:: LEX :: ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 32)

Термін подання матеріалів

13 травня 2021

До початку конференції залишилось днів 21


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
 
10.11.2020 13:05
Автор: Бондик Радіон Вадимович, студент 11 групи, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Пандемія вірусу COViD-19 стала найбільш масштабною за останні 100 років. Зміни які вона привнесла і ще буде привносити будуть впливати на світ і суспільство ще не один рік. Ставши каталізатором змін, пандемія призвела до збільшення швидкості протікання політичних та економічних процесів. Ринок праці, мабуть, одна із тих сфер сучасного суспільного життя на які викликаний вірусом карантин вплинув першим. В нових умовах країни намагаються підлаштувати національне законодавство під реалії життя, враховуючи зміни, що об’єктивно відбулися. 

Щодо України, то можна сказати, що пандемія відкрила та поглибила проблеми, які існували в сфері зайнятості до цього. Проте, відповідно до підрахунків інвестиційної компанії «Dragon Capital», число безробітних в Україні, то за квітень 2020 р., зросла з приблизно 9 до 20 %. Зазначається, що із 17 млн робочих місць, що включають і тіньову економіку, 3,4 млн Україна втратить [5]. 

Згідно даних Міжнародного відділу ЦК Профспілки, карантин негативно вплинув на фінанси українців. Так, 69% українців відчули погіршення фінансового становища; 38% людей відчули негативні наслідки спалаху коронавірусу, що виявляється у зменшенні доходу їхніх родин; 16% громадян – позбулися доходу, а 14% осіб втратили роботу. У березні 2020 року показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 168,9%, що на 35,5% вище за показник минулого місяця [4].

Перебої у роботі підприємств, незалежно від їх розміру, втрата робочих місць, значне зниження доходів наших громадян, зупинка роботи метрополітенів, припинення міжміського і міжобласного автомобільного, залізничного та авіасполучення, змусили багатьох людей набути нового досвіду – працювати з дому, скориставшись можливостями, що пропонують сучасні технології. Водночас, на регіональних ринках праці України відбулося активне зростання кількості вакансій на віддалену роботу. Отже, новою тенденцією на ринку праці в регіонах України, пов’язаною із коронавірусною хворобою «COVID-19», стало – перетворення віддаленої роботи на раптову реальність. Це має дати імпульс для проведення діджиталізації в службі зайнятості, що є безумовно позитивним явищем.  

Щодо міжнародної ситуації, то є очевидним, що світ стрімко змінюється, руйнуючи традиційні уявлення про міжнародну безпеку і форми взаємодії між державами. Інститути багатостороннього співробітництва, на думку фахівців Міжнародного центру політичних досліджень, знаходяться в глибокій кризі. Держави все менше довіряють одна одній. Нетрадиційні глобальні загрози зростають.

Не лише Україна зіткнулася із цілим рядом проблем, викликаних пандемією. Багато розвинутих європейських держав не можуть пристосуватися до нових умов, що призводить до великих економічних витрат. 

Німеччина, як і інші європейські країни, зіткнулася із серйозними проблемами на ринку праці. Але деякі галузі, навпаки, відчувають гострий дефіцит робочих рук і відчайдушно шукають людей. Перш за все це сільське господарство, оскільки в даній виді діяльності працівники можуть безперешкодно працювати із дотриманням соціальної дистанції. У той же час безліч тих, хто працював у сфері надання послуг, але у державних підприємствах тимчасово залишилися без зарплат або зовсім звільнені. Як ніколи затребувана робота кур'єрів, у тому числі в аптеках, що доставляють ліки хворим на самоізоляції, їжу тощо. Зараз у Німеччині також підвищений попит на репетиторів і онлайн-вчителів.

Італійський ринок праці ніколи не відрізнявся особливою гнучкістю, а з приходом такого важкого випробування, як пандемія, його, як пророкують фахівці, очікують нові потрясіння та революційні зміни. Італійцям сподобалася робота на дому, вони готові на зниження зарплати, щоб не повертатися в офіс

З урахуванням карантину у Британії мільйони трудящих сидять сьогодні по домівках. Британії насамперед потрібні лікарі та медсестри, яких не вистачає катастрофічно. Місцеві госпіталі також шукають помічників лікарів, санітарів і прибиральників. Контактним центрам країни, на яких у період пандемії сильно збільшилося навантаження, потрібні телефонні та інтернет-оператори.

Нинішня пандемія завдала більш ніж відчутного удару по французькій економіці. За місяць після того, як було оголошено надзвичайний санітарний стан і введено суворий карантин, цілі галузі, такі як готельний і туристичний бізнес, виявилися нежиттєздатними, сотні тисяч підприємств закрилися повністю або частково. У зв'язку з тим, що всі торгові центри, ресторани, готелі закриті, гостро постало питання їх охорони, а це значить, що охоронці також нині дуже актуальні. Всі ці спеціальності, зауважимо, які не дуже були престижні у довірусну епоху, зараз переживають свого роду пік популярності, як, втім, і ті скромні професії, що мають відношення до забезпечення громадян продуктами харчування. З торішнього списку професійних преференцій, де домінували працівники IT сфери, у нинішньому залишилися лише фахівці із інформаційної безпеки. 

Пандемія коронавірусу радикально змінила ринок праці у США. За чотири тижні карантинних заходів країна втратила більше робочих рук, ніж із великими труднощами придбала за останні 11 років відновлення після фінансової кризи. Зараз у десятку найбільш затребуваних професій у США входять медсестри, продавці і касири, сортувальники, кур'єри. Гострий дефіцит робочих відчувають у сільському господарстві, де велика частка трудових мігрантів. Найбільше скорочень у США очікується серед низькооплачуваних робітників, яким і без того важко утримувати сім'ю у період пандемії [3]. 

Під кінець слід зазначити, що реальність сьогодення це – пандемія COVID-19, яка беззаперечно змінить ринок праці. Втім, вплив пандемії на ринок праці не зводиться до появи тимчасового попиту на медичні професії. На ринку робочої сили очікуються тектонічні зрушення. На наш погляд, епоха великих офісів закінчилася: компанії у різних країнах, у тому числі й в Україні, вирішать, що до пандемії витрачали на оренду офісних приміщень занадто великі гроші. В офіс повернуться найнеобхідніші співробітники, інші продовжать працювати із дому, перейдуть на фріланс або на часткову зайнятість. Після закінчення пандемії на ринку праці може зрости попит на такі професії як антикризовий менеджер, експерт із цифрової трансформації.  

Український законодавець також оперативно відреагував на зміни в сфері зайнятості, адже ще 25 березня 2020 року були внесені суттєві зміни до КЗпП, щодо перегляду визначення трудового договору (ключового поняття в трудовому праві), введення дистанційної роботи та гнучкого робочого часу. 

Отже, цілком логічно буде підсумувати, що пандемія коронавірусу привнесе до сфери зайнятості держав невідворотні зміни, які матимуть значний вплив на існування і тенденції розвитку даної сфери суспільного життя. В таких умовах держави мають реагувати швидко та рішуче, намагаючись мінімізувати негативний вплив карантину та використати нові тенденції та можливості задля власної економічної вигоди, а пересічні громадяни – не просто сподіватися на допомогу держави, а слідкувати за ринком праці, за новими актуальними сферами зайнятості та намагатися забезпечити себе за рахунок власних сил. 

Література:

1. Pritula M. Организация удаленной работы сотрудников. URL: https://pritula.academy/remote (Accessed 20 March 2020)

2. Лавриненко Л. Взаємодія ринку освітніх послуг та ринку праці: особливості та сучасні тенденції. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 2020, с. 45-48.

3. Лавриненко Л. Ринок праці на карантині та професії які будуть затребувані після пандемії COVID-19. Збірник наукових праць ЛОГОС, 2020, с. 56. 

4. Міжнародний відділ ЦК Профспілки: звіт МОП про наслідки пандемії COVID-19. URL: https://pon.org.ua/novyny/7725-mop-mayzhe-25-mlyonv-pracvnikv-u-svt-mozhut-vtratiti-svoyi-roboch-mscya-cherez-covid-19.html.

5. Кульницький С.  Український ринок праці під впливом пандемії COVID-19: стан та оцінка перспектив розвитку: Центр дослідження соціальних комунікацій НБУВ URL:http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4941:situatsiya-na-vitchiznyanomu-rinku-pratsi-v-umovakh-pandemiji&catid=8&Itemid=350.

________________ 

Науковий керівник: Середа Олена Григорівна, доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри трудового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
18.11.2020 11:24
НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ МЕХАНІЗМУ СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ
16.11.2020 18:32
ПЕРВИННИЙ ЗАХИСТ ТВОРІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
16.11.2020 18:30
ЧОМУ ШЛЮБНІ ДОГОВОРА - РІДКІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА?
16.11.2020 18:28
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕТИПОВИХ ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
16.11.2020 18:25
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
16.11.2020 18:24
ПРАВО НА СТРАЙК ТА РІВНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МІЖ СОБОЮ
16.11.2020 15:18
ЩОДО ГЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ
04.11.2020 10:14




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше