:: LEX :: ПРОПОЗИЦІЇ ІЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ СУДОВОЇ КАРТИ УКРАЇНИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 19


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОПОЗИЦІЇ ІЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ СУДОВОЇ КАРТИ УКРАЇНИ
 
08.07.2021 20:44
Автор: Георгієвський Юрій Валентинович, доктор юридичних наук, доцент, завідувач наукового відділу правового забезпечення галузевого інноваційного розвитку Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку Національної академії правових наук України, доцент кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Міжнародне право. Муніципальне право]

Забезпечення доступу до правосуддя є однією з Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року (пункт 16) [1]. Зазначені цілі Глава Держави встановив в якості орієнтирів для розроблення проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості сталого розвитку України.

Саме тому Президент звернув увагу на недосконалість існуючої системи місцевих судів, визначивши її в пункті 3 Розділу І «Розвиток системи правосуддя» Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки (далі за текстом – Стратегія) [2] як одну з основних проблем, що зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади. У пункті 4.1.1. Стратегії визначено створення «нової судової карти» через трансформацію мережі місцевих судів шляхом двоетапного переформатування існуючої мережі судів першої інстанції та прагнення до подальшого поступового переходу до моделі: «одна область – один апеляційний суд», у складі якого будуть утворюватися палати із розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних та господарських справ.

На першому етапі реорганізації місцевих судів має бути: 1) проведено аудит їхньої системи з метою визначення проблем та недоліків функціонування; 2) розроблено план перегляду мережі місцевих судів з урахуванням встановлених (визначених) критеріїв, до яких, як вбачається зі Стратегії, віднесено адміністративно-територіальну реформу, економічну обґрунтованість, кількість звернень до суду; 3) збережено можливість здійснення існуючими місцевими загальними судами правосуддя за місцями їхнього знаходження та забезпечення в подальшому оптимальних умов доступу до правосуддя для членів територіальних громад. Далі, на другому етапі, після створення нової мережі судів першої інстанції та в залежності від ефективності їхньої роботи має відбутися подальша оптимізація системи місцевих судів шляхом їх укрупнення [2].

Нагадаємо, що Стратегія встановлює граничні часові строки здійснення передбачених нею заходів у період 2021 – 2023 рр. Зважаючи на те, що План дій щодо реалізації Стратегії Глава Держави не запропоновував, а доручив його схвалення Комісії з питань правової реформи без визначення конкретних строків виконання такого доручення, вважаємо, що такі положення Стратегії та спровокована ними правова невизначеність створюють підстави для відтермінування встановлених чинним законодавством строків впровадження в Україні «нової судової карти».

У наведеному Главою Держави баченні реформування системи судоустрою особливу увагу привертають саме запропонована ним трансформація мережі місцевих загальних судів, адже, як зазначено в Стратегії, питання переходу до моделі: «одна область – один апеляційний суд» потребує вивчення і остаточно не вирішено.

При визначенні наведених напрямів та заходів в Стратегії не враховано, що відповідно до статті 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зміна адміністративно-територіального устрою є самостійною підставою для утворення чи ліквідації судів [3]. Запропоноване Президентом України поетапне утворення нової мережі місцевих загальних судів вже обумовлено конкретними змінами адміністративно-територіального устрою України, що відбулися в 2020 році, та передбачено чинним на момент затвердження Стратегії законодавством про судоустрій.

Так, Верховна Рада України своєю постановою від 17 липня 2020 року № 807-IX утворила в Автономній Республіці Крим та областях 129 районів (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей), ліквідувавши існуючі 490 [4]. 

При цьому, запровадження нового адміністративно-територіального устрою на районному рівні, на нашу думку, безумовно створює перешкоди для функціонування раніше утворених в районах областей України та АРК місцевих загальних судів через невизначеність територіальної підсудності справ (як судам першої інстанції). У зв’язку з чим, 3 листопада 2020 року № 950-IX Парламент України прийняв закон «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів» [5]. Цим законом Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було доповнено пунктом 3-1, яким встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року, але не пізніше 1 січня 2022 року. 

Також у пункті 2 Прикінцевих положень зазначеного закону Верховна Рада України запропоновала Президентові України внести на її розгляд проект Закону України щодо зміни системи місцевих загальних судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів. Окрім цього, у пункті 3 ВРУ запропонувала Вищій раді правосуддя до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів вжити організаційних заходів щодо забезпечення роботи судів у районах, ліквідованих Верховною Радою України [5].

При цьому, як вбачається з Порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, який Парламент затвердив постановою від 2 лютого 2021 року № 1164-IX [6], завдання з прийняття такого законопроекту, строки його подання та відповідальні суб’єкти відсутні. Також не було включено такий законопроект і до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, який Парламент затвердив своєю постановою від 2 лютого 2021 року № 1165-IX [7], що також не сприяє визначеності в цій сфері та дотриманню встановлених законодавством строків утворення нової мережі місцевих загальних судів.

Варто також додати, що 29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» [8]. Цим законом до статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», окрім зміни суб’єктів визначення кількісного складу судів (частина шоста) та Верховного Суду (частина сьома) також додано частину дев’яту, якою встановлено, що порядок здійснення відповідних заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією суду, визначається законом про утворення, реорганізацію чи ліквідацію такого суду.    

Таким чином, зважаючи на приписи статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Президентові України потрібно не створювати умови для відтермінування утворення нової мережі місцевих загальних судів до 2023 року, а розробити та після консультацій з Вищою радою правосуддя внести до Верховної Ради України як невідкладний проект закону про утворення та ліквідацію мережі місцевих загальних судів. Це є потрібним для того, щоб Парламент зміг забезпечити своєчасне прийняття цього закону, а Державна судова адміністрація України відповідно до статті 147 закону здійснити комплекс необхідних організаційно-правових заходів з утворення та забезпечення початку функціонування з 01 січня 2022 року нової мережі місцевих загальних судів.

Порушення цього встановленого законом строку призведе до нераціональних видатків державного бюджету через збереження існуючої мережі місцевих загальних судів, яка не відповідає новому адміністративно-територіальному устрою. Такий стан справ, на наше переконання, не покращить, а навпаки погіршить доступ до правосуддя в новостворених районах, що в сучасних умовах для нашої держави є невиправданим, непослідовним та неприйнятним. 

Література:

1. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30 вересня 2019 року №722/2019.

2. Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки : Указ Президента України від 11 червня 2021 року №231/2021. 

3. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Відомості Верховної Ради. 2016. № 31. ст.545.

4. Про утворення та ліквідацію районів : Постанова ВРУ від 17 липня 2020 року № 807-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 33. ст.235.

5. Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів : Закон України від 3 листопада 2020 року № 950-IX.

6. Про порядок денний п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання : Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2021 року № 1164-IX. 

7. Про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік : Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2021 року № 1165-IX.

8. Пропозиції Президента до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України". URL : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70949 (дата звернення 02.07.2021).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ДОПОМОГА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ
17.07.2021 10:49
ДО ПИТАННЯ СУБ’ЄТІВ ПУБЛІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ГАЛУЗІ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ
13.07.2021 19:25
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ
02.08.2021 20:45




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше