Діяльность фондової біржі (далі - ФБ) є важливим критерієм розвитку національної економіки будь-якої країни. Рівень розвитку біржової торгівлі є індикатором ділової активності країни, що акумулює інформацію про цінні папери та умови їх обігу, а також відображає ефективність функціонування ринкової економіки загалом.
ФБ – це місце, де знаходять один одного продавець та покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів
Організовуючи торгівлю цінними паперами, фондові біржі здійснюють взаємоузгодження інтересів інвесторів і емітентів щодо купівлі-продажу цінних паперів; реалізацію цих інтересів шляхом сприяння укладенню ефективних угод; визначення і виконання взаємних зобов’язань учасників угод за умови закріплення прав власності на цінні папери.
В Україні обсяги біржової діяльності порівняно з іншими країнами є досить незначними, а подальшому розвитку цієї діяльності заважає низка проблем.
На мою думку, основною серед проблем є незначна частка організаційного ринку, оскільки здебільшого операції здійснюються поза біржами, що супроводжує невеликі обсяги біржової діяльності, її низьку ліквідність та прибутковість, непрозорість ціноутворення, інформаційну закритість емітентів і, як результат, неможливість адекватної оцінки реальної вартості підприємств інвесторами. Немає можливості здійснювати операції з активами за ринковими цінами через відсутність або недостатній обсяг попиту та пропозиції на них.
Варто відмітити, що досить низькою є нормативна регламентація біржової діяльності. Значна кількість нормативних актів не відповідають міжнародним стандартам та потребують подальшого розвитку. Особливо це є актуальним з розгляду прозорості ринку та організації вільного доступу до біржової інформації.
Не менш вагомою проблемою є проблема прав акціонерів та захисту інвесторів, оскільки права індивідуальних акціонерів в Україні є лише формальністю, а не реально працюючим механізмом. [1] Відсутні гарантії з боку держави щодо захисту прав та небажання компаній виплачувати дивіденди створюють умови для обмеження доступу фізичних осіб до фондового ринку.
Дефіцит фінансових ресурсів, відсутність внутрішніх джерел фінансування, вкрай несприятливий інвестиційний клімат та міжнародний імідж сприяє дефіциту фінансових ресурсів на фондовому ринку України.
Недосконалим також є податкове стимулювання, що характеризується відсутністю пільг для інвесторів, оподаткуванням інвестиційних доходів, плата за реєстрацію цінних паперів, ліцензійні платежі тощо стримують розвиток фондового ринку України.
Незадовільний рівень інформованості населення про діяльність фондового ринку призводить до незначної активності фізичних осіб на фондовій біржі, тобто психологічного неприйняття та недооцінку потенціалу фондового ринку;
Взявши до уваги все вищесказане, не важко зрозуміти, що у подальшому необхідне реформування та удосконалення механізмів функціонування діяльності ФБ.
Вчений-економіст Огородник В.П. задля вирішення цієї проблеми пропонує зробити наступне :
1) збільшити частки організованого ринку. Забезпечити як нормативні, так і організаційні умови для оформлення угод з купівлі/продажу цінних паперів саме у межах фондових бірж;
2) залучати фінансові ресурсів. Необхідно більш активно долучати до біржової діяльності кошти домогосподарств та створювати умови і відповідний інвестиційний клімат для забезпечення діяльності іноземних інституційних інвесторів на фондовому ринку України;
3) удосконалити та оптимізувати режим валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні .
4)підвищити капіталізації та ліквідності. Створити умови та можливості для первинних публічних розміщень акцій українських підприємств саме на українських фондових біржах; [2].
Я повністю погоджуюся з даними пропозиціями, окрім того, вважаю необхідним :
1) розробити положення, які б були актуальними та вдало регулювали як запуск, так і подальший розвиток ФБ;
2) захистити права інвесторів, що сприятиме залученню їх до діяльності ФБ.
3) створити сприятливий податковий клімат для учасників – потрібно надати певні фінансові привілеїв емітентам.
4)Підвищувати рівень біржової культури серед населення шляхом систематичного проведення роз’яснювальних робіт.
Отже , існує низка негативних чинників, які перешкоджають розвитку діяльності ФБ, однак більшість з них залежать від конкретних заходів державної політики. Вирішення проблем потребує розроблення програми державної підтримки біржового ринку з урахуванням зарубіжного досвіду та національних особливостей. Основою даної програми повинно бути забезпечення інформаційної відкритості, прозорості та забезпеченості біржової діяльності.
Список використаних джерел
1.Кологойда О.В. Господарсько-правове регулювання фондових відносин в Україні: монографія. — К.: Видавництво Ліра-К, 2015. — 704 с.
2. Огородник В.П. Фондовий ринок України : аналіз проблем, особливостей та напрямів розвитку/В.Огородник// Економіст. - 2008. - №8. - с. 31-33.
_______________________
Науковий керівик: Гофман Олександр Рудольфович, кандидат юридичних наук, доцент, Національний університет «Одеська юридична академія»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
