:: LEX :: ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ОБ’ЄДНАННЯ В ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, АСОЦІАЦІЇ, ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 27)

Термін подання матеріалів

17 листопада 2020

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ НА ОБ’ЄДНАННЯ В ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, АСОЦІАЦІЇ, ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
 
25.04.2008 21:09
Автор: Кушніренко Олександр Георгійович, кандидат юрид. наук, доцент кафедри конституційного права України, Слінько Тетяна Миколаївна, кандидат юрид. наук, доцент кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого
[Конституційне право. Міжнародне право]
Важливим правом громадян України є право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів (ст.36 Конституції України). Право на об’єднання – одне із політичних прав, мета якого – забезпечити можливість участі кожного в громадському і політичному житті, об’єднуватися за інтересами і цілями. Воно перешкоджає узурпації влади державою, однією людиною або групою осіб.
В державно-правових і міжнародно-правових актах право на об’єднання називається по-різному: свобода союзів, свобода об’єднань, свобода асоціацій і т.ін.
Згідно із Міжнародним Пактом про громадянські і політичні права кожна людина має право на свободу асоціацій, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів (ч.1 ст. 22). За З Загальною декларацією прав людини ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яку асоціацію (ч. 2 ст. 20). Конституція України, відтворюючи цю норму декларації, доповнює її неможливістю бути обмеженим у правах за незалежність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Аналіз змісту права громадян на об’єднання дає можливість виділити наступні права громадян: право на створення громадського об’єднання; право на вступ в об’єднання; право стриматися від вступу; право на вихід із об’єднання; право на розпуск (ліквідацію) об’єднання й свободу союзів (свободу діяльності об’єднань).
Діюча в Україні Конституція та відповідне законодавство закріплюють право на створення і діяльність політичних партій, громадських рухів, профспілок, жіночих і молодіжних організацій, соціально-економічних і соціально-культурних спілок і асоціацій.
Політична багатоманітність і багатопартійність встановлюється невід’ємною частиною суспільного життя України. Закріплення цього положення в Конституції означає незворотність процесу установлення громадянського суспільства, в якому партії відіграють немов би роль посередника між громадським суспільством і державою. В політичній організації суспільства, незважаючи на розчарування значної частини населення, політичні партії займають дуже важливе місце, в значній мірі визначаючи її фактичний стан і перспективи розвитку у майбутньому.
У правовій державі повинен існувати закріплений законом механізм взаємодії політичних партій між собою і державою в тих областях, де їхні інтереси збігаються, і в першу чергу – система взаємовідносин партій та інших суб’єктів політичної організації суспільства в державних органах і органах місцевого самоврядування. Головною метою існування політичної партії є отримання або вплив на державну владу. Партія, яка отримує державну владу конституційним шляхом, є правлячою. Опозиційні партії також мають можливість впливати на державні органи через ЗМІ, критику діяльності уряду, беруть участь у роботі комітетів і фракцій парламенту, висловлюючи недовіру уряду і т.п.
У ч. 1 ст.37 Конституції України дається перелік діянь, які як по внутрішньому законодавству, так і по міжнародному праву тягнуть за собою притягнення до кримінальної відповідальності осіб чи груп осіб, що їх вчинили: «Утворення й діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються».
Цілі або дії, спрямовані на насильницьку зміну засад конституційного ладу, мають на увазі, що ігноруються демократичні правила його законної зміни і робиться ставка на державний переворот, насильницьке відсторонення від влади законно обраного глави держави або уряду, розпуск парламенту і т.ін. Що стосується порушення територіальної цілісності, то під ним слід розуміти навмисні дії або заклики до них, які направлені на законну зміну кордонів України з метою зменшення її території. Ч. 2 ст. 37 Конституції України забороняє політичним партіям та громадським організаціям мати воєнізовані формування, а ч. 3 цієї ж статті не допускає створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
Надзвичайно важливою є і ч.4 ст. 37 Конституції, згідно з якою заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку. Діяльність таких об’єднань може бути припинена в разі здійснення ними дій, спрямованих на насильницьку зміну засад конституційного ладу України та інших кримінальних дій. В першій інстанції справу про заборону політичної партії повинен розглядати Верховної Суд України.
Право на об’єднання забезпечується як внутрішньодержавними, так і міжнародно-правовими гарантіями, які є досить значними і знаходять своє закріплення в багатьох законодавчих актах. До цих гарантій слід віднести право на оскарження в суді відмови в реєстрації статутів об’єднань громадян Міністерством юстиції України та іншими органами виконавчої влади на місцях. Гарантією права на об’єднання є також відповідальність за порушення цього права. Відповідальність (кримінальну, адміністративну та іншу) за порушення законодавства про об’єднання громадян несуть винні в цьому посадові особи державних і громадських органів, а також громадяни (ст..27 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16.07.92).
Міжнародно-правові гарантії права на об’єднання полягають в тому, що кожна особа має право згідно з міжнародними договорами України після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч.4 ст.55 Конституції України).
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ПЕНСІЮ ЗА ВІКОМ ЯК КОНСТИТУЦІЙНА ГАРАНТІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
25.04.2008 20:45




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше