:: LEX :: ПРОЦЕДУРНІ ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК: ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ТА НАСЛІДКИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 15


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОЦЕДУРНІ ПОРУШЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК: ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ТА НАСЛІДКИ
 
15.11.2018 17:47
Автор: Маринів Наталія Анатоліївна, кандидат юридичних наук, Асистент кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Податкові перевірки займають провідне місце в системі податкового контролю. Як основний інструмент контрольної діяльності саме вони є найбільш дієвим способом отримати повну інформацію про виконання платниками податків своїх передбаченим податковим законодавством обов’язків і, передусім, з обчислення та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), які, як відомо, становлять основну дохідну частину бюджету країни [1]. Ефективність податкового контролю неможлива без належного забезпечення його здійснення податково-процесуальними нормами, які регулюють податкові відносини, що виникають у процесі реалізації суб’єктами податкового права своїх прав та обов’язків. В науковій літературі вони мають назву «податкових процедур» [2]. Процесуальна форма реалізації податкових процедур визначається сукупністю правил, формалізованих у процесуальних нормах податкового законодавства, які, у свою чергу, виступають гарантіями виконання податкового обов’язку як основної мети податкового регулювання [3, с.110]. Важливість податкових процедур зумовлена їх цільовим призначенням, а саме, врегулюванням правовідносин між юридично нерівними суб’єктами, між владними суб’єктами та зобов’язаними по відношенню до них фізичними та юридичними особами [2]. 

Чітка регламентація процедурного аспекту відносин особи і влади, а саме «податкових процедур», буде слугувати важливою гарантією спрямованості на забезпечення прав і законних інтересів приватних осіб у відносинах із державою та її органами, зокрема, з органами доходів і зборів. Існування законодавчо встановленої процедури є вихідною точкою для здійснення контролю, зокрема судового, за законністю діяльності органів влади [4,с. 5]. 

На сьогодні правове регулювання процедур адміністрування податків здійснюється нормами розділу ІІ Податкового кодексу України [6], які деталізують дії платників податків та контролюючих органів у сфері справлянні податків і зборів, встановлюючи, зокрема, правила щодо призначення та проведення перевірок платників податків. Ці правила є, насамперед, законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час податкового контролю, який здійснюється органами Державної фіскальної служби України у процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платнику податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо нього. Саме з цією метою нормативно обмежено перелік підстав для проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначені умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. 

Пунктом 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, порядок та підстави для проведення документальних позапланових перевірок регулюється положеннями статті 78 Податкового кодексу України. 

Важливе значення для захисту прав і законних інтересів платників податків під час проведення планових або позапланових виїзних перевірок є законодавче закріплення також і умов допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Факт проведення документальної перевірки у разі, якщо під час її проведення встановлюються порушення, фіксується актом, який відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи [7]. 

Одним з актуальних питань під час здійснення заходів податкового контролю є питання правових наслідків, допущених контролюючим органом під час проведення перевірок платників податків, а також впливу процедурних порушень на правомірність прийнятих за їх результатами податкових повідомлень-рішень. 

Досить тривалий час дискусійним залишалось також питання щодо можливості оскарження платниками податків рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок. 

Узагальнення, проведене на підставі даних Єдиного державного реєстру судових рішень, свідчить, що судова практика з цього питання постійно змінювалась і, на жаль, не є сталою і на сьогоднішній день.

Питання як можливості, так і необхідності оскарження наказів про призначення перевірки виникло ще у 2010 році, коли Верховний Суд України (постанова від 24.12.2010 у справі 21-25а10) дійшов висновку, що платник податків, який вважає, що був порушений порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до такої перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства [7].  Вказана позиція була змінена Верховним Судом України (постанова від 27 січня 2015 року у справі 21-425а14). Зокрема, Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що лише умови та порядок дотримання позапланових документальних перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки, а невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. [8].   

З того часу практика з цього питання залишалась неоднозначною. Більшість притримувалися позиції за рішенням 2010 року, а деякі - за рішенням 2015 року. 

