:: LEX :: МЕТА ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

МЕТА ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
 
09.07.2019 18:04
Автор: Гулик Андрій Григорович, кандидат юридичних наук, суддя Львівського окружного адміністративного суду
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Редакція Закону України № 2147- VІІІ від 3 жовтня 2017 року привнесла значну кількість змін до ЦПК України, знову актуалізувавши питання цілей і завдань підготовчого провадження, змісту й механізму здійснення процесуальних дій. Наскільки вдалими виявляться нововведення, чи будуть  вони сприяти формуванню умов для реалізації права на справедливий судовий розгляд з мінімальними витратами часу й засобів покаже як практика застосування нового цивільного процесуального законодавства, так і суспільна думка, що відображає ступінь довіри громадян до судової системи. Вихідною на сучасному етапі вважаємо тезу, згідно з якою пропонована сьогодні в законодавстві модель підготовчого провадження ще не має остаточного концептуально завершеного характеру. 

Очевидно, що законодавча регламентація підготовки справи до судового розгляду повинна починатися з визначення цілей і завдань правового інституту або стадії, що розглядаються. Це, у свою чергу, буде сприяти не тільки визначенню місця підготовчого провадження у структурі цивільної процесуальної діяльності, але й формуванню належних засобів і методів їх досягнення. Однак питання цілей підготовчого провадження в новому цивільному процесуальному законодавстві порушені лише в найбільш загальному вигляді. Справді, на що повинна бути спрямована процесуальна діяльність суду й осіб, що беруть участь у справі на даному етапі, які результати повинні бути отримані, який процесуальний інструментарій досягнення заявлених цілей? Вбачається, що поставлені питання безпосередньо стосуються не тільки проблеми підготовки справи до судового розгляду, але й оцінки ефективності правосуддя в цивільних справах, новелізації цивільного процесуального законодавства.  

У попередній редакції ЦПК України також прямо не були закріплені цілі підготовки. Норми цивільного процесуального закону містили вказівки тільки на мету проведення попереднього судового засідання. Згідно з ч. 1 ст. 130 попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного й швидкого вирішення справи. При цьому, у ст. 189 чинного ЦПК України прямо передбачені завдання підготовчого провадження. Цікаво зазначити, що в п. 6 цієї статті згадується можливість здійснення й інших процесуальних дій. При цьому законодавець наголошує на тому, що ці дії повинні вчинятися з метою забезпечення правильного, своєчасного й безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, виходячи з даного положення, можна стверджувати, що, хоча й опосередковано, але законодавець метою підготовчого провадження вважає правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд  справи по суті. 

Частково норми цивільного процесуального законодавства щодо цілей підготовки справи до судового розгляду повторюють положення цивілістичної доктрини, у якій протягом тривалого часу інституалізації підготовки формувалися наукові підходи до її обґрунтування. У цьому зв’язку видаються закономірними відмінності у визначенні цілей підготовки справи до судового розгляду. 

Так, одна група вчених, дотримуючись логіки й положень законодавства, мету підготовки вбачає в забезпеченні правильного і своєчасного розгляду та вирішення справи в порядку цивільного судочинства [1]. Інші автори здійснення підготовки у справі пов’язують зі створенням умов для забезпечення правильного й своєчасного вирішення справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення [2]. Деякі дослідники вважають пріоритетними на цьому етапі судового процесу примирення сторін і можливість урегулювання спору до судового розгляду [3]. Окремі процесуалісти говорять про декілька цілей підготовчого провадження, поєднуючи в них необхідність забезпечення своєчасного й правильного розгляду справи, а також вимоги досягнення зазначеної мети з мінімальними витратами часу й засобів [4]. 

Як бачимо, під час визначення мети підготовки справи до судового розгляду автори використовують різні підходи. Для одних учених на перший план виходить вимога забезпечення правильного і своєчасного розгляду цивільної справи, що призводить до висновку щодо необхідності розгляду справи в першому ж судовому засіданні. Інші дослідники наголошують на можливості врегулювання спору і, як наслідок, першочерговою стає примирна мета цивільного судочинства. Для низки авторів належна регламентація підготовчих дій – це ключ до вирішення проблем оптимізації цивільного процесу та ін.

Певним чином представлені підходи відображають різні аспекти досліджуваного явища, хоча й з урахуванням спільності й відмінностей авторських позицій. Водночас, сьогодні навряд  чи доцільно формулювати такі цілі, яких важко досягнути на практиці. Вважаємо, що хрестоматійна мета підготовки – забезпечення правильного і своєчасного розгляду цивільної справи в першому ж судовому засіданні – потребує істотного коректування, модернізації з урахуванням часу й тенденцій розвитку цивільного процесуального права.

Очевидно, що цілі підготовки справи до судового розгляду похідні від цілей цивільного судочинства. У широкому сенсі можна говорити не тільки про ефективність захисту права і механізм реалізації права на справедливий суд, але й забезпечення фундаментальних гарантій у сфері цивільного судочинства. І, насамперед, права на представлення й обґрунтування своєї позиції в умовах рівних процесуальних можливостей. Але вбачається, що це лише один аспект досліджуваного явища і його природи.

Новелізація процесуального законодавства свідчить про постійне зростання значення примирної функції цивільного судочинства і, як наслідок, формування нової концептуальної основи правосуддя в цивільних справах. У цьому сенсі примирення сторін може виступати як одна із цілей підготовки справи до судового розгляду. У новій редакції ЦПК України передбачена глава про врегулювання  спору за участю судді. Вважаємо, що примирення сторін повинно розглядатися як одна із цілей підготовки справи до судового розгляду. У такому контексті необхідно вказати на цілі суду в підготовчому провадженні, не обмежуючись вимогою концентрації доказів. Крім того, важливо конкретизувати обов’язок судді сприяти врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами (ст. 12 ЦПК України) на етапі здійснення підготовчих дій, надавши для цього суду активні повноваження щодо підтримки сторін і допомоги їм під час проведення процедури примирення.

Література:

1. Бондаренко-Зелінська Н. Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду як стадія цивільного процесу: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. С. 4.

2. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины. Харьков: Эспада, 2002.  С. 152.

3. Закирова Д. И. Подготовка гражданских дел к судебному разбирательству: дисс. … канд. юрид. наук. М., 2007. С. 7.

4. Беков Я. Х. Подготовка дел к судебному разбирательству в гражданском судопроизводстве: автореф. дисс. … канд. юрид. наук. Москва, 2009. С. 6.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАВНІСНИХ І ПРИСІЧНИХ СТРОКІВ
11.07.2019 12:07
ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ
09.07.2019 18:10
СТРУКТУРА СПРАВ ОКРЕМОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СВІТЛІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН ЩОДО ПРАВОСУДДЯ ТА НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЦПК
05.07.2019 13:59




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше