Географічне та геополітичне становище України у сучасних умовах неминуче породжує значні виклики перед державою, зокрема щодо глобальних міграційних процесів.
До здобуття незалежності та у перші роки становлення суверенної держави Україна перебувала як в правовому, так і в міграційному полі колишньої радянської системи. Проте, в умовах курсу на асоціацію з Європейським Союзом, уніфікацію з євростандартами норм та правил усіх сфер діяльності суспільства і держави, Україна як найбільший східний сусід Західної Європи, опинилась на одному з транзитних шляхів глобального міграційного руху, що не може залишати її осторонь регулювання цього процесу в інтересах як національної, так і загальноєвропейської безпеки та правопорядку з одночасним дотриманням прав і свобод іноземців та осіб без громадянства на усіх етапах їх взаємовідносин із державою та її органами.
Так, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у розділі III «Юстиція, свобода та безпека» статтею 16 («Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами») передбачено, що співробітництво буде, зокрема, зосереджуватись на:
b) спільному запровадженні ефективної та превентивної політики щодо боротьби з нелегальною міграцією, незаконним переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон та торгівлею людьми, у тому числі щодо методів боротьби з організованими злочинними групами, що здійснюють незаконне переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон та торгівлю людьми, а також захисту жертв таких злочинів;
d) правилах щодо доступу, забезпеченні прав та статусу осіб, яким надано доступ, гідному поводженні та інтеграції іноземців, які проживають на законних підставах;1
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, закріплюють Конституція України, закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Статтею 26 Конституції України гарантується, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами та свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.2 Окремим законом «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» врегульовано статус і процедури щодо цих осіб.
Україна ратифікувала низку міжнародно-правових актів, які і покладають на неї обов’язок гарантувати дотримання прав іноземців, осіб без громадянства та біженців, відтак, реалізуючи свої зобов’язання, Україна формує свою міграційну політику, зокрема, у нормотворчій та правозастосовній діяльності.
Так, крім зазначених нормативних актів, правове регулювання статусу іноземців, осіб без громадянства та біженців, знаходить своє відображення у Кримінальному процесуальному Кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кодексі адміністративного судочинства України.
Таким чином, держава реалізує свої повноваження в управлінні міграційними процесами через судові процедури з метою дотримання законодавства, забезпечення безпеки і правопорядку з додержанням прав і свобод суб’єктів міграції.
Така заснована на законі діяльність судів щодо дотримання та захисту порушених прав фізичних осіб-іноземців щодо правомірності актів та дій органів виконавчої влади у сфері міграції, їх посадових осіб під час прийняття відповідних рішень щодо застосування до порушників санкцій та певних процедур є формою судового контролю у цій сфері.
Ретроспективний аналіз правового регулювання державою у цій сфері, зокрема у царині адміністративного судочинства, доводить необхідність постійного удосконалення нормативного регулювання відносин суб’єктів міграційних процесів, державних органів, їх посадових осіб та суду.
Так, якщо на час прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, у ньому лише згадувалось про гарантування іноземцям права на звернення до суду та їх адміністративна процесуальна правосуб'єктність та права як сторони процесу (ст. 6, 48, 50 КАСУ у редакції від 6.07.2005 р.)3, то в подальшому до Кодексу були внесені зміни, що регламентують особливості провадження у справах за позовними заявами іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх видворення, а також позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням (ст.183-5 КАСУ).
Розвиток правового регулювання та судового захисту іноземців знайшов своє відображення у внесенні змін у профільний закон у 2016 році, а відтак і у Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 183-7)4. Наступним кроком законодавця було розмежування вказаних вище категорій справ в залежності від їх особливостей за суб’єктом звернення до суду та предметом спору у новій редакції Кодексу:
стаття 288 - визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України;
стаття 289 - встановлює особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства5.
Прогрес у правовому регулюванні захисту прав і свобод іноземців полягав у зміні терміну тримання у пунктах тимчасового тримання іноземців; запровадженні можливості судового контролю щодо кожного рішення адміністративних органів стосовно мігрантів; забезпеченні подання ними доказів; особистої участі у судовому процесі; доступі до правової допомоги, у тому числі безоплатної; запровадженні більш м’яких запобіжних заходів як-то взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації та зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу; звільненні від сплати судового збору у таких категоріях справ.
Зазначені зміни суттєво наблизили національне правове регулювання прав і свобод іноземців та осіб без громадянства до норм і практики ЄС та неминуче будуть потребувати удосконалення і надалі на євроінтеграційному шляху України.
Література:
1. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011
2. Конституція України – URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр
3. Кодекс адміністративного судочинства України – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20050706
4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства і врегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції» – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1379-19
5. Кодекс адміністративного судочинства України – URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20171215
________________________
Науковий керівник: Краковська Анжеліка Євгеніївна, канддидат юридичних наук, доцент, Донецький національний університет імені Василя Стуса
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
