:: LEX :: ШЛЮБНЕ ПРАВО УКРАЇНИ-РУСИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ШЛЮБНЕ ПРАВО УКРАЇНИ-РУСИ
 
14.12.2019 10:34
Автор: Мосейчук Катерина Василівна, студентка I курсу юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Сучасні шлюбно-сімейні відносини в Україні ґрунтується на глибокому історичному корінні. Оформлення державними органами зазначеної правової категорії відбувалося на фоні складних політичних процесів і постійного змагання західної і східної традицій права в Київській Русі. 

Процес становлення давньоруського права традиційно вчені юристи й історики (М. В.Гримич, О. П. Івановська, А. С. Чайковський, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, В. З. Ухач [6] ) поділяють на декілька періодів.

Метою наукової розвідки є розкриття на основі джерел права Київської держави окремих аспектів шлюбно-сімейних правовідносин.

Правове життя України-Руси керувалось Руською правдою та звичаєвим правом. Проте, Руська Правда не містила спеціальних статей, які б регулювали шлюбні відносини і тому це регулювалось звичаєвим правом. Винятком була ст. 1 Короткої редакції, у якій йшлося про родичів, пов'язаних правом та обов'язком кровної помсти. Формування норм шлюбного права в Київській Русі відбувалося внаслідок поєднання давніх руських правових звичаїв і привнесених наприкінці X ст. християнських норм. Прийняття християнства призвело до встановлення християнських форм укладання шлюбу і до рецепції візантійського канонічного права [2]. 

Наголосимо, що шлюбу передувало сватання, коли між сторонами укладалася угода про одруження. Сватів до дівчини засилав наречений, проте до прийняття християнства могла і дівчина засилати сватів до нареченого. Після сватання, коли було досягнуто згоди щодо весілля, рідні обох сторін збиралися на так звані змовини чи зговір, де домовлялися про день весілля, розмір посагу (приданого) та віно. Такі домовленості мали назву «ряд» і могли бути укладені в усній або письмовій формі. На «ряді» відбувалися заручини – висловлювання згоди нареченими укласти шлюб. Візантійське шлюбне право вважало заручини нерозривними і встановлюючими спорідненість між родичами заручених [3].

На відміну від візантійських церковних норм, якими за певні правопорушення передбачалася смертна кара чи покалічення, руська система покарань була набагато ліберальнішою. Нею передбачалися санкції (покаяння), а також грошові штрафи на користь єпископа [4, с. 34]. Церква вважала шлюб Божественним Таїнством, а законною його формою – церковне вінчання. Тому основне значення в християнському шлюбі отримало його укладення в церкві шляхом здійснення особливого церковного обряду. Цей звичай називався вінчанням (на молоду пару під час обряду одягали вінки). Церковні постанови стверджували, що «без вінчання одруження є незаконним і не благословенним» [6, с. 56].

Шлюб, як і розлучення, монопольно здійснювалося церквою. Шлюбний вік для нареченого наступав з 15 років, а для нареченої - із 13 - літнього віку. Цих норм не дотримувалися, шлюби між 10-річними були звичним явищем. Більше двох разів одружуватися не дозволялося [6. с. 58]. 

Розлучення можна було просити у таких випадках: при порушенні подружньої вірності; при нездатності чоловіка до інтимних стосунків після трьох років співжиття, коли чоловік або жінка намагались позбавити життя один одного [5]. Згодом до цих причин було додано інші, зокрема, коли невідомо, де чоловік перебував протягом 5 років, коли чоловік чи жінка постриглися в ченці, коли жінка задумала викрасти майно без відома свого чоловіка, коли жінка без дозволу свого чоловіка зустрічалася з чужими чоловіками або милася з ними в лазні, коли жінка без дозволу чоловіка ночувала не вдома, а у своїх родичів.

Слід підкреслити, що розірванню шлюбного союзу і створенню нової сім'ї Церква чинила всілякі перешкоди. Своїй першій дружині чоловік мав виплатити велику матеріальну компенсацію, а також повинен був сплатити штраф на користь церковної влади. Його розмір залежав від соціального статусу чоловіка. Чим вище становище в суспільстві займало подружжя, тим вищий штраф сплачувався. Церковними канонами на Русі заборонялося двоєженство, одруження кровних родичів, а також шлюб християнина з представниками нехристиянських віросповідань. Такими способами церква зміцнювала сім'ю, сприяла утвердженню одношлюбності та подружньої вірності.

Література:

1. Гурбик А. О. Руське право. Енциклопедія історії України: у 10 т. Редкол. В. А. Смолій (голова) та ін. 2012. С.399.

2. Іванов В. М. Історія держави і права України: навчальний посібник, 2007. С. 20-23.

3. Матвієнко М. Історичний розвиток правового регулювання сімейних відносин та правовогорежиму майна подружжя. Київський студентський журнал міжнародного права. 2006. № 3. С. 97-106.

4. Поляруш С. Оформлення юридичного статусу жінки за шлюбно-сімейним правом Київської Русі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Історичні науки. 2010. Вип. 13. С. 102-108.

5. Подкоритова Л. Процес розірвання шлюбу в християнській Київській Русі. URL: www.ruthenia.info (дата звернення 08.12.2019 р.).

6. Ухач В.З. Історія держави і права: навчальний посібник. Тернопіль. 2018. С. 65-66.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ СУДІВ НА ТЕРИТОРІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЗОНИ ОКУПАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ) (1941 – 1943 РР.)
22.11.2019 11:14
ОСОБИСТІ ТА МАЙНОВІ ПРАВА ПОДРУЖЖЯ ЗА ЛИТОВСЬКИМИ СТАТУТАМИ
16.12.2019 19:17
«РУСЬКА ПРАВДА» - ВИДАТНА ПАМ’ЯТКА ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОГО ПРАВА
14.12.2019 10:38
ОСОБЛИВОСТІ СПАДКОВОГО ПРАВА ЗА «РУСЬКОЮ ПРАВДОЮ»
14.12.2019 10:35
ІНСТИТУТ ПОКАРАННЯ В КИЇВСЬКІЙ ДЕРЖАВІ
14.12.2019 10:31
ВПЛИВ ІСТОРИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ ТА ЗАСУДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ
10.12.2019 20:22




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше