:: LEX :: ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ РОЗУМІННЯ ПОМИЛОК У ПРАВІ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ РОЗУМІННЯ ПОМИЛОК У ПРАВІ
 
15.06.2018 11:25
Автор: Міневич Олена Іванівна, аспірант кафедри загальнотеоретичної юриспруденції Національного університету «Одеська юридична академія»
[Секція 1. Теорія держави і права. Філософія права]

Проблематика помилок – предмет вивчення багатьох наук, галузей знань – філософії, соціології, педагогіки, медицини, теорії управління, права та ін.

На помилку як невід’ємну якість людської діяльності, звертали увагу багато філософів з найдавніших часів. Поширене висловлювання: «Людині властиво помилятися» (лат. «Errare humanum est»), авторство якого співвідносять з римським оратором Марком Анею Сенекою. Грецький поет Феогнід, який жив за 500 років до н. е., висловив думку, що неможливо зберегти будь з ким тісні дружні стосунки, якщо сердитися на будь-яку помилку друзів, «оскільки помилки є неминучими між смертними». 

Можна навести безліч висловлювань, цитат із творів відомих людей про помилки: «Ніколи не помиляється лише той, хто нічого не робить» (Т. Рузвельт); «Коли не робиш помилок, перестаєш удосконалюватися (Дж. Мартін); «Той, хто правильно вказує на мої помилки – мій учитель (Сян-цзи); «Помилка дає можливість почати все з початку, тільки більш розумно» (Г. Форд). Мудрістю пронизані віршовані рядки О. С. Пушкіна: «О сколько нам открытий чудных, готовят просвещенья дух. И опыт, сын ошибок трудных, и гений, парадоксов друг», у яких вказується на діалектичну зв’язок помилок і досвіду.

Якщо звернутися до джерела народної мудрості, у стислій формі сконцентрованої в прислів’ях і приказках, то й тут існує безліч прикладів зазначеної вище дидактичної властивості помилок, наприклад: «Не помиляється той, хто нічого не робить»; «Помилився, що забився: наперед буде наука»; «Хто не усвідомлює помилку – робить іншу».

Звернення до лінгвістичного тлумачення слова «помилка» вказує на його зв’язок з такими явищами, як похибка (старослов’янська мова), промах (іврит), те, що не потрапило у ціль (грецька мова). Слово «помилка» зустрічається в найдавніших пам’ятках української мови (XVI-XVIII) ст.: «Лексікон славєноросскій» (П. Берында, 1627 р.), «Ключ разуменія» (І. Галятовскій, 1659), словники П. Білецького-Носенка, М. Левченка, Б. Грінченка, С. Караванського. Здебільшого його пояснення означає неправильність, похибку, прогріх, хибу [1].

На думку сучасного філософа А. М. Сафіна, «процес антропосоціогенезу ще до свого початку вже містив у собі феномен помилки. Чи мало відхилення від природних норм сакрально-санкціонований характер, або ж воно сприймалося в утилітарно-негативному світлі – питання другорядне. Феномен людської помилки з’являється тоді, коли людина вперше починає здійснювати рефлексію над процесом своєї діяльності. Таким чином, людська праця у конкретному втіленні стає осмисленою, усвідомленою. У той же час, це осмислення неможливо без усвідомлення помилки як небажаного чи альтернативного від наміченого варіанту розвитку подій» [2]. 

Філософське трактування феномена помилки пов’язане із самою природою світу, це є природним явищем у житті людини. Важливим є принцип фаллібілізма, тобто можливої або фактичної помилковості результатів пізнання. Це передбачає готовність до визнання помилки у пізнанні в результаті, наприклад, нових відкриттів або нових методів пізнання. Це не означає, що все наше знання є помилковим. Це означає, як зазначав Чарльз Пірс, що усе наше знання плаває в океані незнання або помилок [3].

З позицій формальної логіки помилка – це неправильний умовивід, міркування, викликане порушенням законів мислення [4]. 

З позицій теорії управління, помилка характеризується наступним чином: «Система управління зі зворотним зв’язком має ... два стани: заданий і дійсний (чи наявний). Крім того, є засіб для порівняння (вимірювання) двох станів і відмінність між ними – помилка. На дійсний стан системи (виконавчий орган) впливають перешкоди, які прагнуть відхилити систему від заданого стану» [5].

У юриспруденції поняття «помилка» присутнє з давніх-давен і розумілося як «неправильне уявлення про юридично істотну обставину, протиріччя між поданням та реальністю, розбіжність волі та її виявлення. Помилка стосується безпосередньо волевиявлення особи, відноситься до обставин фактичних або юридичних» [6]. Саме у наведеній інтерпретації поняття «помилка» яскраво простежується відображення людського фактора на результаті діяльності, яким і є безпосередньо сама помилка. Остання не виникає сама по собі, помилка – це наслідок неправильного людського тлумачення і розуміння в свідомості, невірна форма закріплення інформації в ній, а як наслідок - прояв у невірних діях. У теоретико-правовому сенсі помилка визначається як різного роду випадкові та ненавмисні дії у рішеннях суб’єктів правовідносин [7]. 

Ф. О. Селіванов пропонує виділити науковий напрям – загальну теорію помилок – ерологію (від лат. error – помилка): «Поняття помилки може бути вироблено на основі узагальнення матеріалу спеціальних наук, теоретичного осмислення цього матеріалу. Такий підхід виключає сліпе перенесення будь-якого визначення в ерологію, оскільки у спеціальних теоріях помилки розглядаються відповідно до визначених (специфічних) завдань». Він визначає оману як помилку у мисленні на рівні суджень та їх зв’язків: «Помилка виникає від того, що суб’єкт приймає хибну думку за справжню, а справжню – за неправдиву» [8; 9]. 

Отже, феномен помилки має важливе значення у процесі еволюційного історичного формування людини. Помилку слід розглядати як процес і результат людської діяльності. З аналізу літератури випливає, що помилка в юридичному контексті є дуже значущою, оскільки в цій галузі діяльності вона несе у собі особливе значення, зміст і пов’язана, доволі часто, із несприятливими наслідками.

Література:

1. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. – 5-те вид., доповн. – Львів : БаК, 2014. – 530 с.

2. Сафин А. М. Феномен ошибки в структуре человеческой деятельности / А. М. Сафин // Ученые записки Казанского университета. – 2013. – Т. 133, кн. 1: Гуманитарные науки. – С. 159. 

3. Ошибка, заблуждение, обман [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.humanism.ru/education/cours/thinking/172-thinking4.html

4. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. – М. : Наука, 1975. – 721 с. 

5. Петрушенко Л. А. Принцип обратной связи / Л. А Петрушенко. – М. : Мысль, 1967. – С. 96.

6. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения / М. Бартошек. – М. : Юрид. лит., 1989. – С. 122.

7. Лисюткин А. Б. Ошибка как категория правоведения: теоретико-методологический аспект : дис. ... д-ра. юрид. наук : спец. 12.00.01 / А. Б. Лисюткин. – Саратов, 2002. – 414 с.

8. Селиванов Ф. А. Истина и заблуждение / Ф. А. Селиванов. – М. : Политиздат, 1972. – 72 с.

9. Селиванов Ф. А. Проблемы теории ошибок / А. Ф. Селиванов // Проблемы методологии и логики наук. Учен. записки – Томск, 1970. – Вып. 85. – С. 35–41.  

____________________________________


Науковий керівник: Завальнюк Володимир Васильович, професор, кандидат юридичних наук, Національний університет «Одеська юридична академія







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАВО НА ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ В КОНТЕКСТІ РОЗГЛЯДУ СПРАВ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ
15.06.2018 11:19




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше