:: LEX :: РОЗРОБЛЕННЯ ГАНСОМ ГРОСОМ «МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ ТВЕРДОГО ПЕРЕКОНАННЯ ПРО ОБСТАВИНИ СПРАВИ» ТА «МЕТОДУ ГРАФІЧНИХ ТАБЛИЦЬ»
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 26)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2020

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

РОЗРОБЛЕННЯ ГАНСОМ ГРОСОМ «МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ МОМЕНТУ ТВЕРДОГО ПЕРЕКОНАННЯ ПРО ОБСТАВИНИ СПРАВИ» ТА «МЕТОДУ ГРАФІЧНИХ ТАБЛИЦЬ»
 
09.04.2019 11:30
Автор: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Практичний посібник «Керівництво для судових слідчих, як система криміналістики» професора празького університету, колишнього австрійського слідчого судді Ганса Гроса, вийшов друком у 1908 році у Санкт-Петербурзі [1], це було друге видання російського перекладу «керівництва», що являло собою переклад з 4-го доповненого німецького видання.

У передмові до цього «керівництва», перекладачі видання Л. Дудкін і Б. Міллер, зазначили, що книга є керівництвом не формального характеру, а по суті «діяльності судового слідчого».

Вказуючи на важливість поєднання «діяльності» слідчого з «мисленням» Ганс Грос писав, що дослідити «докази» і зробити з них висновок, по суті значить: «про минуле зробити висновок за наслідками і навпаки – про наслідки зробити висновок за минулим [1, с. 10]. На його думку, діяльність слідчого по розслідуванню злочинів «не є мистецтвом, а є майстерною діяльністю, що складається з низки окремих дій або прийомів, які потрібно знати, а для цього попередньо вивчити...» [1, с 13].

В аналізованому «керівництві» Гансом Гросом детально теоретично розроблений «Метод визначення моменту твердого переконання про обставини справи». Зокрема, автор зазначає, що для судового слідчого «найважливішим, є перш за все, знайти такий вірний момент, коли він може скласти про справу тверде переконання. Від цієї, у найвищій ступені важливої обставини, у більш серйозних справах, майже завжди і залежить успіх справи. Якщо слідчий складає собі переконання передчасно, то він впадає в упередження, якого й дотримується з більшою чи меншою завзятістю, поки в кінець воно стає неможливим, і коли вже упущений найдорогоцінніший час, так що сліди злочину зникли, і знову розшукати їх немає можливості. Якщо ж судовий слідчий пропускає цей момент формування правильного погляду на справу, то попереднє слідство ведеться без плану, на дотик, шляхом нерішучих спроб і безцільних пошуків. Коли саме наступає цей важливий момент, встановити наперед неможливо, ні взагалі, ні в кожному конкретному випадку, однак можна сказати так, що судовий слідчий завжди вловить такий момент, якщо тільки він розпочинає слідство з вірними непорушними принципами і якщо він постійно бере до уваги, що «переконання у справі» не можу з’явитися в готовому вигляді, і що він повинен дійти до цього переконання, крок за кроком, на ґрунті, який він сам готує шляхом обережних і ґрунтовних окремих «переконань» з приводу фактів і епізодів справи [1, с 18].

Під час безпосередньої реалізації «Методу визначення моменту твердого переконання про обставини справи», Ганс Грос пропонує дотримуватися таких основних правил:

1. Не слід складати певної думки про подію на самому початку слідства (повідомлення поліції, заяви приватних осіб повинні мати для слідчого значення лише встановлення відомого факту, у вигляді «говорять, що там вчинений такий-то злочин») [1, с 18].

2. Потрібно отримувати рівномірні подальші повідомлення (про винного у вчиненні злочину, про шкоду спричинену злочином, про його мотиви і т. ін., які повинні мати лише таке значення «за слухами, це – так») [1, с 18].

3. По мірі просування справи вперед, утворюються і формуються певні погляди і думки у слідчого (показання якого свідка заслуговують на довіру, уявлення про те як підозрюваний проник на місце події, які у нього були знаряддя, коли саме вчинено діяння) [1, с 18].

4. Коли відомі погляди на окремі моменти злочину – є можливим встановити між ними зв’язок, хоча б у самих загальних рисах (при цьому робиться висновок – «у тому вигляді як уявлялася подія, вона напевно відбулася не так, а їй майстерним чином було надано інший вигляд», або «складається позитивне переконання, що в даному випадку вчинений той або інший злочин») [1, с 18].

Завершуючи свої погляди на запропонований метод, Ганс Грос радить слідчому: «Для уникнення ... ускладнень є лише один засіб: ніколи не захоплюватися однією упередженою ідеєю. Якщо твердо дотримуватися цього, досить важливого, основного правила і при цьому не розкидатися в різні сторони, то звідси витікає нове правило: мати в своєму розпорядженні людей, які готові були б допомогти, добре знати їх здібності і якості, і вміти ними користуватися» [1, с. 21]. Слідчому дається порада, з метою успішної реалізації запропонованого метода, підбирати собі «помічників», основними вимогами до яких повинні бути: готовність допомогти у розслідуванні злочину, достатні здібності і певні якості, а завданням слідчого є керування такими людьми, з метою досягнення цілей розслідування злочину.

Крім зазначеного «Методу визначення моменту твердого переконання про обставини справи», у своєму «керівництві» Ганс Грос описав також метод розслідування злочинів, який можна умовно назвати «Метод графічних таблиць», його алгоритм реалізації полягає в такому:

1. Скласти перелік усього що потрібно по справі (такі переліки складаються у вигляді звичайних списків або довідкових листків, коли одна особа обвинувачується у декількох злочинах, або у справі є декілька обвинувачених). Мета складання переліку двояка: «полегшити роботу тому, хто продовжить слідство після судового слідчого, і потім надати йому можливість самому здійснити огляд усієї слідчої справи, в розумінні перевірки її повноти, і тим самим дати вказівку на недороблене» [1, с 73].

2. Виконання запланованих пунктів повинно здійснюватися «крок за кроком».

3. Для найважливіших моментів слідства, слід передбачити окремі графи, що відповідають на запитання: хто?, що?, де?, якими засобами?, яким чином? і коли?.

4. По кожній справі слід узагальнити: «імена співучасників», «докази за і проти підозрюваних», точний виклад у кожному випадку «ознак злочину та найважливіших обставин». Зазначені листки повинні складатися акуратно, щоб одним поглядом переконуватися, чи достатньо повно проведене слідство і чим необхідно його доповнити.

5. В окремих слідчих провадженнях корисно складати особливі таблиці, в яких результати слідства зображуються графічно, так щоб важливі моменти можна було побачити одним поглядом. Тому, на його думку, доцільно:

а) для складання такої таблиці виокремити зі справи і показати графічно лише важливе і суттєве, залишаючи в стороні усе несуттєве і побічне;

б) корисними такі таблиці є тоді, коли справа йде про пересування особи або предмета, коли обвинувачений вчинив злочини в різних місцях, або мав зустрічі з різними особами, коли предмет переходив з рук у руки, коли декільком потерпілим у великій бійці було спричинено послідовно багато пошкоджень, коли сукупність доказів зібраних проти обвинуваченого складається з багатьох моментів, кожен з яких сам по собі є несуттєвим, і які завдяки їх послідовності отримують значення [1, с 73-74].

Підсумовуючи, зазначимо, що розробляючи теоретичні основи розслідування злочинів, і зокрема методів розв’язання задач такого розслідування, Ганс Грос виходив з таких положень: розслідування злочинів є певним видом людської діяльності; здійснювана слідчим діяльність безпосередньо пов’язана з певним видом «мислення», яке дозволяє про минуле робити висновок за слідами і навпаки, про сліди робити висновок за минулою подією; діяльність з розслідування злочинів є «майстерною діяльністю», яка складається з «дій» та «прийомів»; слідчий повинен «неупереджено ставитися до інформації», яку отримує в ході розслідування злочину; на початку справи не можна робити поспішних висновків, погляди слідчого на подію формуються по мірі просування розслідування у справі; до реалізації методу розслідування злочину слідчий повинен залучати інших учасників, враховуючи їх «здібності і якості» і вміючи керувати такими «помічниками»; в основі методів розслідування злочинів лежить покрокове виконання певного запланованого алгоритму дій; алгоритми дій слідчого є продуктом його мислення, і в їх основі лежить «діяльнісний підхід», тобто вони враховують: суб’єкта діяльності (хто?), подію як наслідок діяльності (що?), знаряддя (якими засобами?), послідовність (поетапність) дій (яким чином?), час події (коли?); реалізувавши певний етап (крок) методу розслідування злочинів слідчий повинен здійснювати узагальнення отриманих результатів, найкраще в письмовому, табличному, тобто «наочному» вигляді.

Література

1. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / перевод з 4-го изд. Санкт-Петербург: Типография М. Маркушева, 1908. 1040 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕТОД РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ «МЕТОД ЛОГІЧНИХ РОЗДУМІВ» В. М. НАТАНСОНА
29.03.2019 13:17
КРИМІНАЛІСТИКА: РОЛЬ У НІЙ ЇЇ ФУНДАТОРІВ ГАНСА ГРОССА ТА СТЕПАНА ГИКА
29.03.2019 13:08
ЕДИНЕ ДЖЕРЕЛО ПОХОДЖЕННЯ САМОРОБНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ
29.03.2019 12:58
ДІЯЛЬНІСТЬ СУДУ ПРИСЯЖНИХ (НА ПРИКЛАДІ США): ЗАПОЗИЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ УКРАЇНОЮ
22.03.2019 12:34
ЩОДО ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТУ ОЛІГАРХІЇ
07.04.2019 13:34
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ ПОМИЛКИ
04.04.2019 15:55
ПИТАННЯ ПРОЦЕСУ ЕЛЕКТРОНІЗАЦІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
03.04.2019 13:19
ПРИНЦИП ЗМАГАЛЬНОСТІ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
01.04.2019 19:29




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше