:: LEX :: ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ЗА ЧИННИМ КПК УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ЗА ЧИННИМ КПК УКРАЇНИ
 
17.10.2018 18:51
Автор: Діденко Діана Шахваладівна, студентка, Київський національний торговельно-економічний університет
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Однією з найбільш визначних судово-правових реформ є запровадження новим Кримінально-процесуальним кодексом України (далі – КПК України) інституту негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д).

Важливість даної реформи не викликає жодних сумнівів: рівень розкриття та розслідування тяжких й особливо тяжких злочинів становить близько 85 %, а злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями або проти основ національної̈ безпеки – 100 %. Проте, такі дії часто стають причиною порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, які, так чи інакше, є причетними до цих категорій справ, а слідча і судова практика застосування їх вказує на суттєві юридичні недоліки та слабку доказову ефективність. 

Слід зазначити, що стаття 246 КПК України надає визначення негласних слідчих (розшукових) дій як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України (ст. 246) [1].

Суттю провадження інституту негласних слідчих (розшукових) дій є отримання та фіксація інформації про злочини за умови, що іншим шляхом отримати такі відомості неможливо. Виходячи з цього, першою та основною особливістю НС(Р)Д ми вважаємо є їх негласність. Термін «негласність» означає прихованість проведення слідчих (розшукових) дій від суб’єктів, які в них не задіяні, тобто від співробітників слідчих та оперативних підрозділів та від осіб, щодо яких вони проводяться. 

За думкою Є.М. Блажівського, І.М. Козьякова, з якою ми погоджуємося, негласність проведення цього різновиду слідчих (розшукових) дій виражається в нерозголошенні інформації̈ особам, злочинна діяльність яких документується, та іншим сторонам, що безпосередньо не беруть участі у провадженні, за винятком випадків, передбачених КПК України. 

Отже, негласність є чинником, який суттєво впливає на визначення видів НС(Р)Д, отримання відповідних дозволів і встановлення порядку їх проведення, визначення основних виконавців та кола учасників, обрання способу фіксування ходу й результатів їх проведення [2, с. 13].

Іншою, але не менш важливою особливістю, є закріплений вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо- та відеоконтроль особи               (ст. 260), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння (ст. 267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо- та відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271) та виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 262) [1].

Проаналізувавши деякі положення КПК України 1960 року, ми виявили, що особи, щодо яких здійснювалися оперативно-розшукові заходи, не могли ознайомлюватися з інформацією про проведення стосовно них таких заходів. 

Відповідно до ст. 253 КПК України, особи, конституційні права яких було тимчасово обмежено під час проведення НС(Р)Д, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження [2, с. 10]. Не менш важливими заходами забезпечення гарантій дотримання прав та охоронюваних законом інтересів особи є такі законодавчо передбачені механізми, як:

- фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій                   (ст. 252 КПК);

- заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 254 КПК); 

- заходи щодо захисту інформації, яку не використовують у кримінальному провадженні (ст. 255 КПК).

Ці положення прямо відповідають основним завданням кримінального процесу: охорона прав, свобод людини і громадянина, захист осіб від порушення їх конституційних прав та право оскаржити негласні слідчі (розшукові) дії. Але, незважаючи на законодавчо закріплені гарантії та забезпечення захисту прав осіб, що беруть участь у таких діях, слід зазначити на певні нормативні проблеми та недоліки.

Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України не містить чіткого переліку підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а лише визначає, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в іншій спосіб [1]. Це може стати причиною для недотримання Конституції України у частині прав та свобод громадян.

Виходячи з Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від            18 лютого 1992 року та застосувавши аналогію закону, Нескромний Д.А. розробив власну класифікацію підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з якою ми погоджуємося: 

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: 

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують учинення злочину; 

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; 

- безвісти зниклих;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; 

- реальну загрозу життю, здоров’ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей і близьких родичів;

2) потребу в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави; 

3) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку [3, с. 310].

Ми вважаємо, що ця класифікація найбільш повно розкриває перелік підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Тому є доцільним їх законодавче закріплення.

У підсумку доцільно зазначити, що впровадження даних змін до законодавства обов’язково має знайти відображення у підготовці співробітників органів, що здійснюють кримінальне провадження. Так, доцільно вдосконалити систему підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, розробити рекомендації із зазначенням всіх нюансів практичного застосування нових норм закону, а також норм міжнародної практики.

Отже, введення інституту негласних слідчих (розшукових) дій безперечно є важливим етапом для дієвого функціонування правоохоронної системи України. Чинний КПК має достатній перелік позитивних особливостей проведення негласних слідчих (розшукових) дій, частину з яких нами було запропоновано до розгляду. 

Але, поряд з цим, дане питання має бути вдосконалено та доповнено з урахуванням практики його застування як задля точного дотримання публічних і приватних інтересів осіб, так і для відповідності міжнародним нормам, стандартам та прецедентам Європейського суду з прав людини.

Література:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України від 20 листопада                    2012 року  [Електронний ресурс].– Режим доступу:  http://www.rada.gov.ua.

2. Процесуальне керівництво прокурором негласними слідчими (розшуковими) діями: наук.-практ. посіб. / [Є.М. Блажівський, І.М. Козьяков, Л.В. Вигівська та ін.; за заг. ред. Є.М. Блажівського, Р.Г. Андрєєва. – К.: Національна академія прокуратури України, – 2014. – 304 с.

3. Нескромний Д.А. Негласні слідчі (розшукові) дії: юридичні та фактичні підстави їх провадження. – К.: Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія юридична). – 2015. – № 2. – С. 303-312.

_____________________________

Науковий керівник: Давиденко Валерій Степанович, доцент, доцент кафедри загальноправових дисциплін, Київський національний торговельно-економічний університет
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИ РОЗСЛІДУВАННЯ СЕРІЙНИХ УБИВСТВ
26.10.2018 09:45
МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ФІНАНСОВИХ ШАХРАЙСТВ
25.10.2018 20:40
ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД ФБР США У ПРОТИДІЇ ФІНАНСОВИМ ШАХРАЙСТВАМ
25.10.2018 13:10
ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРАБЕЖІВ І РОЗБОЇВ
25.10.2018 13:08
ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМ
25.10.2018 13:04
ОКРЕМІ ЕЛЕМЕНТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШАХРАЙСТВА
25.10.2018 13:01
ЩОДО ПИТАННЯ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДПИСІВ, ВИКОНАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ
24.10.2018 20:56
СУТНІСТЬ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОДАЛЬШІ НАПРЯМИ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
24.10.2018 20:53
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ РЕСПУБЛІКИ САН-МАРИНО
17.10.2018 20:57
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАТРИМАННЯ ОСОБИ ЗА ПІДОЗРОЮ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ
17.10.2018 19:08




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше