:: LEX :: КОДИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПРАВА: ПЕРСПЕКТИВА ЧИ РЕТРОСПЕКТИВА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

КОДИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ШЛЮБНО-СІМЕЙНОГО ПРАВА: ПЕРСПЕКТИВА ЧИ РЕТРОСПЕКТИВА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
 
09.12.2020 17:31
Автор: Сабова Христина Олександрівна, студентка 5 курсу, 8 групи, Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Сім’я є первинним елементом суспільства, а тому важливою є правова регламентація створення та існування цього інституту.

На сьогоднішній день шлюбно-сімейні відносини за участю іноземного елементу в міжнародному приватному праві регулюються великою кількістю міжнародних договорів. Актуальним є дослідження можливості кодифікації шлюбно-сімейного права, зокрема, з метою уникнення виникнення «кульгавих» шлюбів.

Так, положення чинного ЗУ «Про міжнародне приватне право» містять норму, відповідно до якої право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу [1]. Подібні положення містяться також в міжнародних договорах, наприклад, в Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993р. [2]. 

Відповідно до положень чинного Сімейного кодексу України, умовами вступу у шлюб є досягнення шлюбного віку, добровільність, особи не можуть перебувати в іншому зареєстрованому шлюбі, а також дотримання вимог щодо заборони перебування у шлюбі певного кола осіб (родичів прямого споріднення, усиновлювача та усиновленого тощо) [3]. Проте в різних країнах може бути встановлено різний шлюбний вік (Конвенція ООН про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік та реєстрацію шлюбу від 7 листопада 1962 року зобов’язує країни учасниці вживати заходів щодо недопущення так званих «дитячих шлюбів» [4], проте не встановлює певних вікових меж, залишаючи вказане питання на розсуд держав). Неоднаково визначається кількість осіб в шлюбі, наприклад, в країнах мусульманського права передбачається можливість чоловіка укладати до чотирьох шлюбів. Таким чином, різними є підходи для можливості вступу у шлюб громадянами різних країн.

Законодавством також може передбачатися попереднє оголошення про укладення шлюбу, яке з правової точки зору, дає можливість заінтересованим особам заявити про наявність у них певних заперечень проти цього, оскільки укладення шлюбу може порушити їхні права. Іноді законодавства певних країн передбачають необхідність отримання дозволу компетентного державного органу або релігійної установи на укладення шлюбу. Часто це може зустрічатися у випадках укладення шлюбу з іноземцем [5, с. 81].

Щодо майнових відносин подружжя, то нормами ЗУ «Про міжнародне приватне право» надано можливість особам укласти шлюбний договір для їх врегулювання [1], тобто фактично перевести їхні майнові відносини в договірну площину, не застосовуючи норми колізійного регулювання в майбутньому. Таке положення є досить прогресивним, зважаючи на світові тенденції щодо можливості набуття майна у приватну власність кожним з подружжя окремо, а також поширення договірного регулювання між особами і в позашлюбних відносинах (наприклад, у відносинах партнерства між особами). У разі, коли особи не врегулювали майнові відносини між собою шляхом укладення договору, то, наприклад, ЗУ «Про міжнародне приватне право» містить окремі колізійні прив'язки. При цьому варто звернути увагу, що в окремих мусульманських країнах жінки взагалі не можуть мати майно на праві власності.

На основі розглянутих прикладів, можна зробити висновок про неможливість кодифікації шлюбно-сімейного права в міжнародній площині, зокрема, враховуючи, що міжнародні договори мають досить вузьке коло врегулювання, а також не враховують те, що поряд з правовими нормами соціальними регуляторами можуть виступати релігійні норми та звичаї. Щодо кодифікації шлюбно-сімейних відносин з іноземним елементом на національному рівні (фактично мається на увазі внесення змін до положень чинного Сімейного кодексу України), то такі зміни також є нераціональними, адже наразі існуючі положення щодо врегулювання означеного кола відносин містять лише колізійні прив’язки, в той час як положення Сімейного кодексу містять норми матеріального права, якими безпосередньо врегульовуються відносини; хоча на користь таких змін свідчить наявність спільного предмету регулювання. 

Таким чином здійснення кодифікації шлюбно-сімейного права як галузі міжнародного приватного права не є можливою. Враховуючи, що навіть у разі створення єдиного нормативного акту, але в певних випадках підлягають застосуванню і норми м’якого права (релігійні постулати, звичаї), то кодифікація цієї галузі є малоефективною.

Література:

1. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23.06.2005 № 2709-IV. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text.

2. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 (зі змінами, внесеними Протоколом до неї від 28.03.1997). URL : https://minjust.gov.ua/m/4281.

3. Сімейний кодекс України : Закон України від 10.01.2002 № 2947-III. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text.

4. Конвенція про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік та реєстрацію шлюбу : Міжнародний документ від  10.12.1962р.  URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_242#Text.

5. Каракула В.Я., Береза В.В. Особливості колізійного та уніфікованого регулювання укладення шлюбу / В.Я. Каракула, В.В. Береза // Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія : «Юридичні науки». – 2017. - №3 (3). – С. 79-84.

________________

Науковий керівник: Радчук Олександр Павлович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ФІКТИВНІ ТА УДАВАНІ ПРАВОЧИНИ ЯК РІЗНОВИД НЕДІЙСНИХ ПРАВОЧИНІВ
11.12.2020 18:11
ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
11.12.2020 12:17
СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ АВТОНОМІЇ ВОЛІ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
10.12.2020 22:40
ЩОДО ПИТАННЯ УКЛАДЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
10.12.2020 11:26
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ПОСЕСОРНОГО ЗАХИСТУ РЕЧОВОГО ПРАВА ДАВНІСНОГО ВОЛОДІЛЬЦЯ
09.12.2020 12:27




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше