:: LEX :: АДМІНІСТРАТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК СТАДІЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ДРІБНЕ ХУЛІГАНСТВО
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

АДМІНІСТРАТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК СТАДІЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ДРІБНЕ ХУЛІГАНСТВО
 
23.10.2008 18:03
Автор: Марчевський Сергій Валерійович, здобувач кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ
[Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]
Адміністративне провадження є особливим видом урегульованої правовими нормами процесуальної діяльності уповноважених суб’єктів із розгляду окремих груп адміністративних справ. Провадження у справах про адміністративні правопорушення — найповніше врегульоване нормами матеріального і процесуального адміністративного права. Правові підстави його застосування закріплено в чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення. Саме провадження має такі процедури: адміністративне розслідування за фактом вчинення проступку; порушення справи про адміністративне переслідування; розгляд і винесення рішення із зазначеної справи; оскарження постанови в порядку нагляду; виконання постанови.
Адміністративне розслідування являє собою попередню перевірку фактів щодо конкретного порушення норми Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд місця події, затримання правопорушника, збір пояснень, установлення особи порушника через перевірку документів чи адресне бюро. Адміністративне розслідування проводять працівники міліції, члени громадських формувань, представники державних спеціальних інспекцій, прокурори та інші уповноважені на такі дії органи або посадові особи. Порушення справи про адміністративне правопорушення вчиняється за наслідками адміністративного проступку. Зазначені дії закріплюються складанням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи про будь-яке правопорушення. Інші документи не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, але на їх основі може бути складено протокол. У протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т.ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно (ч. 1 ст. 256 КУпАП). За відсутності таких даних і неможливості їх доповнити суддя повертає матеріали органу внутрішніх справ для додаткового оформлення. Провадження у справах про дрібне хуліганство, являючи собою складову частину провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке у свою чергу є структурним елементом адміністративного процесу, виділяється серед інших проваджень та має тільки йому притаманні ознаки. До них належать спеціальні органи, що наділені повноваженнями розглядати справи про дрібне хуліганство (ст. ст. 221, 222 КУпАП), специфіка актів, якими оформлюється процесуальна діяльність, процедури їх оформлення.
Як будь-яке інше адміністративне провадження, провадження у справах про дрібне хуліганство має стадійний характер. Чимало науковців підкреслюють важливість стадій провадження. Наприклад, Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький та В. М. Гаращук зазначають, що процесуальні стадії є важливими органічними елементами, що характеризують структуру кожного з проваджень та адміністративного процесу в цілому [1, с. 192]. Слід зазначити, що стадії одних видів проваджень зафіксовані в нормативному порядку, інших – не зафіксовані й є специфічним результатом доктринального узагальнення чинних у тій чи іншій сфері правил. О.Кузьменко визначає, що під процесуальною стадією слід розуміти відносно відокремлену частину адміністративного провадження, що має власні особливості та завдання [2, с.215]. У юридичній літературі перша стадія виробництва іменується по різному. Одні автори називають її «первинними процесуальними діями» (наприклад, Шергін А.П.). Однак це не розкриває змісту даної стадії. Зазначеного недоліку позбавлене наступне формулювання розглянутої стадії: «адміністративне розслідування», але при цьому не звертається увага на принципове процесуальне значення стадії, як роблять інші вчені, що іменують її «порушенням справи» (Коваль Л.В., Сергун П.П.). Зіставлення приведених точок зору дозволяє сформулювати більш повна назва даної стадії, що відбиває її зміст: «адміністративне розслідування і порушення справи про адміністративне правопорушення» [3]. При попередній підготовці по справах про адміністративні правопорушення, у тому числі і під час складання протоколу, вирішується питання про юридичну оцінку зробленого діяння, що носить ознаки адміністративного правопорушення. Правильна юридична оцінка адміністративного правопорушення має дуже важливе значення, тому що вона визначає напрямок справи по підвідомчості для розгляду. Але вирішення питання про юридичну кваліфікацію іноді буває важким, особливо у випадку обмеження так званих суміжних провин і адміністративних провин від «подібних» злочинів [3]. Так стаття 173 КУпАП зазначає, що дрiбне хулiганство - це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян. При розмежуваннi кримiнально-караного хулiганства i дрiбного хулiганства необхідно всебiчно враховувати такi обставини i суб’єктивнi ознаки, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоєння хулiганських дiй (час, мiсце та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особу винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дiї винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великої небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттевої шкоди охоронюваним законом правам i інтересам [4,5].
На стадії адміністративного розслідування особа, що проводить дане розслідування повинна зібрати інформацію орієнтовану на: а) встановлення особи затриманого; б) збирання даних про скоєне хуліганство на місці події, встановлення ознак дрібного хуліганства в діях затриманого; в) виявлення та забезпечення збереження джерел доказів. Вони включають: бесіди, опитування, огляд, допит, особистий обшук, обшук по місцю проживання (наприклад, в випадку радіо хуліганства, використання гучномовних пристроїв, безпідставного порушення спокою громадян телефонними дзвінками) та інше; г) належать відпрацюванню як загальні, так і приватні версії: наприклад, дрібне хуліганство скоєно іншими особами; події дрібного хуліганства не було, була обмова; зв'язок між подією дрібного хуліганства і отриманими від заявника показаннями; чи було дрібне хуліганство і хто його міг скоїти; хто міг чути, бачити дрібні хуліганські дії; які сліди обов'язково повинні залишитись на місці дрібного хуліганства (наприклад нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту); При вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 ККУ хуліганство – це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом [5, 6]. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Вони не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст. 173 КУпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством. Судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство. Необхідно забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання. При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.

Література:
1. Адміністративне право України/Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький. В.Н.Гаращук и др./Под ред.. Ю.П. Битяка.-Х.,2003.-576 с.
2.Кузьменко О.В.Теоретичні засади адміністративного процесу.- К.,2005.-353 с.
3. revolution.allbest.rulaw00002067_0.html - 79k станом на 14.10.2008
4. Постанова №10 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. "Про судову практику у справах про хуліганство" Інформаційний сервер. Верховний Суд України .www.viaduk.net/clients/vs.nsf/0/81772CC558DA5D 61C2257279002EA582 - 34k станом на 16.10.008.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково – практичний коментар/ Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, О.О. Погрібний та ін..; -К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008.-781 с.
6. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р/ За ред. С.С. Яценка.- К.: А.С.К., 2002.- 936 с.

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПРАКТИКА ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБ ЗАЙНЯТОСТІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
30.11.2008 23:48
АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВ СУДІВ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ: ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ
30.11.2008 23:35
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
23.10.2008 18:06
ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ФУНКЦИИ ПОМОЩНИКОВ-КОНСУЛЬТАНТОВ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАИНЫ
10.12.2008 22:40
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАГЛЯДУ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ (МІЛІЦІЇ) УКРАЇНИ
09.12.2008 21:02
ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
07.12.2008 15:21
ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ» В ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ
02.12.2008 20:38
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОНОВЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
02.12.2008 20:35




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше