:: LEX :: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ І МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ОДЕСИ В КІНЦІ XVІІІ СТОЛІТТЯ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ СПРАВИ І МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ОДЕСИ В КІНЦІ XVІІІ СТОЛІТТЯ
 
28.03.2020 14:17
Автор: Гришина Катерина Андріївна, асистент кафедри українознавства, Одеська державна академія будівництва та архітектури, м. Одеса, Україна
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Одеська митниця – народжена рескриптом Катерини ІІ, ровесниця Одеси і її перша цивільна установа, Південна митниця сьогодні охоплює територію всієї Одеської області. 1724 кілометри державного кордону, 35 міжнародних пунктів пропуску, споконвічна транзитна привабливість, узбережжя восьми портів, перехрестя п’яти міжнародних транспортних кордонів. 

Проблема одеської митної справи та митної політики формувалася понад два сторіччя і є доволі актуальною в сучасному світі. Для кращого розуміння з огляду на те, що одеська митна справа є економічною і фінансовою категорією і не просто пов’язана з економікою та фінансами, а є їх складовою частиною. Це зобов’язує розглядати митні проблеми в тісному зв’язку з ними. Такими чином в поле вивчення потрапляє діяльність митної установи в галузі світової економіки і торгівлі на основі здійснення митних формальностей. Водночас, актуальність поставленої теми, зумовлена тим, що вона є недостатньо розкритою в сучасній історіографії. Метою статті – є розгляд становлення та формування одеської митної справи і митної політики наприкінці ХVІІІ століття.

Після укладення Кючук-Кайнарджийського мирного договору у 1774 році між Росією і Туреччиною постала проблема розширення зовнішньої торгівлі. У гирлі Дунаю за ініціативою О.С. Суворова почав будуватися порт Одеса і одночасно митні споруди, розраховані на дві митниці – Одеську портову для огляду закордонних судів і Одеську, що забезпечувала потреби у митному оформленні та охорони кордону по річці Дністер. 5 вересня 1795 відкрилася Одеська портова митниця. Директором митниці призначили М.М. Кір'якова. Штат митниці складався з 32 осіб: помічника митного наглядача (помічника директора), контролера, 2 доглядачів, вагового наглядача, землеміра, писаря, 11 доглядачі, 9 веслярів. Обсяг митних операцій не був стабільним [3, с. 15]. У 1797 р Одеський порт відвідало всього 72 корабля. Головним продуктом вивозу був хліб.

З виникненням Одеської митниці одночасно відбувається посилений контроль над митною справою – бюрократизація. В митній документації вносилися окремі форми, бланки за якими необхідно було заповнювати звітні папери. Серед нормативно-правових актів, які призначалися для врегулювання Одеської митниці була Митна інструкція та Митний статут 1755 року, в якому особлива увага приділялась у боротьбі з контрабандою. Постанови статуту відкривали можливості вільного переміщення товарів по всій території Російської імперії, сприяли зміцненню і розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

У перші роки існування Одеської митниці, вона була підпорядкована комерц-колегії, яка отримувала усі митні доходи і здійснювала контроль над установою [2, арк. 2]. Тобто, управління митною справою кінця ХVІІІ століття носило колегіальний характер. Всі накази підписувалися трьома першими особами: директором, помічником та цолнером. Керівник особисто розглядав лише питання дисциплінарного характеру. Разом з тим, він обіймав посаду голови «спільної присутності митниці», яка вирішувала найважливіші митні аспекти, зокрема застосування тарифів, накладення стягнень і штрафів. Окрім керівника та його помічника залучалися також члени митниці. Вони здійснювали огляд товарів за участю одного із пакгаузних чиновників чи експерта.

В мемуарах А.-Е. дю Плесі Рішельє зазначено, що митна політика Одеси за часів правління Катерини ІІ мала незвичайний успіх [1, с. 9]. За 1795 – 1796 роки у грошовому еквіваленті Одеський порт разом з митницею зібрали 68 тис. карб. і 172 тис. карб [4, с. 19]. В Одеську гавань надходили кораблі з Неаполю, Константинополю, Галацу, Анатолії, островів архіпелагу Триполіза та Трапезунда. Вони привозили турецькі тканини, вина, сухі фрукти. А вивозили традиційно російські товари: залізо, джгути, шкіру, рибу, ікру, сало, свічки, бавовну, цукор та хліб. 

6 листопада 1796 року померла Катерина ІІ, Одеська митниця переживала скрутні часи. Імператор Павло І відкликав графа Зубова з посади генерал-губернатора, призупинив будівництво Одеського порту, скасував усі митні пільги, почала згортатися робота в митній справі.  

Таким чином, з огляду проблеми становлення Одеської митної справи та митної політики кінця ХVІІІ століття, цей час відрізнявся непослідовністю та нестабільністю. Часом рішення того або іншого питання і прийняття урядового документу залежало від окремих осіб, далеких від розуміння механізмів митної справи. В формуванні митної політики після смерті Катерини ІІ постійно тяжіла потреба у збільшенні фіскальних зборів. Хоча, для Російської імперії митна справа кінця ХVІІІ століття відзначається як централізована система, але для Одеси митна справа та митна політика була на стадії розбудови і залежала від впливу Імперії та потребувала вагомих удосконалень митно-тарифного регулювання, пов’язаних з ростом обсягу торгівельних операцій.

Література:

1. Белоусова Л.Г., Малинова Г.Л. Одесской таможне 200 лет / Л.Г. Белоусова, Г.Л. Малинова. Одесса: ОКФА, 1995. 98 с.

2. Державний архів Одеської області (далі – ДАОО). Ф. 88. оп. 1. Спр. 2. арк. 17.

3. Південна митниця крізь призму століть / за ред. І.Г. Калієнка. Одеса, 2011. 168 с.

4. Скальковский А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793 – 1823 / А. Скальковский. Одесса: Гор. тип, 1837. 296 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ДЖЕРЕЛА МІСЬКОГО ПРАВА ГЕТЬМАНЩИНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
24.03.2020 17:09
ЕВОЛЮЦІЯ УЯВЛЕНЬ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ВИМІР
10.04.2020 12:54
СЛОБОДИЩЕНСЬКИЙ (ЧУДНІВСЬКИЙ) ТРАКТАТ ТА ЙОГО ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ
08.04.2020 19:44
ДІЯЛЬНІСТЬ ПОВІТОВИХ СУДІВ СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ XVIII СТОЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДАХ СУДОВИХ СПРАВ ДВОРЯН-ВИХІДЦІВ З КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ)
07.04.2020 13:57




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше