З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів", яким, зокрема, тимчасово встановлено військовий збір з метою створення умов для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави. З моменту введення військового збору він нараховувався лише на доходи у формі заробітної плати, але з січня 2015 року замість його скасування об’єкт нарахування військовим збором було розширено: оподаткуванню підлягають тепер усі доходи, які є об’єктом нарахування ПДФО. Ставка військового збору становить 1,5 %, а надходить цей платіж виключно до Державного бюджету.
Фіскальний ефект цього збору значний через широку базу оподаткування. Це справило позитивний ефект на скорочення рівня дефіциту Державного бюджету України. Разом з тим цей збір збільшує навантаження на трудові доходи населення, що в умовах зниження курсу гривні та високої інфляції негативно позначилось на рівні життя населення та його реальній купівельній спроможності, оскільки в середньому 75 % надходжень цього збору сплачується з доходу, нарахованого як заробітна плата.
Зрозуміло, що в умовах військової агресії та збройного конфлікту на Сході України держава потребує належного фінансування своїх Збройних Сил, як і в цілому потреб сфери оборони. Тому необхідність, час і умови запровадження військового збору не викликали жодних заперечень. Акцент на цільовому призначенні військового збору об’єктивно відсунув на задній план порядок його застосування, аналіз якого дозволяє виявити суттєву подібність, якщо й не збіг, по основних елементах оподаткування з механізмом застосування ПДФО.
Через очевидний фіскальний ефект недостатньо зауваженим до цього часу залишається факт зарахування військового збору до загального, а не спеціального фонду Державного бюджету України (як це могло та повинно було б бути, зважаючи на цільовий характер платежу).
Окрім законодавчих неузгодженостей, які можна завжди реформувати, постає питання, чи всі зібрані з українців кошти дійдуть до бійців на передовій, ураховуючи те, що антикорупційна реформа в країні гальмує. Експерти сходяться на думці: гроші, які українці через податки сплачуватимуть на потреби військових, має контролювати громадськість, а міністр оборони повинен публічно звітувати про витрачені кошти. На жаль, військовий збір одразу не вирішить ключові проблеми армії, але зараз війську знадобляться будь-яка грошова допомога. Звісно, є перестороги з приводу тимчасовості такого податку, тому цілком можливо, що його слід зробити постійним.
Беззаперечно такий життєво важливий запроваджений обов’язковий платіж є необхідним, та його подальше застосування має досягатися чіткими та однозначними методами та відображати принципи податкового законодавства – економічності оподаткування та єдиного підходу до встановлення податків і зборів.
Тому подальший розвиток механізму застосування військового збору в складі вітчизняної системи оподаткування вбачаю в одному з двох напрямків. Перший базується на дієвості положення Податкового кодексу України щодо встановлення військового збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. В цьому випадку існує об’єктивна необхідність визначити його як інструмент наповнення спеціального фонду Державного бюджету України.
Зважаючи на низький рівень заощаджень в економіці України, оподаткування військовим збором не за доходами, а за витратами громадян дозволить активізувати принцип соціальної справедливості по відношенню до платників податків – фізичних осіб.
Другий напрям полягає в тому, щоб на законодавчому рівні перетворити військовий збір з впровадженого на невизначений термін, на постійний – тобто внести його до переліку загальнодержавних податків та зборів, що визначені в статті 9 Податкового Кодексу України. Розробити альтернативні ставки податку від 0,5% до 1,5% (саме ця ставка є чинною на даний момент для всіх без винятку платників) в залежності від виду діяльності платника податків, варто було би запровадити прогресивну шкалу оподаткування для тих, хто заробляє більше і може платити цей податок. Оскільки, якщо пропонувати зробити цей збір постійним, а не тимчасовим, за необхідним є передбачити певні пільги по сплаті військового збору. Здійснювати нарахування військового збору на суму доходу, обов’язково зменшену на суму податку на доходи фізичних осіб та сум єдиного соціального внеску.
Останнє слово при виборі напрямків, заходів та інструментів реформування податкової системи України, звичайно, надається законодавцям. Проте незмінною залишається вага твердження про те, що зміни в оподаткуванні повинні бути узгодженими між собою та органічно вписуватися у функціонуючу фіскальну систему.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