Так, Верховний Суд, дотримуючись правової позиції Верховного суду України, викладеної у справі № 21-425а14, дійшов висновку, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, не дивлячись на те, що посадові особи були допущені до проведення перевірки ( постанова від 7 лютого 2018 у справі 821/1562/16 ) [9] .  

Здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутні компетенція на прийняття зазначеного вище рішення про застосування штрафних санкцій… прийняте на підставі незаконної перевірки податкове повідомлення-рішення не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню (постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 821/1957/16) [10]. 

Однак існує і протилежна позиція. Зокрема, за висновками Верховного Суду (постанова від 13 лютого 2018 року у справі 804/5402/14, від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16) після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки, тому платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки [11,12]. 

Таким чином, на сьогоднішній день не існує єдиної судової практики щодо визначення правових як щодо наслідків процедурних порушень під час проведення податкових перевірок, так і до можливості оскарження платниками податків рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, тому лише встановлення чітких податкових процедур реалізації норм податкового законодавства надасть можливість забезпечити ефективність податкового контролю та створити сприятливий податковий клімат для взаємодії платників податків з органами Державної фіскальної служби України, що  слугуватиме становленню ефективної податкової системи в Україні через формування прозорого механізму податкового процесу. 

Література:

1. Звіт Державної фіскальної служби України за 2017 рік.- Режим доступу: http://sfs.gov.ua/data/files/223549.PDF (дата звернення 15.11.2018 р.). –Назва з екрану

2. Мінаєва О.М. Завершеність податкових процедур / О. М. Мінаєва // Порівняльно-аналітичне право. - 2015.- № 5. - С. 207–209. [Електронний ресурс].– Режим доступу: pap.in.ua/5_2015/61.pdf (дата звернення 15.11.2018 р.).

3. Кучерявенко М.П. Податкові процедури: правова природа і класифікація /М.П.Кучерявенко. –Алерта; КНТ;ЦУЛ,2009. -460 с.

4. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / автор-упорядник В. П. Тимощук. –К. : Факт, 2003. – 496 с.

5. Податковий кодекс України.–Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua /laws/show/ 2755-17 (дата звернення 15.11.2018 р.) – Назва з екрану

6. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.- Режим доступу:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-15 (дата звернення 15.11.2018 р.) – Назва з екрану

7. Постанова  Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua /Review/14222170  (дата звернення 15.11.2018 р.)

8. Постанова Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court. gov.ua/Review /43075087 (дата звернення 15.11.2018 р.)

9. постанова Верховного Суду від 7 лютого 2018 у справі №821/1562/16  [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court. gov.ua/Review/72324146 (дата звернення 15.11.2018 р.)

10. Постанова Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 821/1957/16 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court. gov.ua/Review/71911513 (дата звернення 15.11.2018 р.)

11. Постанова  Верховного Суду від 13 лютого 2018 року К/9901/8259/18 у справі 804/5402/14 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72320483 (дата звернення 15.11.2018 р.)

12. Постанова Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://reyestr.court.gov. ua/Review/72745230 (дата звернення 15.11.2018 р.)
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОНЯТТЯ «БІЖЕНЕЦЬ» В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТІ
20.11.2018 21:14
ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
20.11.2018 20:28
ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСТВА ТА СПОСОБИ ЙОГО НАБУТТЯ
20.11.2018 17:39
ВИЩИЙ СУД З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: СУПЕРЕЧЛИВІ МОМЕНТИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
15.11.2018 21:06
ГЕНЕЗА ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ЮСТИЦІЇ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ШЛЯХУ УКРАЇНИ
15.11.2018 17:54
LEGAL ASPECTS OF REFUGEE ADAPTATION IN EUROPEAN COUNTRIES
15.11.2018 12:21
КЛАСИФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В МИТНІЙ СФЕРІ
15.11.2018 11:17
РІШЕННЯ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ЇХ СУДОВЕ ОСКАРЖЕННЯ
14.11.2018 18:01
ЩОДО ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПОНЯТТЯ «БІЖЕНЕЦЬ» В АКТАХ ЛІГИ НАЦІЙ
14.11.2018 17:32
ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА НА МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
10.11.2018 23:02




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше