:: LEX :: «ЯДЕРНИЙ КЛУБ» ТА ЗАГРОЗИ ЙОГО ІСНУВАННЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 1


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

«ЯДЕРНИЙ КЛУБ» ТА ЗАГРОЗИ ЙОГО ІСНУВАННЯ
 
11.11.2019 15:33
Автор: Брисковська Ольга Юріївна, студентка 4 курсу факультету загальної юридичної підготовки Академії адвокатури України, м. Київ, Україна
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Актуальність даної теми обумовлюється тим, що застосування ядерної зброї призводить до спустошливих наслідків світового масштабу. Теоретично, кожна країна, в тому числі і Україна, може постраждати від таких дій.

До того ж, за сучасних умов інформаційного суспільства створення ядерної зброї являє собою простішу задачу, ніж це було, наприклад, п’ятдесят років тому, що збільшує ризик її неконтрольованого використання.

Питання, чи достатньо міжнародних домовленостей та політичних застережень, щоб не допустити незаконного застосування ядерних установок, залишається відкритим. Особливо враховуючи, що не всі держави були учасниками таких договорів.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини щодо використання ядерних технологій, є Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року (далі – Договір), виданий Організацією Об’єднаних Націй.

На даний момент, ядерною зброєю, згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, володіють США, Росія, Велика Британія, Франція й Китай. Вони є «офіційними» і «старими» ядерними державами. «Ядерною п’ятіркою».

Навіть враховуючи політичну вагу цих країн на світовій арені та їх курс дій в сфері гуманізму, миру та прав людини, наявність у певних держав такої зброї масового знищення не може не викликати занепокоєння. Особливо це важливо для країн, які, так як і Україна, не мають ядерних запасів, а отже, в критичній ситуації залишаються незахищеними.

Але, на жаль, ядерною зброєю володіють не лише учасники Договору.

«Нелегітимними ядерними державами» вважаються Індія, Пакистан, Корейська Народно-Демократична Республіка та, можливо, Ізраїль.

До того ж, вважається, що на територіях декількох держав, які входять до НАТО, розміщена ядерна зброя США, якою можливо скористатись [2, с.32-34].

Такі «молоді ядерні держави» є ще більш небезпечними ніж, згадана вище, «ядерна п’ятірка», адже вони не мають такої політичної ваги і впливовості в світі, а, отже, можуть скористатись такою зброєю заради досягнення своїх цілей. Знову ж таки, міжнародні домовленості їх не зв’язують.

Звичайно, якщо неупереджено розглянути це питання, то стане зрозуміло, що деякі держави утримує від використання такої зброї, в основному, лише наявність інших ядерних держав, котрі, у відповідь можуть застосувати свою зброю проти країн, які нелегітимно користуються нею.

Ми ж бажаємо розглянуті більш законні, але не менш ефективні способи утримати держави від використання ядерної зброї в незаконний спосіб та для досягнення цілей, які протирічать принципам міжнародного права, та порушують права людини.

В Договорі практично не передбачені санкції за його недотримання. Для більшості міжнародних договорів та домовленостей це є виправданим та правильним, адже максимально не обмежує суверенітет держави та її внутрішні закони. Але в даному випадку предмет обговорення є занадто важливим, щоб застосувати до нього загальні правила та звичаї. 

При порушенні цього Договору та застосуванні ядерної зброї в воєнних цілях, може загинути неймовірно велика кількість людей, можуть бути стерті з лиця Землі цілі міста з історією, архітектурою, інфраструктурою. Не кажучи вже як сильно постраждає в такому випадку навколишнє природне середовище. Не одне десятиріччя знадобиться, щоб хоч часткове все це відновити.

Тому, ми вважаємо, що в цьому Договорі, за згодою учасників, просто необхідно передбачити жорсткі санкції за його невиконання, які будуть реалізовуватися в міжнародному порядку. 

До того ж, необхідно передбачити санкції не лише для держав-учасниць Договору, а й для тих країн, які, хоч і не приєднувалися до такого договору, але володіють ядерною зброєю. Знову ж таки, подібне не може бути здійснено відповідно будь-яких інших правовідносин, а такі дії виправдовуються лише особливістю предмета Договору та його важливістю для всього світового співтовариства.

До того ж, необхідно передбачити механізм дій держав-учасниць Договору, якщо він все ж буде порушений. Це допоможе уникнути затримок та багатьох проблем, які не можуть бути зразу узгоджені, коли виникає необхідність. До гіршого потрібно готуватись навіть в мирний час. Таким чином, такі заходи матимуть більшу ефективність, коли це буде потрібно.

Отже, запропоновані мною тут зміни в міжнародне законодавство, позитивно вплинуть на регулювання відносин у сфері використання ядерної зброї. Це допоможе утримувати від застосування ядерної зброї тих держав, які бажають цього, та врегулювати діяльність держав-учасниць, якщо Договір буде порушений, а ядерна зброя застосована. Такі заходи направлені на збереження миру та прав людини в світовому співтоваристві. 

Література:

1. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 рокуURL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_098

2. С. Галака. Ядерний клуб // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.795


________________


Науковий керівник: Моткова Ольга Дем'янівна, старший викладач кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академія адвокатури України, м. Київ, Україна 





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПИТАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАНЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ
28.10.2019 11:08
ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО КОСМІЧНОГО І ПОВІТРЯНОГО ПРАВА
24.10.2019 10:22
ПРОБЛЕМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ: ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
12.11.2019 20:06
ФІНАНСОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ПРАВОПОРУШЕННЯ: РЕФОРМУВАТИ/ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН?
12.11.2019 19:19
ЩОДО РОЗВИТКУ ТРАНЗИТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
12.11.2019 11:24
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕФОРМИ
12.11.2019 11:11
КОНСТИТУЦІЯ, ЯК ОСНОВА ЛЕГІТИМАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В ПРАВОВІЙ ДЕМОКРАТИЧНІЙ ДЕРЖАВІ
12.11.2019 10:57
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ МИТНИЦІ В УКРАЇНІ
11.11.2019 15:25
ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ
11.11.2019 12:14
СВІТОВИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З НЕЛЕГАЛЬНОЮ МІГРАЦІЄЮ
04.11.2019 11:00




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше