Однією з важливих проблем сучасного міжнародного права є розуміння сутності та умов реалізації міжнародно-правової відповідальності держав за порушення міжнародного права. З кожним роком вона набуває все більш важливого значення та вимагає нагального правового вирішення в умовах сучасного реформування міжнародних відносин.
Міжнародно-правову відповідальність можна визначити як зобов’язання суб’єкта міжнародного права потерпіти певні обставини негативного характеру внаслідок заподіяння шкоди іншому суб’єкту міжнародного права як у результаті вчинення міжнародного правопорушення, так і в результаті правомірної діяльності.
Термін «міжнародно-правова відповідальність» охоплює правовідносини, що виникають за міжнародним правом у зв’язку з міжнародно-протиправним діянням. Тому змістом міжнародно-правової відповідальності виступають ті негативні наслідки, які настають для держави в результаті порушення нею міжнародного права.
Підставою міжнародно-правової відповідальності держави є порушення нею міжнародного зобов’язання, тобто здійснення цією державою міжнародного правопорушення.
Юридичними підставами міжнародно-правової відповідальності держав слід вважати міжнародні договори, міжнародний звичай, рішення міжнародних судів, рішення міжнародних (міжурядових) організацій, обов'язкові для виконання державами-членами, односторонні міжнародно-правові акти держав, а також рішення міжнародних арбітражних судів.
Унікальне значення міжнародної відповідальності в сучасних умовах пояснюється тим, що вона сприяє єдності та організації системи міжнародного права, свідчить про належний рівень її розвитку.
Дослідники міжнародно-правової відповідальності підкреслюють, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мало досліджена, як тема розуміння сутності міжнародно-правової відповідальності.
Слід відзначити, що міжнародно-правову відповідальність спочатку розуміли як інститут. Адже норми, які стосуються міжнародної відповідальності, не відрізнялися особливою чіткістю, не були об'єднані в єдину систему.
Загальні зміни, що відбулися в міжнародному праві в сучасну епоху, наклали відбиток і на інститут міжнародно-правової відповідальності. З’явилися нові складники міжнародних правопорушень, яких не було в класичному міжнародному праві, зазнали змін способи реалізації міжнародно-правової відповідальності.
У період між двома світовими війнами було безліч супротивників проблеми міжнародної кримінальної відповідальності держав, але досвід Другої світової війни довів необхідність розрізняти в міжнародних правопорушеннях міжнародні злочини і міжнародні делікти.
Нормативне визначення поняття «міжнародний злочин» одержало розвиток у ст. 1 Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього 1948 р. [1]; ст. 1 Конвенції про незастосування терміну давності до військових злочинів і злочинів проти людства 1968 р. [2]; ст. 1 Конвенції про ліквідацію апартеїду і покарання за нього 1973 р. [3]; ст. 5 Визначення агресії, затвердженої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р. [4].
Перелік міжнародних злочинів, за які поряд з державами несуть відповідальність і індивіди, включений у Статут Міжнародного Військового Трибуналу в Нюрнбергзі [6], складався з трьох категорій: злочини проти миру, військові злочини, злочини проти людства. З часом даний перелік міжнародних злочинів розширився. У Конвенції про запобігання злочинів геноциду і покарання за нього 1948 р. і Конвенції про ліквідацію апартеїду і покарання за нього 1973 р. геноцид і апартеїд кваліфікуються як злочини проти людства, відповідальність за які несуть поряд з державами і фізичні особи.
Нині становище змінилося в значній мірі завдяки прийняттю Генеральною Асамблеєю Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 р. [5]. Однією з найбільш характерних рис сучасного міжнародного права є формування права міжнародної відповідальності як окремої галузі.
Засновником концепції права міжнародної відповідальності був Д. Б. Левін. Він зазначав, що розвиток міжнародного права призводить до виділення в окрему галузь права міжнародної відповідальності [7, с.43-44].
Згідно з визначенням, наданим І. І. Лукашуком, право міжнародної відповідальності - це галузь міжнародного права, принципи і норми якої визначають для суб'єктів міжнародного права юридичні наслідки міжнародно-протиправного діяння, а також заподіяння шкоди в результаті діяльності, не забороненої міжнародним правом. В основі розглядуваної галузі міжнародного права лежить принцип міжнародної відповідальності: будь-яке міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнародного права спричиняє його міжнародну відповідальність [8, с.80].
Зараз в доктрині міжнародного права залишається актуальним питання щодо видів і форм міжнародно-правової відповідальності. Багатьма авторами ці терміни ототожнюються, так якби вони визначали одні і ті ж поняття.
На сучасному етапі існує нова концепція, яка має дискусійний характер, це концепція кримінальної відповідальності. Держава як суб’єкт міжнародних правовідносин та актор міжнародних взаємодій цілком вписується у критерії інституту кримінальної відповідальності. Концепція кримінальної відповідальності держави широко підтримується у доктрині міжнародного права і має численних прихильників, хоча системне обґрунтування актуалізації і ефективності такої відповідальності в сучасних умовах глобалізації практично відсутнє [9, с.203].
Сьогодні пріоритетним завданням учасників міжнародного права є розробка ефективної законодавчої моделі й обмін інформацією серед держав щодо відповідальності за міжнародні злочини. У цьому зв’язку необхідно розробити міжнародні стандарти і сприяти їх впровадженню у національні законодавства.
Слід співпрацювати з регіональними органами влади для здійснення колективних дій у всіх регіонах світу.
Також національне законодавство є ефективним засобом контролю над новими формами і видами прояву злочинних дій суб’єктів міжнародних відносин, тому ті норми, що регулюють питання відповідальності, які є в законодавствах деяких країн, але ще не прийняті міжнародними стандартами, повинні бути включені до них.
Список використаної літератури
1. Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Від 09.12.1948 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_155
2. Конвенція про незастосування терміну давності до військових злочинів і злочинів проти людства. Від 26.11.1968 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_168
3. Конвенція про ліквідацію апартеїду і покарання за нього. Від 30.11.1973 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_149
4. Резолюція ГА ООН 3314 (ХХIХ) від 14 грудня 1974 р. Визначення агресії. // Офіційний Інтернет – сайт ООН: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org.ua
5. Резолюція ГА ООН A/RES/56/589 від 12 грудня 2001 р. Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння. // Офіційний Інтернет – сайт ООН: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org.ua
6. Устав Международного военного трибунала для суда и наказания главных военных преступников европейских стран: от 08.08. 1945 г. // Действующее международное право. – М.: Московский независимый институт международного права, 1997. – Т. 3.– С. 763–770. – Ст. 6.
7. Левин Д. Б. Ответственность государств в современном международном праве: проблема кодификации и прогрессивного развития норм и принципов международного права / Д. Б. Левин - М.: Междунар. отношения, 1966. - 152 с.
8. Лукашук И. И. Концепция права международной ответственности / И. И. Лукашук // Государство и право. – 2003. - №4. – С. 79 - 87.
9. Важна К.А. Концепція кримінальної відповідальності держав. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.11 / К.А. Важна / НАУ – К., 2012. - 243 с.
___________________________
Науковий керівник: Широкова-Мурараш Ольга Геннадієвна, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародного права, Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
