:: LEX :: ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
 
08.05.2019 20:21
Автор: Дуб Анастасія Володимирівна, студентка 3 курсу, Навчально-науковий інститут права Університету Державної фіскальної служби України
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Проблеми щодо ділової репутації привертають значну увагу науковців. Це пояснюється недостатньою законодавчою врегульованістю відносин, відсутністю у цивільному законодавстві загального визначення цивільно-правового інституту, норм, які б прямо передбачали підвідомчість спорів про захист ділової репутації і таке інше.

У наукових працях відсутнє однозначне розуміння поняття «ділова репутація». Так, на думку І.Саприкіної, ділова репутація – це інформація, яка набула рис суспільного знання про досягнення тієї чи іншої особи [1].

Однак, деякі вчені вважають, що під терміном «ділова репутація» слід розуміти оцінку фізичної особи, яка ґрунтується на наявній інформації про її позитивні чи негативні суспільно значимі діяння або поведінку, як правило, у певній сфері (підприємницькій, професійній, службовій ), що відома оточуючим, а також яка відображена у суспільній свідомості як думка про особу з боку моралі суспільства [2].

Ділову репутацію також розглядають як сукупність певних якостей, за якими їхній носій має оцінюватись в очах своїх клієнтів, контрагентів, колег по роботі, споживачів,а також як асоціації, які викликає діяльність окремої особи у широкого загалу або в інших юридичних осіб у цій державі чи поза її межами.

Стосовно цього питання, то про ділову репутацію йдеться і в найважливіших міжнародних документах. Наприклад, стаття 12 Загальної декларації прав людини гарантує, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію [3].

Згідно статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права абсолютно ніхто не може незаконно втручатися в його особисте і сімейне життя, свавільне чи незаконне посягання на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції, чи незаконного посягання на його честь і репутацію.

Про ділову репутацію зазначається і у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Але ні у Загальній декларації прав людини, ні в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, ні у Конвенції про захист прав людини не пояснюється, що саме варто розуміти під цим поняттям.

Подібні визначення наявні і в інших правових документах. Згідно пункту 1.2. Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 4 грудня 2012 р. «ділова репутація» - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду [4].

Відповідно до статті 201 ЦК України не визначається поняття «ділова репутація», відносячи її лише до особистих немайнових благ, які охороняються законодавством, поруч із здоров’ям, життям, честю, гідністю. Цивільний кодекс України виділяє ділову репутацію юридичної особи та ділову репутацію фізичної особи. Так, згідно з частини 1 статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність ділової репутації, а частина 1 статті 299 наділяє правом на недоторканність ділової репутації фізичну особу.

На нашу думку, закріплення у ЦК України права на недоторканність ділової репутації виключно за фізичними та юридичними особами суттєво обмежує права на захист ділової репутації інших учасників цивільних відносин, а саме тих, що не мають статусу юридичних осіб. Але невизначеність прав на ділову репутацію таких учасників може привести до труднощів у реалізації права на їх захист.

Зміст понять «ділова репутація юридичної особи» та «ділова репутація фізичної особи» розкривається в поясненнях судових інстанцій. Тож, у пункті 2 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. № 1 Пленум Верховного Суду України зазначив, що «під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.». Окрім цього, зі змісту цієї ж постанови зазначається, що Пленум Верховного Суду України окреслює ділову репутацію як морально-етичну категорію та особистим немайновим правом, якому закон надає значення самостійного об’єкту судового захисту [5].

Підсумовуючи наведене, можемо зробити висновки, що на даний час як у науковій літературі, так як у чинному законодавстві України відсутнє загальне визначення поняття ділової репутації. Така прогалина заповнена роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які носять рекомендаційний характер. На нашу думку, для розуміння правової природи ділової репутації слід виділяти її зміст та форму, у якій виражено цей зміст. При цьому змістом ділової репутації особи є оцінка ділових, професійних та інших якостей цієї особи, а формою – зовнішнє відображення такого змісту, у тому числі, у відомостях, даних тощо. Крім того, слід визнати доцільним поділ ділової репутації за суб’єктним складом, оскільки правова природа ділової репутації юридичної особи відрізняється від ділової репутації фізичної особи. Водночас необхідним є наділення таким правом інших учасників цивільних відносин, що не мають статусу юридичної особи.

Література:

1. Саприкіна І.В. Захист честі, гідності, ділової репутації фізичної особи за законодавством України (за матеріалами судової практики): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Саприкіна Ірина Валентинівна. – К., 2006. – 287 с.

2. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 4-те вид., перер. і допов. / за ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К. – Юрінком Інтер, 2011. – Т. І. – 808 с.

3. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015/print1390808884452218

4. Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 4 грудня 2012 року № 2531. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2190-12.

5. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/v_001700-09.

__________________________

Науковий керівник: Білоус Тетяна Йосипівна, кандидат юридичних наук, Навчально-науковий інститут права Університету Державної фіскальної служби України



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАХИСТУ ТРУДОВИХ ПРАВ ТА ПРАЦІВНИКІВ
08.05.2019 20:30
ПРИНЦИПИ ТРУДОВОГО ПРАВА
08.05.2019 20:02
ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ
08.05.2019 19:57
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОРФАННИХ ХВОРИХ
08.05.2019 14:39
ПРАВОВА НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ОБОВ’ЯЗКУ БАТЬКІВ УТРИМУВАТИ ПОВНОЛІТНІХ ДОНЬКУ, СИНА, ЯКІ ПРОДОВЖУЮТЬ НАВЧАННЯ, ПІСЛЯ ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ БАКАЛАВРА
06.05.2019 13:20
НОВЕЛИ ІНСТИТУТУ ПРЕДСТАВНИЦТВА В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?
06.05.2019 12:52




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше