:: LEX :: СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ У СТ. 338 КК УКРАЇНИ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 37)

Термін подання матеріалів

12 листопада 2021

До початку конференції залишилось днів 28


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

СУБ’ЄКТ ТА СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА НАРУГИ НАД ДЕРЖАВНИМИ СИМВОЛАМИ У СТ. 338 КК УКРАЇНИ
 
14.04.2021 20:09
Автор: Мельничук Аліна Володимирівна, студентка ІІІ курсу Таращанського державного технічного та економіко-правового коледжу
[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Медичне право. Судові та правоохоронні органи. Адвокатура]

Стратегічний курс нашої держави на членство у ЄС та відповідно економічні й політично-правові реформи, спрямовані на забезпечення верховенства права та впровадження європейських стандартів у всі сфери суспільного життя, реалізуються повільно й непослідовно.  Невід’ємною належністю кожної держави є державний герб, прапор і гімн, які уособлюють символи її суверенітету. Державні символи представляють державу, ідентифікують її з-поміж інших країн, у них закладено глибокий зміст, пов’язаний з історією та сучасністю держави, ментальністю її народу, в них символічно відображено національну ідею. Кожен із цих символів виступає і використовується дипломатичними представництвами в суворо визначених випадках відповідно до загальноприйнятих протокольних норм і традицій країни перебування. Правила міжнародної ввічливості, на яких засновано сучасну протокольну практику, вимагають поваги до символів держави в міждержавних відносинах. Будь-яка неповага, виявлена щодо них, розглядається як свідома ганебна дія, спрямована на адресу цієї держави, що суперечить міжнародному праву.

Суб’єкт кримінального правопорушення - будь-яка осудна особа, якій виповнилося шістнадцять років. Особи віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років можуть бути притягнуті до кри¬мінальної відповідальності лише у разі публічної наруги над державними символами України чи офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної дер¬жави, якщо такі дії вчинені шляхом їх умисного знищення чи пошкодження загально- небезпечним способом або при настанні тяжких наслідків (ч. 2 ст. 194 КК). 

З суб'єктивної сторони дане кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом. Тобто це коли суб’єкт злочину усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків і бажав їх настання. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміє, що вони по-рушують порядок використання державних символів України або іноземної держави, принижують їх авторитет, і бажає вчинити саме такі дії. Мотиви і мета не є обов’язковими ознаками, отже, на кваліфікацію не впливають. Мотиви вчинення наруги над державними символами можуть бути різними і мають значення для правильної кваліфікації цього кримінального правопорушення. 

Якщо при вчиненні наруги над державними символами хуліганський мотив (малозначний привід, бажання побешкетувати) був домінуючим або єдиним, то такі дії слід кваліфікувати тільки за ст.296 КК України. У разі, коли наруга над державними символами вчинена не з хуліганських спонукань, а з будь-яких інших мотивів, і додатково не супроводжувалась ознаками грубого порушення громадського порядку, дії винного слід кваліфікувати тільки за ст.338 КК України. Кваліфікація за сукупністю злочинів, передбачених ст.338 та ст.296 КК України, необхідна лише в тому випадку, коли особа, крім наруги над державними символами, вчинила ще й інші дії, які свідчать про особливу зухвалість або винятковий цинізм, чим грубо порушила громадський порядок. Публічна наруга над державними символами, вчинена з хуліганських мотивів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. ч. 1 або 2 ст. 338 і ст. 296 КК України.

Література:

1. Напиральська В.І. «Проблемні питання кваліфікації злочинів за ст. 338 Кримінального кодексу України» - Електронний ресурс- режим доступу - http://pravoznavec.com.ua/period/article/11452/%C2

______________ 

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач юридичних дисциплін І категорії, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
НЕЗАКОННИЙ ОБІГ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
16.04.2021 21:57
К ВОПРОСУ ОБ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ОБЪЕКТА УГОЛОВНОГО ПРАВОНАРУШЕНИЯ В УГОЛОВНО-ПРАВОВОЙ НАУКЕ
15.04.2021 20:06
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕРПІЛОГО ВІД ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ У ст. 347 КК УКРАЇНИ
14.04.2021 20:15




© 2006-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше