:: LEX :: ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЯК СКЛАДОВА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 10


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЯК СКЛАДОВА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
 
04.03.2019 17:48
Автор: Нонік Валерій Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи, юридичних та соціальних питань Житомирського державного технологічного університету
[Секція 6. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право. Інформаційні технології]

В нових умовах система публічного управління повинна бути повністю пристосована до потреб і вимог інформаційного суспільства, за якого інформація та знання є основними рушійними силами соціальних та економічних перетворень а інформаційно-комунікаційний інструментарій забезпечує вільний доступ до них і можливості їх обміну [1].

Впровадження інформаційно-комунікаційного інструментарію в практику публічного управління в світі свідчить про його високоефективність у реалізації реформ в адміністративній сфері, і дозволяє успішно реалізовувати заходи, що спрямовані на забезпечення відкритості влади та прозорості державно-управлінських рішень. 

Інформаційно-комунікаційні технології як сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних і комунікаційних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збирання, зберігання, обробку, висновок і поширення інформації в першу чергу призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів. Одночасно, крім того що вони виконують інформаційну функцію, вони є дуже важливим інструментом в реалізації антикорупційної стратегії. Так, автоматизація державних послуг та виключення людського чинника з процесу прийняття рішення одразу знижує можливість виникнення корупції за рахунок скорочення контактів у сегментах де функціонує ряд інформаційних систем і електронних сервісів. 

Для успішного зменшення розмірів корупції інформаційно-комунікаційні технології повинні збільшити рівень доступності та прозорості інформації, щоб забезпечити відстеження рішень і дій уряду та більш високий рівень відповідальності урядовців.

Підвищення прозорості у діяльності органів публічної влади з використанням інформаційно-комунікаційного інструментарію можна досягти шляхом:

- вдосконалення системи електронного урядування, що спрямоване на забезпечення прозорості адміністративних процесів і процедур; 

- удосконалення системи декларування доходів та моніторингу видатків державних службовців; 

- створення та практичного упровадження інформаційних систем, які дозволять підвищити рівень підзвітності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

- створення і повсюдного застосування механізмів забезпечення прозорості процедур публічних закупівель, приватизації, реалізації державних проектів, видачі державних ліцензій, державних комісійних винагород, позик Національного банку, урядових гарантованих позик, бюджетних асигнувань та процедур звільнення від податків тощо.

Загалом, в Україні вже існує 62 різних електронних сервіси, проте частина з них може використовуватися лише юридичними особами, а інша частина працює в тестовому режимі та потребує вдосконалення. Основні з них наступні: Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції; Онлайн будинок юстиції; Портал IGov; Портал електронних послуг Пенсійного фонду України; Електронний кабінет платника податків (ЕКП); Об’єднана електронна система охорони здоров’я «eHealth» тощо. 

Також, гарним прикладом того, як відкриті дані підвищують підзвітність державних організацій та допомагають громадському контролю є впровадження на початку 2015 р. в Україні системи електронних публічних закупівель ProZorro. Починаючи з серпня 2016 року, усі публічні закупівлі, що регулюються Законом України «Про публічні закупівлі», мають здійснюватися через онлайн платформу ProZorro. Доведення такої громадської ініціативи до реформи національного рівня відбулось завдяки приєднання міжнародних донорів, які надали додатково необхідне фінансування для розгортання. Такий досвід підтверджує, що реалізація потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій при реалізації антикорупційної реформи в Україні в повній мірі залежить від політичного, соціального, економічного, технічного контексту. Без підтримки ініціатив щодо їх впровадження неможливе створення технічної та технологічної бази як єдиного узгодженого інформаційного середовища усіх органів влади, яке розвиватиметься і функціонуватиме згідно з певними концепціями й правилами і забезпечуватиме цілісність і актуальність інформації з позицій сучасних реформ, що реалізуються майже в усіх сферах життєдіяльності. Важливими чинниками в даному випадку виступають доступ до інтернету, ідентифікація та конфіденційність, а головне - витрати на впровадження інформаційно-комунікаційного інструментарію.

Таким чином, розвиток інформаційного суспільства неодмінно веде до трансформації системи публічного управління. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у боротьбі з корупцією передбачає можливість створення прозорої і відкритої системи прийняття управлінських рішень з високою антикорупційною стійкістю. Крім того, ефективне впровадження інформаційно-комунікаційного інструментарію дозволяє проводити профілактичний превентив, збільшуючи рівень якості надання послуг і підвищуючи ступінь довіри до суспільства.

Література.

Іванюк О. В. Перспективи впровадження інформаційних технологій у вітчизняній системі публічного управління [Електроний ресурс] /О. В. Іванюк, В. А. Довженко, І. В. Кравець// Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2018.-№ 4 .- Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2018 /37.pdf



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
09.03.2019 10:27




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше