:: LEX :: АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 30)

Термін подання матеріалів

11 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 13


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АДАПТАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
 
24.04.2020 18:41
Автор: Михайліченко Олександр Сергійович, студент 2-го курсу юридичного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

В умовах поступової інтеграції України в правове поле Європейського Союзу (надалі — ЄС), виникають питання щодо безпосередніх механізмів адаптації законодавства нашої держави до сучасних правил, що діють в ЄС. Особливо це стосується податкового законодавства, яке хоч не містить в собі застарілих радянських норм, на відміну від інших галузей права, проте зберігає багато положень, що значно відстають від викликів сьогодення. 

Однією із важливих умов вступу України до ЄС є модернізація власної податкової системи. Утворена, в час проголошення незалежності держави, податкова система виявилась неефективною, та не може реалізувати головне завдання – перехід до повноцінної ринкової економіки. Оновлення потребує Податковий кодекс України (надалі — ПКУ) [1], що набув чинності майже десять років назад. На його положеннях побудована національна податкова система. Постійні зміни, що безперервно вносились, розбалансували ПКУ. Кодифікація податкового законодавства, у свій час, сприяла подоланню багатьох колізій між законодавчими актами. Немає сумніву, що прийняття ПКУ було новою епохою в розвитку податкового законодавства. 

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 ПКУ, національне податкове законодавство враховує також чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і якими регулюються питання оподаткування. Пункт 3.2 ст. 3 ПКУ встановлює пріоритет міжнародного договору, над тими правилами, що передбачені податковим кодексом. Посилання на міжнародні угоди можна простежити в багатьох статтях кодексу. Глава 10 ПКУ присвячена застосуванню міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування. Стаття 104 ПКУ містить порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах; стаття 105 ПКУ — узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Згідно з п. 2 ст. 108 ПКУ штрафні санкції на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах не накладаються при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Враховуючи вище наведене, виникає питання, яким чином та які саме норми міжнародного права використовуються законодавцем. Достатньо актуальним видається аналіз тенденції розвитку українського податкового законодавства.

Основним джерелом інтеграції національної податкової системи до європейського правового простору є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі — Угода) [2]. Вона є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі «Україна – ЄС» і поступове приєднання України до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Орієнтуючись на досвід нормотворчої діяльності членів організації, необхідно детально визначити й реалізувати правові норми та принципи національної правової системи з урахуванням норм і принципів європейського права. Важливою складовою щодо інтеграції національної податкової системи є співробітництво сторін у митних питаннях та сприяння торгівлі згідно з відповідними положеннями цієї Угоди, у контексті «податкової» складової положення переважно йде мова про мита, збори, та інші платежі. Увага до таких видів податку є проявом бажання європейської спільноти до лібералізації торгівлі, тобто усунення тарифів, квот між сторонами, гармонізації законодавства і нормативно-регуляторної бази [3, с. 20].

Зона вільної торгівлі передбачає полегшення доступу українських товарів на ринки європейських держав. Відповідно до пункту d статті 1 Угоди, сторони запроваджують умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до чинної ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС; У додатку XXVIII до глави 4 «Оподаткування» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди Україна зобов’язалася наблизити законодавство до конкретних нормативних актів ЄС, а саме: Директива Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. про спільну систему податку на додану вартість; Директива Ради № 2007/74/ЄС від 20 грудня 2007 р. про звільнення від податку на додану вартість і мита на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн. 3. Директива Ради № 92/83/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р. про гармонізацію структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої; Директива Ради № 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії; Директива Ради № 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 р. стосовно загальних умов акцизного збору, що скасовує Директиву № 92/12/ЄЕС. 6. Директива Ради № 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 р. про структуру та ставки акцизного збору на тютюнові вироби (кодифікація) та інші акти [4, с. 125].

Відповідно до пункту d статті 22 цієї Угоди, співробітництво сторін спрямовується на боротьбу з економічними злочинами, зокрема злочини у сфері оподаткування. Частина 2 присвячена скасуванню мит зборів та інших платежів (податків). Кожна сторона за пунктом 2 статті 122 докладає необхідних зусиль для забезпечення впровадження міжнародних стандартів регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг та для боротьби з ухиленням від сплати податків на всій її території. 

Таким чином, українське податкове законодавство має «підтягнутися» до європейських стандартів. 

За інтеграції до європейської спільноти важливо також врахувати принципи податкової юрисдикції, зокрема: принцип громадянства – доходи її громадян і зареєстрованих в ній юридичних осіб мають підлягати оподаткуванню в цій державі, незалежно від місця отримання; принцип резидентства – означає розповсюдження вказаної вимоги на тих суб’єктів, які за законодавством держави підпадають під встановлені в ній ознаки податкового резидентства, з чим і пов’язується обов’язок сплачувати податки на її території з усіх своїх доходів (включаючи закордонні), незалежно від того, є вони громадянами цієї країни чи ні; принцип територіальності – держава може оподатковувати доходи та майно іноземних осіб (фізичних та юридичних) внаслідок того, що ці доходи одержані, а майно перебуває на території цієї держави, незалежно від національної приналежності та наявності в них статусу податкового резидента цієї держави [5, с. 89-94].

