:: LEX :: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 24)

Термін подання матеріалів

21 липня 2020

До початку конференції залишилось днів 14


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
 
13.12.2018 12:02
Автор: Орлова Валерія Владиленівна, студентка кафедри міжнародного права, Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Однією з важливих проблем сучасного міжнародного права є розуміння сутності та умов реалізації міжнародно-правової відповідальності держав за порушення міжнародного права. З кожним роком вона набуває все більш важливого значення та вимагає нагального правового вирішення в умовах сучасного реформування міжнародних відносин.

Міжнародно-правову відповідальність можна визначити як зобов’язання суб’єкта міжнародного права потерпіти певні обставини негативного характеру внаслідок заподіяння шкоди іншому суб’єкту міжнародного права як у результаті вчинення міжнародного правопорушення, так і в результаті правомірної діяльності.

Термін «міжнародно-правова відповідальність» охоплює правовідносини, що виникають за міжнародним правом у зв’язку з міжнародно-протиправним діянням. Тому змістом міжнародно-правової відповідальності виступають ті негативні наслідки, які настають для держави в результаті порушення нею міжнародного права.

Підставою міжнародно-правової відповідальності держави є порушення нею міжнародного зобов’язання, тобто здійснення цією державою міжнародного правопорушення.

Юридичними підставами міжнародно-правової відповідальності держав слід вважати міжнародні договори, міжнародний звичай, рішення міжнародних судів, рішення міжнародних (міжурядових) організацій, обов'язкові для виконання державами-членами, односторонні міжнародно-правові акти держав, а також рішення міжнародних арбітражних судів. 

Унікальне значення міжнародної відповідальності в сучасних умовах пояснюється тим, що вона сприяє єдності та організації системи міжнародного права, свідчить про належний рівень її розвитку.

Дослідники міжнародно-правової відповідальності підкреслюють, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мало досліджена, як тема розуміння сутності міжнародно-правової відповідальності.

Слід відзначити, що міжнародно-правову відповідальність спочатку розуміли як інститут. Адже норми, які стосуються міжнародної відповідальності, не відрізнялися особливою чіткістю, не були об'єднані в єдину систему. 

Загальні зміни, що відбулися в міжнародному праві в сучасну епоху, наклали відбиток і на інститут міжнародно-правової відповідальності. З’явилися нові складники міжнародних правопорушень, яких не було в класичному міжнародному праві, зазнали змін способи реалізації міжнародно-правової відповідальності. 

У період між двома світовими війнами було безліч супротивників проблеми міжнародної кримінальної відповідальності держав, але досвід Другої світової війни довів необхідність розрізняти в міжнародних правопорушеннях міжнародні злочини і міжнародні делікти.

Нормативне визначення поняття «міжнародний злочин» одержало розвиток у ст. 1 Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього 1948 р. [1]; ст. 1 Конвенції про незастосування терміну давності до військових злочинів і злочинів проти людства 1968 р. [2]; ст. 1 Конвенції про ліквідацію апартеїду і покарання за нього 1973 р. [3]; ст. 5 Визначення агресії, затвердженої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р. [4].

Перелік міжнародних злочинів, за які поряд з державами несуть відповідальність і індивіди, включений у Статут Міжнародного Військового Трибуналу в Нюрнбергзі [6], складався з трьох категорій: злочини проти миру, військові злочини, злочини проти людства. З часом даний перелік міжнародних злочинів розширився. У Конвенції про запобігання злочинів геноциду і покарання за нього 1948 р. і Конвенції про ліквідацію апартеїду і покарання за нього 1973 р. геноцид і апартеїд кваліфікуються як злочини проти людства, відповідальність за які несуть поряд з державами і фізичні особи.

Нині становище змінилося в значній мірі завдяки прийняттю Генеральною Асамблеєю Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 р. [5]. Однією з найбільш характерних рис сучасного міжнародного права є формування права міжнародної відповідальності як окремої галузі.

Засновником концепції права міжнародної відповідальності був  Д. Б. Левін. Він зазначав, що розвиток міжнародного права призводить до виділення в окрему галузь права міжнародної відповідальності [7, с.43-44]. 

Згідно з визначенням, наданим І. І. Лукашуком, право міжнародної відповідальності - це галузь міжнародного права, принципи і норми якої визначають для суб'єктів міжнародного права юридичні наслідки міжнародно-протиправного діяння, а також заподіяння шкоди в результаті діяльності, не забороненої міжнародним правом. В основі розглядуваної галузі міжнародного права лежить принцип міжнародної відповідальності: будь-яке міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнародного права спричиняє його міжнародну відповідальність [8, с.80].  

Зараз в доктрині міжнародного права залишається актуальним питання щодо видів і форм міжнародно-правової відповідальності. Багатьма авторами ці терміни ототожнюються, так якби вони визначали одні і ті ж поняття. 

На сучасному етапі існує нова концепція, яка має дискусійний характер, це концепція кримінальної відповідальності. Держава як суб’єкт міжнародних правовідносин та актор міжнародних взаємодій цілком вписується у критерії інституту кримінальної відповідальності. Концепція кримінальної відповідальності держави широко підтримується у доктрині міжнародного права і має численних прихильників, хоча системне обґрунтування актуалізації і ефективності такої відповідальності в сучасних умовах глобалізації практично відсутнє [9, с.203]. 

Сьогодні пріоритетним завданням учасників міжнародного права є розробка ефективної законодавчої моделі й обмін інформацією серед держав щодо відповідальності за міжнародні злочини. У цьому зв’язку необхідно розробити міжнародні стандарти і сприяти їх впровадженню у національні законодавства. 

Слід співпрацювати з регіональними органами влади для здійснення колективних дій у всіх регіонах світу. 

Також національне законодавство є ефективним засобом контролю над новими формами і видами прояву злочинних дій суб’єктів міжнародних відносин, тому ті норми, що регулюють питання відповідальності, які є в законодавствах деяких країн, але ще не прийняті міжнародними стандартами, повинні бути включені до них.

Список використаної літератури

1. Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Від 09.12.1948 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_155

2. Конвенція про незастосування терміну давності до військових злочинів і злочинів проти людства. Від 26.11.1968 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_168

3. Конвенція про ліквідацію апартеїду і покарання за нього. Від 30.11.1973 р. // Офіційний Інтернет–сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_149

4. Резолюція ГА ООН 3314 (ХХIХ) від 14 грудня 1974 р. Визначення агресії. // Офіційний Інтернет – сайт ООН: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org.ua

5. Резолюція ГА ООН A/RES/56/589 від 12 грудня 2001 р. Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння. // Офіційний Інтернет – сайт ООН: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org.ua

6. Устав Международного военного трибунала для суда и наказания главных военных преступников европейских стран: от 08.08. 1945 г. // Действующее международное право. – М.: Московский независимый институт международного права, 1997. – Т. 3.– С. 763–770. – Ст. 6.

7. Левин Д. Б. Ответственность государств в современном международном праве: проблема кодификации и прогрессивного развития норм и принципов международного права / Д. Б. Левин - М.: Междунар. отношения, 1966. - 152 с.

8. Лукашук И. И. Концепция права международной ответственности /  И. И. Лукашук // Государство и право. – 2003. - №4. – С. 79 - 87.

9. Важна К.А. Концепція кримінальної відповідальності держав. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.11 / К.А. Важна / НАУ – К., 2012. - 243 с.

___________________________

Науковий керівник: Широкова-Мурараш Ольга Геннадієвна, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародного права, Навчально-науковий Інститут міжнародних відносин, Національний авіаційний університет



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПЛАН BEPS: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ
14.12.2018 13:56
ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРАВОВОЇ НОРМИ
13.12.2018 12:25
ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДОБРОВІЛЬНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД»
10.12.2018 17:37
СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
09.12.2018 15:30
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОНЦЕПЦИИ АДМИНИСТРАТИВНОЙ РЕФОРМЫ В РЕСПУБЛИКЕ УЗБЕКИСТАН
09.12.2018 15:09
АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ТА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО СПЛАТИ ПОДАТКУ НА РЕПАТРІАЦІЮ
06.12.2018 20:33
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ ДО МІСЦЕВИХ ПАРЛАМЕНТІВ У КОРОЛІВСТВІ ІСПАНІЯ
06.12.2018 20:30




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше