Білокомірцева злочинність (white-collar crime), яку ще називають «злочинністю еліт», насьогодні є одним із найбільш шкідливих та небезпечних явищ для демократичного суспільства в сучасному світі. Методологічною основою дослідження є твердження, що людський потенціал формується на основі стосунків усередині груп людей, які об’єднуються через спільні інтереси та підтримують неформальні контакти з метою взаємної вигоди та допомоги. Людський потенціал нерозривно пов'язаний з інституційними формаціями, буквально сформованими ними. Динаміка злочинності на протязі останніх років характеризується хвилеподібними коливаннями, які чітко показують виражену тенденцію до зростання злочинності на території нашої держави. Висока складність соціальних систем є безумовною ознакою нелінійності законів залежності станів таких систем від певних зовнішніх та внутрішніх факторів.
В історії кримінологічних досліджень першим, хто виділив та дослідив це явище, був американський дослідник Едвін Сазерленд, який підкреслював його здебільшого латентний, бізнесовий характер та суттєвий вплив на суспільні відносини. До того як Сазерленд висловив свою ідею, вважалося, що вищі класи суспільства не здатні займатися злочинною діяльністю. Таке переконання було дуже укорінено в суспільстві, тому коли Сазерленд опублікував свою книгу на цю тему, декілька великих компаній Америки були обурені та подали до суду, для того щоб праця науковця піддалась цензурі.
Білокомірцева злочинність (white-collar crime) у сучасності кримінологічних доктрині зазвичай розглядається як діяльність осіб, які займають вагоме соціальне становище, користуються певним авторитетом у суспільстві та на міжнародному рівні, мають вплив на економічну та політичну ситуацію в окремих країнах чи на глобальному міжнародному рівні, проте, незважаючи на свій статус, умисно та систематично здійснюють антисоціальну діяльність, направлену на особисте збагачення чи збагачення певної групи осіб, використовуючи свій авторитет, посаду чи професію як інструмент вчинення злочину.
Високий рівень організованої злочинності простежувався ще за радянських часів, проте рівень криміналізації сучасного українського соціуму не витримує ніякого порівняння із радянським суспільством, адже у вітчизняному суспільстві кримінальні практики мають тотальний характер, а «білокомірцеві» злочини стали настільки звичними, що сприймаються у якості соціальної норми.
Білокомірцевій злочинності для збереження свого статусу тіньової діяльності притаманні злочини, які мають високу латентність, а їх викриття є майже неможливим, тобто замасковані економічні, податкові та інші фінансові злочини й правопорушення: фіктивне підприємництво; податкове шахрайство; банківське шахрайство; зловживання антимонопольним становищем; інвестиційне шахрайство; маніпуляції на фондових біржах; шахрайство з фінансовими ресурсами; організація конвертаційних центрів; легалізація злочинних доходів, рейдерство тощо.
Українська white-collar crime зароджувалася в коридорах комуністичної влади шляхом її своєрідного реверсного руху, привласнення державної власності та переодягання старих авторитетів тоталітарного режиму в лібералів та демократів, як і в усіх пострадянських республіках.
В 90-х роках 20 століття економічна та політична криза створила таку ситуацію, коли білокомірцева злочинність зазнала стрімкого розквіту та сформувала олігархічну верхівку, шляхом активної приватизації державної власності, яка перепродавалась, а валютні накопичення вивозились в зарубіжні країни. Коли державної власності ставало все менше і менше, з’явилась уже не зовсім білокомірцева, в класичному її розумінні, форма переділу власності, така як рейдерство. Новосформована еліта прагла до єднання з політичною владою, що призвело в деяких випадках до злочинного лобізму, останнім прикладом цього є осіння криза Конституційного суду України.
Можна сформувати такі виключні особливості української white-collar crime: проникнення до владних кіл; бажання сформувати власний надприбуток незалежно від можливого краху країни, що свідчить про відсутність моральних принципів; застосування різних форм поділу влади як економічних і політичних, так і нових насильницьких - рейдерство; гарантією збереження отриманого злочинним шляхом є виведення в офшорні зони; сприятливі умови для розвитку - перехідна економіка, в якій не сформувався капіталізм та механізми ринкової економіки до кінця; встановлення контролю над злочинними групами, для формування кримінальних охоронних структур та приватних армій.
Згідно з даними міжнародної організації «Global Financial Integrity», українська «еліта» тримає в офшорах от $117 до $167 мільярдів доларів. Щорічно «в чорних дірах» офшорів зникає до $8 - 10 млрд. з Української економіки. Це звичайно, говорить, що протидія білокомірцевій злочинності в Україні майже відсутня, вона поєднується з політичними іграми та має здебільшого показовий характер.
Література:
1. Мігдаль О. White-Collar Crime: останні тенденції. Юридична газета. 2017. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/whitecollar-crime-ostanni-tendenciyi.html (дата звернення 04.12.2020 року)
2. Тертишник В., Корнієнко М. White-Collar Crime в «модних піджаках». Європейські перспективи № 3, 2018. URL: https://resonance.ua/white-collar-crime-v-modnikh-pidzhakakh/ (дата звернення 04.12.2020 року)
3. Tsypko, Victoria, Kateryna I. Alieksieieva, Iryna A. Venger, Oleksii V. Tavolzhanskyi, Nataliya I. Galunets, & Alona V. Klyuchnik. " Information Policy of the Enterprise as the Basis for the Reproduction of Human Potential in the Structure of Public Social Interaction." Journal of Advanced Research in Law and Economics [Online], 10.6 (2019): 1664-1672. Web. 6 Nov. 2020.
4. Robotization of manufacturing process: economic and social problems and legal ways of their solution / O. E. Kostyuchenko, T. V. Kolesnik, Z. V. Bilous, O. V. Tavolzhanskyi // Financial and credit activity: problems of theory and practice. – 2019. – Vol. 3, is. 30. – P. 454–462.
________________
Науковий керівник: Таволжанський Олексій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