Сьогодні в українському податковому законодавстві вже є практика щодо міжнародних норм, які вже закріплені в Митному кодексі (Розділ II, VI, XI, XII), в ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та в ЗУ «Про режим іноземного інвестування», які використовуються для уникнення подвійного оподаткування. 

Важливим міжнародним джерелом слугують дві основні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування: Модельна конвенція ОЕСР [6] та Модельна конвенція ООН [7]. В першій конвенції в правовому регулюванні домінує принцип резиденства, а в другій принцип територіальності походження доходів.

За адаптації податкового законодавства України до принципів та вимог ЄС потрібно розробити детальний план реформування, терміни для відповідних центральних органів виконавчої влади щодо їх імплементації. Варто погодитись з думкою Д.Д. Коссе, який наголошує на необхідності розглядати такі шляхи подальшої роботи: розробка відповідного глосарія термінів, який збігається в більшості із термінологією ЄС та затвердження його відповідних уповноваженим органом; адаптація правового режиму оподаткування стосовно непрямих податків, таких, як мито, акцизний податок та ПДВ, відповідно до законодавчих актів ЄС; адаптація системи адміністрування та справляння податків в Україні до принципів та вимог ЄС, що повинно включати створення прозорої системи контролю, простоту розрахунку та сплати податків і звітності, спрощення процедур для малого та середнього бізнесу; проведення реформи в кадровому забезпеченні органів державної влади, що здійснюють контроль за сплатою податків у країні до принципів та вимог ЄС. У тому числі це повинно включати і формування фінансової поліції з особливим статусом; адаптація процесу підготовки та прийняття нормативно-правових актів, у тому числі прозорості їх змісту до принципів їх прийняття та прозорості змісту в ЄС [4, с. 127].

Враховуючи вищенаведене, можна дійти до висновку, що наша держава перебуває на важливому етапі реформування податкового законодавства. В Європейському Союзі, як єдиному економічному просторі, діє конкуренція не лише на приватному рівні серед суб’єктів господарської діяльності, а й на публічному — конкуренція податкових систем. Наша держава зобов’язана створити такі правила оподаткування, щоб вони задовольняли як публічну, так й приватну складову податкових відносин. 

Література:

1. Податковий кодекс України: Кодекс України; Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 (дата звернення: 17.04.2020).

2. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Угода; Україна від 27.06.2014 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/984_011 (дата звернення: 17.04.2020).

3. URL: Міністерство Юстиції України. Державний департамент з питань адаптації законодавства. Порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire Європейського союзу. https://rivnejust.gov.ua/media/documents/diyalnist/yevrointeg/2019/9/33.pdf (дата звернення: 17.04.2020).

4. Коссе Д.Д. Правовий режим оподаткування в умовах адаптації українського законодавства до принципів ЄС. Часопис Київського університету права – 2018. – №4 – с. 121-125.

5. Вдовічена, Л. І. Податковий суверенітет та податкова юрисдикція держави: співвідношення понять. Науковий вісник Чернівецького університету. 2007. – № 427. – с. 89-94.

6. Income and Capital Model Convention and Commentary. URL: http://www.oecd.org/ctp/model-tax-convention-on-income-and-on-capital-full-version-9a5b369e-en.htm (дата звернення: 17.04.2020).

7. United Nations Model Double Taxation Convention between Developed and Developing Countries. URL: https://www.un.org/esa/ffd//wp-content/uploads/2018/05/MDT_2017.pdf (дата звернення: 17.04.2020).


________________

Науковий керівник: Маринчак Євген Степанович, кандидат юридичних наук, асистент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка




допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МЕХАНІЗМ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПОДАТКОВУ ЗНИЖКУ ЗА НАВЧАННЯ
21.04.2020 16:49
ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ СУБ’ЄКТАМИ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА НАПРЯМИ ЗАПОБІГАННЯ ЇМ
15.05.2020 13:21
АКТУАЛЬНЫЙ ВОПРОС ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМЫ ПРОВЕДЕНИЯ ЛЮСТРАЦИИ В УКРАИНЕ: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
14.05.2020 10:32
ПОДАТКОВІ КОНСУЛЬТАЦІЇ: ЗМІСТ, МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ТА ОСКАРЖЕННЯ
12.05.2020 20:36
КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ — ПРАВОВА ОСНОВА ДЕРЖАВИ
11.05.2020 13:06
ПРАВО НА КОНСТИТУЦІЙНЕ ВИЗНАННЯ ТРЕТЬОЇ СТАТІ: ПРАКТИКА НІМЕЧЧИНИ
06.05.2020 18:36
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА У ЗВ’ЯЗКУ З COVID-19
06.05.2020 18:30
СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
04.05.2020 09:50




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше