:: LEX :: АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 7


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ
 
03.07.2019 10:51
Автор: Бровко Наталія Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теоретико-правових та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківський національний аграрний університет, м. Біла Церква, Україна
[Секція 1. Теорія держави і права. Філософія права]

Поняття молодіжної культури було впроваджене реформаторським педагогічним крилом руху „Wandervogel”, найвизначнішим представником якого був Г. Вінекен. У сенсі освітньої революції „молодіжна культура” була противагою існуючим ієрархічним структурам батьківського дому та школи. Нова філософсько-педагогічна ідея покликана була визначити принцип партнерських стосунків „учень – учитель” або „діти – батьки” та  підкреслювала самоцінність молодіжної фази, яка, за Г. Вінекеном  «відіграє для дітей значну роль» [1, с. 215].

«Поняття «субкультура» на думку професора М.Головатого, - як науковий термін є досить широким та багатоскладовим, це система норм та цінностей, що відрізняє групу від більшості суспільства» [2, с. 33]. 

Щодо терміну „молодіжна субкультура”, то тлумачні словники визначають його як особливу сферу культури, суверенне цілісне утворення всередині пануючої культури, що відрізняється власним ціннісним ладом, звичаями, нормами, які закріплюються в особливих рисах поведінки людей, свідомості, мові [3, с. 10].

Концепцію системності субкультури підтримують ряд вчених, вбачаючи, що сучасне суспільство, яке базується на розподілі праці та соціальної стратифікації, породжує тим самим систему різноманітних  субкультур, які базуються на:

- сукупності деяких негативно інтерпретованих норм та цінностей традиційної культури, що функціонують як культура злочинного прошарку суспільства;

- особливій формі організації людей (частіше за все молоді) – автономне цілісне утворення усередині панівної культури, яке визначає стиль життя та мислення її носіїв та відрізняється своїми звичаями, нормами та комплексами цінностей;

- трансформовану професійним мисленням системі цінностей традиційної культури, яка набула своєрідного світоглядного забарвлення; 

- дистанціюванні від змістовних, сутнісних, фундаментальних закономірностей суспільного розвитку, визначення початковим пунктом засвоєння культури її форму та утворення багатогранності молодіжної субкультури;

- використанні для подальшого розвитку культури усього суспільства [4, с. 8]. 

На наш погляд, феномен молодіжної субкультури слід розглядати у трьох аспектах: культурологічному, антропологічному та психологічно-соціальному. 

З культурологічної точки зору молодіжна субкультура — це частина культури суспільства, прихильники якої мають своє уявлення про культурні цінності, яке відрізняється від загально прийнятих у соціумі; 

з точки зору антропології - це група людей у межах соціуму з відмінними моральними стандартами та моделями поведінки; 

з точки зору психології – це прояв властивого молоді нігілістичного відношення до визнаних у соціумі канонів соціально-психологічних відносин між поколіннями, спроба у протестній формі самоутвердитися як особистість, яка не сприймає загальновизнані методи і форми соціалізації.

Таким чином, на нашу думку, молодіжна субкультура є частиною загальної системи культури, яка є динамічною системою, та яка, змінюючись на кожному часовому проміжку, відображає здатність системи реагувати на зовнішні та внутрішні процеси та, одночасно, адаптуватися до зовнішніх та внутрішніх умов свого існування, що постійно змінюються. Тому, можна говорити про те, що молодіжна культура, а власне і її цінності є змінними та залежать від змін у суспільстві, державі вцілому. Не секрет, що молодіжні субкультури можуть впливати на формування особистості. І такий вплив може бути різним.

Таким чином, дослідження феномену молодіжної субкультури з метою розробки та запровадження адекватних заходів виховання та навчання молоді повинно бути спрямовано на вивчення:

- емпіричних та психологічних причин намагання представників різноманітних субкультур показати свою індивідуальність, сказати сірій масі: “Я — особистість”, кинути виклик світу з його нескінченними буднями та зрівнялівкою [5, с. 2];

- соціальних, політичних та матеріальних обставин, наслідком яких є стала тенденція зростання кількості підлітків, які кожного дня у всіх країнах світу приймають ту чи іншу субкультуру;

- суті та змісту цього культурно-психологічного феномену, теоретичних засад та практичних прийомів спілкування з представниками субкультур у реальному житті.

Література:

1. Мюллер К. Молодіжні субкультури. Незалежний культурологічний часопис «Ї». № 24. 2002. 257 с.

2. Головатий М. Ф. Соціологія молоді: курс лекцій. Київ. 2006. 304 с.

3. Кон И.С. Социология молодежи. В кн.: “Краткий словарь по социологии”. Москва. 1988. 96 с.

4. Доренко О.В. Молодежь и культура. Киров. 2000.120 с.

5. Ми такі різні. Молодіжні субкультури: путівник по інтернет-ресурсам / Уклад. Є.А.Шевченко. Харків. 2015. 19 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
COORDINATION OF LEGAL ACTS IN THE SPHERE OF FOREIGN POLICY OF FINLAND
01.07.2019 15:28




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше