщо ж казати про студентів, які вирішили зупинитися на здобутті освітнього ступеню бакалавр, то скоріше за все, хоч якесь, навіть базове уявлення про право інтелектуальної власності у таких учнів взагалі буде відсутнім. На нашу думку побідна практика є докорінно неправильною.
На наш погляд, навчальна дисципліна «Право інтелектуальної власності» має стати обов’язковою до вивчення абсолютно в усіх ВНЗ. Студентам ще з першого курсу мають пояснюватися базові принципи зі створення, набуття, охорони та захисту права інтелектуальної власності, а головне, молодь має бути обізнаною у питаннях комерціалізації результатів своєї інтелектуальної діяльності. Бачення особою економічного потенціалу в результатах своєї інтелектуальної діяльності стає можливим виключно за умови впровадження в учбовий процес дисциплін, що будуть надавати студентам необхідні знання, зокрема, з інтелектуальної власності.
Минулого року за сприяння Всесвітньої організації інтелектуальної власності в Україні обговорювалось питання щодо впровадження Типового положення про політику в сфері інтелектуальної власності для університетів та науково-дослідних установ (далі – Положення).
Дане Положення стосується питань права власності, охорони і комерційного використання інтелектуальної власності, яка створювалася дослідниками під час виконання своїх службових обов’язків або здійснення діяльності в університеті. У документі викладаються встановлені навчальним закладом правила співпраці з промисловими та комерційними організаціями і визначаються принципи розподілу економічної вигоди, отриманої в результаті комерціалізації інтелектуальної власності.
Провідні ВНЗ світу (Оксфордський університет, Кембриджський університет, університет Глазго, Королівський коледж у Лондоні тощо) вже давно успішно користуються Типовими положеннями в сфері інтелектуальної діяльності. До прикладу серед українських вишів автором не було знайдено жодного, який би користувався даним Положенням.
В контексті даного питання, у якості позитивного кроку, можна назвати формування Кабінетом міністрів України Ради з питань інтелектуальної власності. Відповідну постанову ухвалено на засіданні уряду 7 лютого 2018 року.
Даний орган буде діяти як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України та здійснюватиме координацію процесів щодо функціонування і розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності та визначатиме в цілому державну політику у сфері інтелектуальної власності в Україні. Враховуючи той факт, що до складу ради ввійдуть заступник Міністра освіти і науки та віце-президент громадської організації «Спілка ректорів вищих навчальних закладів України», можна сподіватися, що питання недостатньої уваги до вивчення дисциплін з права інтелектуальної власності у ВНЗ все ж будуть підняті та вирішені.
Підсумовуючи усе сказане можна дійти висновку, що освіта в сфері інтелектуальної власності вимагає до себе особливої уваги. Студентам ще з перших курсів мають надаватися базові уявлення про право інтелектуальної власності, а головне, пояснюватися основні принципи комерціалізації результатів своєї інтелектуальної діяльності. Не дивлячись на те, що в Україні обговорювалось питання щодо впровадження Типового положення про політику в сфері інтелектуальної власності для університетів та науково-дослідних установ, на сьогоднішній день дане Положення все ще не застосовується в українських ВНЗ. На противагу вітчизняному досвіту, провідні ВНЗ світу вже давно успішно користуються Типовими положеннями в сфері інтелектуальної діяльності. Враховуючи, що інтелектуальна власність є важливим механізмом поширення створюваних навчальними закладами знань для використання в різних галузях економіки та виступає основоположним рушієм економічного розвитку держави, дисципліна «Право інтелектуальної власності» має стати обов’язковою для вивчення абсолютно в усіх ВНЗ.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
