:: LEX :: ПРАВО НА СТРАЙК ТА РІВНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МІЖ СОБОЮ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВО НА СТРАЙК ТА РІВНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ МІЖ СОБОЮ
 
16.11.2020 15:18
Автор: Рожок Ігор Сергійович, студент 3 курсу Інститут прокуратури та кримінальної юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Для більшості демократичних країн найважливішим є захист прав та законних інтересів своїх громадян. Складовою цього захисту є забезпечення права на страйк, як способу працівників відстояти власні права. Актуальність питанню страйку додають складні економічні умови. Не дивлячись на це, правове регулювання питань страйку наштовхується на критику серед науковців.

Найчастіше критики говорять про можливість зловживати правом на страйк. Н.М. Швець згадує про “рвацькі тенденції” [1, с. 83]. Наприклад, вимоги непомірного підвищення зарплатні. Про необхідність вироблення обгрунтованих обмежень права на страйк говорила Л.Н. Анісімова [2].

Аналіз законодавства показує, що страйк — єдиний ефективний спосіб вирішити колективні трудові конфлікти, бо на минулих етапах вирішення у роботодавця відсутні правові обов’язки йти на поступки. Страйк же зачіпає його економічні інтереси.

Проте зав’язування всього вирішення колективних трудових спорів на економічних інтересах власника має два недоліки:

По-перше, велику роль в успішності страйку грає “страйковитривалість” підприємства. Більш багаті підприємства можуть довше витримувати відмову робітників працювати. Також відомо, що час страйку за законом не оплачується. По факту, починається змагання фінансів, у якому працівники, як менш захищена сторона, не завжди можуть виграти. Крім того, багато значить галузь праці. Наприклад, працівники транспортної галузі можуть добитись більшого ніж працівники сфери харчування, бо їх робота має стратегічне значення. Тому у працівників менш “страйковитривалих” підприємств більше шансів добитись свого. 

По-друге, підприємства з меншою “страйковитривалістю” можуть стати жертвою надмірних вимог працівників.

Виходом із цієї ситуації може бути збільшення ролі держави. Має існувати процедура, за якою держава може змусити власника піти на умови робітників. Проте для цього потрібна формалізація цих вимог у законі. Якщо ми говоримо про зміну соціально-економічних умов праці, то потрібно ввести поняття обґрунтованості. Наприклад, підставою вимагати певні медичні гарантії може бути екологічна ситуація в регіоні. 

Прикладом такого вирішення колективних спорів може слугувати Австралія, законодавство якої передбачає застосування примусового трудового арбітражу [3, c. 285]. Його примусовість полягає у примусовій участі та обов’язковості результатів. 

У висновку можна сказати, що розширення ролі держави допоможе уникнути, як вищезгаданої нерівності, так і шкідливих наслідків страйків.

Література:

1. Швець Н. М. Право на страйк та умови його реалізації / Н.М. Швець — Харків.: Право, 2009 — 228 с. 

2. Анисимов Л. Н. Забастовка как способ разрешения коллективного трудового спора / Л. Н. Анисимов // Трудовое право. – 2006. – № 6. – С. 55-58.

3. Киселев И. Я. Сравнительное и международное трудовое право: учеб. для вузов / И. Я. Киселев — М.: Дело, 1999. — 728 с.

________________ 

Науковий керівник: Середа Олена Григорівна, доктор юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
18.11.2020 11:24
НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ МЕХАНІЗМУ СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ
16.11.2020 18:32
ПЕРВИННИЙ ЗАХИСТ ТВОРІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
16.11.2020 18:30
ЧОМУ ШЛЮБНІ ДОГОВОРА - РІДКІСТЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА?
16.11.2020 18:28
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕТИПОВИХ ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
16.11.2020 18:25
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
16.11.2020 18:24
ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ ЗАЙНЯТОСТІ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ
10.11.2020 13:05
ЩОДО ГЕНДЕРНОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ
04.11.2020 10:14




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше