:: LEX :: ПРАВО НА ПРОВЕДЕННЯ МИРНИХ ЗІБРАНЬ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНИМИ АКТАМИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 3


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВО НА ПРОВЕДЕННЯ МИРНИХ ЗІБРАНЬ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ ТА МІЖНАРОДНИМИ АКТАМИ
 
12.10.2018 14:58
Автор: Самощенко Марія Олександрівна, студентка 3 курсу факультету філології та історії, Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

На сьогоднішній день в умовах глобалізації та політичної напруженості питання дотримання невідчужуваних прав і свобод людини є актуальним. Одним із них є непорушне право кожної людини на свободу мирних зібрань, тому метою даного дослідження є висвітлення положень про свободу проведення мирних зібрань, що закріплені у Конституції України та міжнародних актах.

Основний Закон України – Конституція України гарантує (згідно зі ст. 39) громадянам України право проводити мирні збори, мітинги, демонстрації за умови попередження про це органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування [1]. Реалізація даного права може бути обмежена за певних умов, затверджених Конституційним Судом України. 

Звернемося до офіційного тлумачення ст. 39 Конституційним Судом від 19.04.2001 р.. У наведеному документі зазначено, що невстановлений термін інформування органів влади про проведення мирних зібрань суперечить попередженню та запобіганню злочинів і порушень правопорядку. Строки сповіщення не мають обмежувати права громадян на проведення мирних зібрань, а надати владним органам забезпечити вживання заходів для безпечного проведення запланованих акцій і заходів. 

Підставами для заборони проведення зібрань є наступні пункти:

1) загроза здоров’ю населення;

2) порушення прав і свобод інших людей;

3) реальна небезпека вчинення злочинів.  

У рішенні Конституційного Суду вказано, що влада не повинна чинити перепони у реалізації права на мирні зібрання. В іншому випадку громадяни мають підставу звернутися з відповідними позовом до адміністративного суду [2]. 

Органи місцевого самоврядування мають сприяти  здійсненню права на свободу мирних зібрань. Їхні повноваження щодо даних дій регламентовані ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [3]. Вони зобов’язані вирішувати організаційні питання щодо проведення мітингів, демонстрацій, різних видів масових заходів за умови завчасного попередження організаторами мирних зборів про їх проведення. 

Захист права людини на свободу проведення мирних зібрань також закріплена в авторитетних актах міжнародного права. Ст. 20 «Загальної декларації прав людини» наголошує на тому, що кожна людина має право на мирні збори та вступу до асоціацій, але ніхто не може бути примушеним до таких дій [4].

Право на мирні збори, окрім тих, що загрожують держаній і суспільній безпеці, загальному порядку і правам інших осіб гарантоване  ст. 21 «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права» [5].

За «Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» (ст. 11) кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими для захисту своїх інтересів, якщо це не суперечить безпеці або порядку. Також даний документ не обмежує дозвіл на встановлення обмеження цих прав для осіб, які входять до складу збройних сил держави, поліції або адміністративних органів [6]. 

Відповідні права та свободи висвітлюють також такі міжнародні правові акти як: «Сіракузькі принципи тлумачень обмежень та відступів», «Керівні принципи ОБСЄ зі свободи мирних зібрань» та «Компіляція висновків Венеціанської комісії стосовно свободи мирних зібрань». 

Тож свобода мирних зібрань є природним і непорушним правом кожної людини, за умови, якщо акція є запланованою та узгодженою з владними органами, а також не порушує низку певних вимог. Воно гарантоване державою та закріплене як і в Конституції України, так і в низці європейських і міжнародних правових документах. 

Література:

1. Конституція України. Документ 254к/96-ВР, чинний, поточна редакція — Редакція від 30.09.2016, підстава 1401-VІІІ [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

2. Рішення Конституційного Суду № 4-рп/2001 від 19.04.2001. Документ v004p710-01, поточна редакція — Прийняття від 19.04.2001. [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#n54.

3. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні". Документ 280/97-ВР, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.09.2018, підстава 2262-VІІІ [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр. 

4. Всеобщая декларация прав человека. Документ 995_015, поточна редакція — Редакція від 10.12.1948. [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015

5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Документ 995_073, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава 2148-08 [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_043

6. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Документ 995_004, чинний, поточна редакція — Редакція від 02.10.2013, підстава 994_002-13 [Електронний ресурс]: Законодавство України - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004

_________________________

Науковий керівник: Федоров Ігор Олександрович, старший викладач кафедри історії, правознавства та методики навчання, Глухівський національний університет імені Олександра Довженка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
КОНСТИТУЦІЙНО – ПРАВОВІ ОСНОВИ СУДОВОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ
18.10.2018 20:20
УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД
17.10.2018 20:28
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУР ТА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
17.10.2018 19:47
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ (ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ)
17.10.2018 19:26
ПРОБЛЕМИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ
12.10.2018 14:52
ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ
12.10.2018 14:48
STANDARDY KOORDYNACJI PRAWODAWSTWA W SPRAWIE PROCESORA URZĘDU REPUBLIKI BIAŁORUSI
03.10.2018 21:13




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше