:: LEX :: ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 4


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ
 
09.03.2019 10:27
Автор: Вакарєва Карина Олександрівна, магістр, спеціалізація «Інтелектуальна власність» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
[Секція 6. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право. Інформаційні технології]

Судовий захист є ефективним механізмом захисту та охорони прав інтелектуальної власності. Враховуючи той факт, що дана сфера активно та динамічно розвивається, виникає потреба у негайному реагуванні на випадки порушення у цій сфері, де присутня тенденція до збільшення їх кількості та різноманітності. 

У зв’язку з цим, опираючись на міжнародний досвід, в Україні було проведено судову реформу, якою було внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», де в Перехідних положеннях зазначалось, що в Україні передбачається створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності [2]. 

Дане законодавче положення отримало якісно нове значення після підписання Президентом України Указу № 299/2017 «Про створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», яким власне і було передбачено створення такого спеціалізованого суду з розташуванням в місті Києві [8]. 

Одразу після оприлюднення цього Указу Вища кваліфікаційна комісія суддів розпочала конкурс на зайняття вакантних місць на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Варто відмітити, що даний суд ще не почав функціонувати, оскільки зараз триває набір на посади суддів апеляційної інстанції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

І хоча робота по створенню спеціалізованого суду ще не завершена, у теоретиків та практиків склались певні думки щодо організації його діяльності. Іншими словами, такі думки можна поділити на дві групи – перша стосуватиметься переваг створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні, друга – проблем його правового статусу.

В межах даної роботи вважаємо за доцільне узагальнити позиції науковців та практикуючих юристів з метою дослідження питання доцільності створення такого суду в Україні. 

Серед головних переваг створення такого суду варто зазначити уніфікацію судової практики. З огляду на те, що спори у сфері інтелектуальної власності до цього розглядалися судами різних юрисдикцій, це призводило до різного застосування одних й тих самих норм законодавства. В даному аспекті створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності дасть можливість уникнути різної правозастосовної практики [4, с. 68].

Судді були перевантажені розглядом справ, які не мають відношення до даної сфери, що не давало їм можливості глибоко вникати в досить специфічні питання. Це, в свою чергу, призводило до затяжного розгляду таких справ – від двох до п'яти років [6, с. 194].

Законодавець передбачив, що метою створення спеціалізованого суду у сфері інтелектуальної власності є спрощення процедури звернення до суду (у громадян буде розуміння щодо того, в який суд за захистом своїх прав їм потрібно звернутися, бо це буде єдиний суд) та покращення правосуддя в цій галузі шляхом відбору висококваліфікованих фахівців вузької спеціалізації [1, с. 5].

Створення спеціалізованого суду, судді якого володітимуть спеціальними знаннями (матимуть спеціальну освіту, а також досвід практичної діяльності у якості адвокатів та/бо патентних повірених) має наслідком підвищення рівня захисту прав [7, с. 14], що, в свою чергу, дозволить скоротити строки розгляду справ у сфері інтелектуальної власності.

Сподіваємось, що вузька спеціалізація суддів та кваліфікаційний іспит, який вони здавали для зайняття вакантних місць на посади суддів даного суду, сприятиме більш компетентному підходу до розгляду справ, зокрема, не брати за абсолютну основу висновок судового експерта, як це було раніше, а на основі спеціальних знань об’єктивно оцінювати кожну конкретну спірну ситуацію.

Досягненню позитивних наслідків сприятиме підхід до визначення підвідомчості Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що буде поширюватися на всі справи, пов’язані з порушенням, невизнанням, оспорюванням прав інтелектуальної власності, незалежно від суб’єктного складу учасників спору (фізичні особи, суб’єкти господарювання, органи державної влади), характеру спору (пов’язаний або не пов’язаний з господарською діяльністю, публічно-правовий спір тощо), виду об’єкта інтелектуальної власності (об’єкти авторського права, винаходи, торговельні марки) [5, с. 41].

Запровадження Вищого суду з питань інтелектуальної власності дійсно має цілу низку переваг: єдність судової практики, оперативність вирішення судових спорів, підвищення рівня та якості захисту прав громадян – суб’єктів прав інтелектуальної власності. Проте, разом із цим майбутнє функціонування даного суду має цілу низку недоліків, на які варто звернути увагу.

По-перше, незрозумілою є назва Вищого суду з питань інтелектуальної власності з точки зору її відношення до принципу інстанційності. Хоча в силу розуміння, що практикою склалось у процесуалістів, назва суду мала б свідчити про його статус як суду касаційної інстанції. А до повноважень Вищого суду з питань інтелектуальної власності Законом віднесено: здійснення правосуддя як судом першої інстанції у справах, визначених процесуальним законом; аналіз судової статистики, вивчення та узагальнення судової практики, інформування про результати узагальнення судової практики Верховного Суду; здійснення інших повноважень, визначених законом [9, с. 112].

По-друге, територіальна віддаленість (всі справи розглядатимуться в м. Києві, що впливатиме на доступ до правосуддя для громадян насамперед у цій категорії справ) [3, с. 186].

Безумовним недоліком, на нашу думку, є те, що законодавець допустив до участі в конкурсі на зайняття вакантних місць на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності осіб, які не мають ні досвіду роботи в сфері інтелектуальної власності, ні спеціальної освіти.

Тобто, може на практиці мати місце ситуація, коли до складу таких суддів попаде особа, яка відповідає п.1 ч.1 ст. 33 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» лише щодо стажу роботи на посаді судді не менше трьох років, яка, наприклад, протягом цих трьох років ні разу не розглядала справи у сфері інтелектуальної власності - чи буде це ефективним, побачимо згодом.  

Також із числа кандидатів за вищезгаданим законом виключили науковців, що, на нашу думку, є помилковим та необґрунтованим, якщо взяти хоча б практику Верховного Суду України, де науковці допускаються до здійснення правосуддя.

Є також питання щодо перегляду рішень Вищого суду з питань інтелектуальної власності Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Таке тісне «співіснування» може створювати у громадськості питання щодо об’єктивності та неупередженості розгляду спорів з інтелектуальної власності апеляційною інстанцією. 

Окремі процесуальні особливості також потребують додаткового врегулювання, наприклад, щодо визначення статусу експерта з питань права в Господарському процесуальному кодексі України.

Отже, проаналізувавши все вищевказане, можна зробити висновок, що формування нового спеціалізованого органу це виклик як для суспільства, так і для держави. Проте, на нашу думку, вказані недоліки є такими, що підлягають усуненню. Для того, щоб розуміти їх значимість та наскільки вони заважатимуть процесу розгляду спорів, потрібно, щоб такий суд запрацював. 

У будь-якому випадку така спеціалізація виступає запорукою якості та оперативності роботи, а реформування системи судової влади в Україні є позитивним моментом на шляху до розбудови професійного правосуддя.

Література:

1. Білецька А.М. Запровадження в Україні судової спеціалізації з питань інтелектуальної власності / А.М. Білецька // Право і суспільство. – 2018. - № 1 частина 2. – с. 3-8.

2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної ради України – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19. 

3. Канарик Ю.С., Банк М.Ю. Юрисдикція суду з питань інтелектуальної власності / Ю.С. Канарик, М.Ю. Банк // Молодий вчений. – 2018. - № 6 (58). – с. 185-187.

4. Канарик Ю.С., Петлюк В.О. Актуальні питання створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності / Ю.С. Канарик, В.О. Петлюк // Юридичний науковий електронний журнал. – 2017. - № 5. – с. 67-69.

5. Коваль І. Щодо правового статусу Вищого суду з питань інтелектуальної власності / І. Коваль // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2016. - № 5. – с. 39-44. 

6. Коваль О.М. Окремі питання організації правового захисту інтелектуальної власності спеціалізованим судом в Україні / О.М. Коваль // Scientific Journal Virtus. – 2018. - № 18. – с. 193-195.

7. Потоцький М. Вищий суд з питань інтелектуальної власності: підвищення стандартів захисту права інтелектуальної власності / М. Потоцький // Інтелектуальна власність. – 2018. - № 7. – с. 13-17. 

8. Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності: указ Президента України від 29 вересня 2017 року № 299/2017 // Урядовий кур’єр. – 2017. – №186.

9. Суржан Б.П. Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності: перспективи та прогалини [Електронний ресурс] / Б.П. Суржан – Режим доступу до ресурсу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/1104/1/110-114.pdf. 

_________________________

Науковий керівник: Огнев’юк Ганна Зіновіївна, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЯК СКЛАДОВА АНТИКОРУПЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
04.03.2019 17:48




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше