:: LEX :: ДО ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ СТИМУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 22


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДО ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ СТИМУЛЮВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
 
16.09.2020 19:40
Автор: Білоусова Ніна Олексіївна, кандидат юридичних наук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
[Секція 6. Право інтелектуальної власності та його захист. Інформаційне право. Інформаційні технології]

Характерною рисою нормативно-правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, є наявність значної кількості питань, регулювання яких має бути здійснене самими учасниками. Надання учасникам відносин свободи самим встановлювати правила взаємодії, що характерно для диспозитивного регулювання, дозволяє максимально врахувати інтереси сторін та конкретні фактори: специфіку галузі, форми комерціалізації об’єкта, стратегічні плани і характер відносин сторін і т.д., однак з іншого боку покладає відповідальність на учасників здійснити таке регулювання.  

Питанням, яке потребує локального регулювання, є стимулювання творця об’єкта права інтелектуальної власності та осіб, які здійснюють комерціалізацію такого об’єкта. Закон України «Про вищу освіту» не регулює відносини щодо виплати винагороди науково-педагогічним працівникам за створення об’єктів права інтелектуальної власності, однак позитивні зміни у регулювання цього питання були внесені з прийняттям нового Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [1], який розповсюдив дію норм ЗУ «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» [2] щодо виплати винагороди творцям технологій на відносини з виплати винагороди творцям об’єктів права інтелектуальної власності (наукових і науково-прикладних результатів), створеним за рахунок коштів державного бюджету (частина 2 статті 64), тим самим певною мірою зрушивши з місця питання реалізації права наукових та науково-педагогічних працівників на винагороду. Названим Законом у сфері трансферу технологій встановлено обов’язок роботодавця або набувача прав на технологію укласти договір з автором, в якому визначаються майнові права, що передаються, умови виплати та розмір винагороди за передачу і використання майнових прав; періодичність і строки виплати авторської винагороди: не рідше ніж один раз на рік і не пізніше ніж через місяць після закінчення бюджетного року, а у разі надання ліцензії на використання запатентованого об’єкта - протягом місяця після одержання ліцензійних платежів; передбачено, що в договорі з автором, а за його відсутності у колективному договорі, має бути визначено розмір, строки і порядок виплати винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, з урахуванням творчого вкладу авторів у створення технології та економічної вигоди від її використання, обсягу і доцільності виконання певних робіт особами, які здійснюють трансфер технологій (стаття 22). При визначенні розміру винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють трансфер, мають бути враховані встановлені нормативно мінімальні ставки винагороди [3].

Отже, нормативно-правове регулювання охоплює питання виплати винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їхній трансфер, авторам об’єктів права інтелектуальної власності (наукових і науково-прикладних результатів), створених за кошти державного бюджету, тобто в рамках наукових досліджень, які фінансуються за державні кошти або створюються у зв’язку із виконанням службових обов’язків працівниками у державних та комунальних закладах вищої освіти (далі – ЗВО). Проте, поза нормативно-правовим регулюванням залишилися питання виплати винагороди творцям об’єктів, створених не за кошти державного бюджету. Враховуючи можливість створення об’єктів права інтелектуальної власності в рамках університетських досліджень, які фінансуються, наприклад, бізнес-партнерами, право автора на винагороду за створення об’єкта права інтелектуальної власності при недержавному фінансуванні робіт також має бути забезпечене.

Також законодавчо не встановлено право на винагороду осіб, які здійснюють комерціалізацію об’єктів права інтелектуальної власності, крім тих, що підпадають під поняття «технології». Однак, вважаємо, що таке право вказаних категорій учасників відносин з передачі знань має бути встановлено на рівні закону: без комерціалізації об’єкт права інтелектуальної власності не принесе жодної користі правоволодільцю та суспільству.

На сьогодні все ще діє пункт 54 Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні [4], де встановлені періодичність і строк виплати винагороди авторам винаходів та промислових зразків, а також санкція у вигляді пені за порушення обов’язку власником патенту виплатити винагороду автору. Обов’язок роботодавця укласти із працівником-творцем договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу, корисної моделі, промислового зразка, компонування напівпровідникового виробу і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем, встановлено у відповідних спеціальних законах. Законом України «Про авторське право і суміжні права» встановлено обов’язок роботодавця виплатити працівнику, який створив службовий твір, винагороду за створення і використання твору, розмір і порядок виплати якої встановлюється в трудовому або цивільно-правовому договорі між автором і роботодавцем (частина 3 статті 16).

Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок, що найбільш детально законодавцем врегульовано право на винагороду авторів технологій та осіб, які здійснюють їхній трансфер, однак, щодо інших відносин права на винагороду авторів об’єктів права інтелектуальної власності та осіб, які здійснюють комерціалізацію таких об’єктів, - або не врегульовані, або фрагментарно врегульовані. Право на винагороду зазначених категорій осіб має бути закріплене в законі, натомість детальне регулювання питання виплати винагороди творцям та особам, які здійснили комерціалізацію об’єкта права інтелектуальної власності, необхідно здійснити на рівні локальних нормативних актів ЗВО - Політик у сфері інтелектуальної власності, втіливши їхні положення у модельних (зразкових) договорах. Такий підхід відповідає настановам, які містяться у Типовій  політиці з інтелектуальної власності для університетів та науково-дослідних організацій Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO Intellectual Property Policy Template for Universities and Research Institutions) версія від 29 січня 2019 року (стаття 10)[26] [5] та Керівництві з налаштування Типової політики (Guidelines for Customization of the WIPO Intellectual Property Policy Template for Universities and Research Institutions) [6]. Зокрема, Політика повинна містити положення про стимулювання творців та розподіл прибутків між ЗВО і творцями: має бути встановлено розмір та базу нарахування винагороди, періодичність її виплати працівникові-творцеві, при чому ЗВО повинен надавати працівнику-творцю всю необхідну документацію для визначення розміру його винагороди. За працівниками повинно зберігатися право на винагороду не залежно від того, чи припиняються трудові відносини з ЗВО, це право зберігається протягом усього періоду комерційного використання об’єкта права інтелектуальної власності ЗВО і переходить до спадкоємців творця. Визначальним принципом у регулюванні питання винагороди за створення об’єктів права інтелектуальної власності у ЗВО, відповідно до названої Типової політики ВОІВ, має бути принцип стимулювання - коли ЗВО бажає визнати та винагородити співробітників та студентів, а також осіб, які працюють за договорами, чия інтелектуальна власність створює очевидний соціальний та / або економічний вплив.

Література:

1. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 26.11.2015р. № 848-VIII. Дата оновлення: 03.07.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення: 16.09.2020)

2. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій : Закон України від 14.09.2006р. № 143-V. Дата оновлення: 09.12.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16 (дата звернення: 01.07.2019).

3. Про затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій та особам, які здійснюють їх трансфер : Постанова КМУ від 04.12.2019 р. № 1030. Дата оновлення: 24.07.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2019-%D0%BF#n15 (дата звернення: 16.09.2020).

4. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні : Указ Президента України від 18.09.1992р. № 479/92. Дата оновлення: 22.06.1994. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479/92 (дата звернення: 16.10.2020).

5. WIPO Intellectual Property Policy Template for Universities and Research Institutions. URL: https://www.wipo.int/about-ip/en/universities_research/documents/ip_toolkit/policy_template.docx. Назва з екрана.

6. Guidelines for Customization of the WIPO Intellectual Property Policy Template for Universities and Research Institutions. URL: https://www.wipo.int/about-ip/en/universities_research/documents/ip_toolkit/guidelines_template.docx. - Назва з екрана.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше