:: LEX :: ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ У ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій

Наукова дискусія: питання юриспруденції

Термін подання матеріалів

27 листопада 2014

До початку конференції залишилось днів 39


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ У ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
 
13.04.2008 13:31
Автор: Альошина Наталя Михайлівна, студентка Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
[Трудове право та право соціального забезпечення]
Державна політика у сфері правового регулювання охорони праці неповнолітніх спрямована на створення належних умов для найповнішого розвитку трудового потенціалу, поліпшення умов праці неповнолітніх, зниження ризику втрати здоров'я та життя.
Трудове законодавство України встановлює спеціальні гарантії праці неповнолітніх. Узгоджена система гарантій обумовлена фізіологічними, психологічними й віковими особливостями неповнолітніх.
Правовий статус неповнолітніх у сфері трудових правовідносин базується безпосередньо на принципі їх рівності з повнолітніми особами, а в галузі охорони праці неповнолітні користуються додатковими пільгами, встановленими законодавством України.
Неповнолітніми визнаються особи, що не досягай 18 років. За загальним правилом, допускається прийняття на роботу лише осіб, що досягай шістнадцятирічного віку. Винятком можна вважати прийняття на роботу неповнолітньої особи, яка досягла 15-річного віку, за згодою одного із батьків або осіб, що його замінює. Допускається також прийняття на роботу осіб, які досягли чотирнадцятирічного віку, за наявності певних умов.
З метою захисту життя та здоров'я встановлена заборона залучення неповнолітніх до робіт, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону України «Про охорону праці»). Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46.
Законодавством також забороняється залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, вага яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22 березня 1991 року № 59.
Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 години на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 годин - для підлітків 16-17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу.
Заробітна плата неповнолітніх працівників при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день (частина друга ст. 75 КЗпП; частина восьма ст.6 Закону «Про відпустки»). За перший рік роботи відпустка неповнолітньому повинна бути надана за його особистою заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві.
Законодавством передбачені певні гарантії щодо працевлаштування молоді. Всі підприємства і організації повинні встановлювати броню для прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді. Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві таким особам, направленим в рахунок броні, забороняється.
З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Власники і керівники підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбачених законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей.
Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством. З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною здоров'я, для чого створює на підприємстві підрозділи, які традиційно іменуються службою охорони праці. Діє ця служба на підставі Типового положення, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. №73. Служба охорони праці створюється на підприємстві виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік. На підприємстві з числом працюючих менш 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони здоров'я. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.
Отже, нормативне регулювання закріплює ряд положень, які на сьогоднішній день залишаються лише теоретичними нормами і не мають підгрунття для реального втілення. Питання на сьогоднішній день потребує правової оцінки з боку законодавця та закріплення механізму перевірок стосовно виконання діючих норм.

Література:
1. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец, вищ. навч. закл / За ред. П.Д. Пилипенка. - К.: "Видавничий дім. Ін Юре", 2004.-С. 203.
2. Трудове право України: Підручник / за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. - 2-ге вид.,стер. - К.: Т-во «Знання», 2001. - С. 216.

e-mail: alyoshi_nata
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ В УКРАЇНІ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
04.04.2008 14:35




© 2006-2014 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Тут може бути Ваша реклама


(097) 907-49-70
lex-line@ukr.net


Тут може бути Ваша реклама


(097) 907-49-70
lex-line@ukr.net



Юридическая баннерная сеть LLE.ru