:: LEX :: ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТИ В ПЕРІОД ЗУНР
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 16)

Термін подання матеріалів

15 жовтня 2019

До початку конференції залишилось днів 23


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТИ В ПЕРІОД ЗУНР
 
15.11.2008 12:12
Автор: Грабовська Ганна, викладач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету
[Для відкриття переліку учасників даної конференції натисніть сюди]
Важливим аспектом розвитку кожної держави є формування належної національної системи освіти.
В історичному періоді свого розвитку територія Західної України зазнала тяжкого поневолення з боку чужоземних держав, що суттєво вплинуло на подальший розвиток всіх державотворчих процесів. Період розпаду Австро-Угорщини був сприятливим для захоплення і утвердження влади в країні національними політичними колами.
Актуальність даного періоду визначається важливістю та необхідністю дослідження національно-освітніх ідей і програм які були характерні різним періодам державного утворення, а саме як розгорталась освітня політика ЗУНР.
Створені уряд і парламент не тільки змобілізував галицьких українців до боротьби, а й прийняв низку законів, що заклали основи демократизації суспільства, національного відродження, в тому числі і розвитку народної освіти. На початковому етапі роботи уряду було створено 14 міністерств які почали ефективно працювати у налагодженні всіх найважливіших питань. Створене міністерство освіти і віросповідання яке тимчасово очолював О. Барвінський взяв на себе обов’язок суттєвої реорганізації системи освіти. Становище шкіл було у важких умовах, що і дало поштовх до негайного прийняття рішення про реорганізацію освіти. Про ці справи дбало державне секретарство освіти і віросповідання на чолі з А. Артемовичем. Протягом січня 1919 року уряд видав низку розпоряджень стосовно реформування шкільництва та підготовки вчителів [1, с. 165] . Австрійське законодавство, яке діяло на території Східної Галичини було залишено, хоч з певними змінами. І з цього приводу, уряд видав ряд розпоряджень і обіжників про тимчасові зміни в шкільництві в яких йшлося про перехід діловодства у зовнішніх і внутрішніх зносинах на українську мову, встановлювалася урядова печатка із зображенням тризуба із круговим написом Міністерства освіти і віросповідання. Підлягали ліквідації польська і німецька мова, але після другого року навчання вводилась латинська. Національні меншини повинні ввести у своїх школах як українську, мову, а також і вивчення таких предметів як історія і географія України. У іншому розпорядженні зазначалось, що до 11 лютого 1919 року у всіх типах шкіл, які були в Україні вжити суттєві заходи щодо їх українізації [2, с. 1] . Дбаючи про подальший розвиток навчальних закладів надавалась можливість, звернувшись до державного секретаря освіти утворювати нові приватні школи із зазначенням точних даних: а) особи або товариства, яке буде утримувати школу; б) прізвище і фахову кваліфікацію школи, яка збирається керувати цією школою; в) список вчителів і їх кваліфікацію; г) приблизне число учнів, які збираються там навчатися; д) приміщення цієї школи. Головними умовами для надання такого дозволу було: а) керівництво і педагогічний колектив повинні бути громадянами УНР; б) організація школи повинна в загальних рисах відповідати організації державних шкіл; в) додання декларації в якій були викладені основні положення керівника і педагогічного колективу про свої обов’язки виконувати закони і розпорядження [3, с. 2] .
Наступне розпорядження присвячене шкільній оплаті. До 15 лютого 1919 року керівники шкіл повинні були підготувати документи, які б засвідчували реальну картину щодо оплати учнями навчання. Потрібно було надати списки учнів, які були звільнені від оплати і сплачували в касу, а також надіслати чек в Міністерство освіти. Кошти учнів, які сплатили в скарбницю школи готівкою, повинні повертатися в місцеву податкову інстанцію [4, с. 3] . Серед цих багатьох розпоряджень, які повинні були сприяти українізації всіх типів шкіл було видано ще два обіжники.
Перший обіжник стосувався кваліфікації всіх вчителів і кількість годин по кожному предмету. Другий звертав увагу на правильне подання урядових звітів по кожному окремому питанню.
Це була перша вагома спроба Міністерства освіти Артемовича зробити певні суттєві зміни в системі освіти, закріпивши їх цими розпорядженнями. Але на цьому робота в галузі реорганізації шкільництва не припиняється, а навпаки набирає більш вагомих і конкретних результатів. З лютого 1919 року розпочав свою роботу з’їзд представників народних вчителів Західної України [5, с. 148] . В процесі своєї роботи з’їзд прийняв ряд вагомих резолюцій у реформуванні навчальних закладів. Так на своєму засіданні 13 лютого 1919 року був прийнятий закон “Про одержавлення українських шкіл”, а 14 лютого закон “Про одержавлення українських приватних гімназій і жіночих учительських семінарій”, згідно з яким всі школи: громадські, середні, гімназії, реальні, рільничі й інші оголошувалися державними, а вчителі – державними службовцями [6, с. 117] . 15 лютого УНР ухвалила резолюцію про влаштування для вчителів курсів українознавства [7, с. 140] . З метою покращання ситуації уряд звернувся до всіх вчителів Західної України, які з якихось причин не працювали, повернутися до виконання своїх обов’язків, інакше вони будуть звільнені з роботи. Розпорядженням державного секретарства освіти від 16 лютого усім вчителям підвищувалася заробітна плата. Також встановлено пенсії всім вчителям-пенсіонерам, вдовам і сиротам по вчителях. Розміри заробітної плати і пенсії встановлювалися залежно від кваліфікації, стажу роботи і кількості членів сім’ї – утриманців [8, с. 118] .
Щодо матеріального забезпечення шкіл підручниками було ухвалено закон “Про організацію державного видавництва книжок (ДВШК)”, згідно з яким 1 жовтня 1919 року на території західної області УНР мали допускатися до вживання лише підручники, запроваджені та апробовані цим видавництвом [9, с. 128] .
Для ефективного покращання національної освіти в навчальних закладах на засіданні Державного секретаріату освіти 13 березня 1919 року вирішено провести триденну анкету серед виборних членів від навчально-виховних закладів та інших зацікавлених організацій. Основним предметом розгляду анкети стало виховання в середній школі [10, с. 131] .
Для полегшення вступу дітей у середні фахові школи, гімназії і відповідної їх до цього підготовки розпорядженням державного секретаріату освіти з 1 травня в усіх повітових містах відкривалися підготовчі курси для дітей. Уряд виділив для них відповідні запаси харчів [11, с. 82] .
Ще однією важливою акцією, спрямованою на вивчення стану справ і накреслення нових вагомих планів був з’їзд викладачів в Станіславі (березень 1919 р.). Серед основних завдань приділялась увага підготовці учня не лише до університетських студій, а й до підготовки його до життя і праці.
На вчительських з’їздах було сформульовано концепцію національної школи. Її авторами були С. Сірополко і А. Артемович [12, с. 31] . Погляди на завдання національної освіти в незалежній державі галицьких педагогів і, зокрема учасників Станіславського з’їзду перегукувалися з освітніми засадами педагогів Наддніпрянщини [13, с. 131] . Школа, на їх думку, повинна бути демократичною і українізованою. І з цього приводу потрібно реформувати систему освіти таким чином, щоб створити єждину початкову школу, в якій діти незалежно від соціального становища повинні здобути обов’язкову середню освіту з рівними правами. І з цього моменту Наддніпрянські галицькі пелагоги почали плідно працювати по створенню проекту єдиної школи.
Підводячи підсумок діяльності державного секретарства освіти і віросповідання треба відзначити послідовний і виважений хід здійснення українізації шкіл на Україні, особливо демократичність і лояльність уряду до національних меншин. Отже, проаналізувавши цей період розвитку освіти на початковому етапі становлення української держави, треба зазначити, що всі зусилля української влади були направлені на розбудову і постіне вдосконалення правових механізмів регулювання справами в національній системі освіти.

Джерела:
1. Барна М. Н., Гірний О. З. Еволюція педагогічної освіти та державотворчі процеси у Східній Галичині (1772-1939 рр.) // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 2.
2. Державний секретаріат освіти і віросповідання (Станіслав). Розпорядки і обіжники. – 1919. – 6 с.
3. Державний секретаріат освіти і віросповідання (Станіслав). Розпорядки і обіжники. – 1919. – 6 с.
4. Державний секретаріат освіти і віросповідання (Станіслав). Розпорядки і обіжники. – 1919. – 6 с.
5. Ступарик Б. М. Національна школа: витоки, становлення. Івано-Франківськ., 1992. – 191 с.
6. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А., Лашкович Н. О. Становлення державності в Україні (1917-1922 рр.). – Коломия., 2000. – 272 с.
7. Ступарик Б. М. Національна школа: витоки, становлення. Івано-Франківськ., 1992. – 191 с.
8. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А., Лашкович Н. О. Становлення державності в Україні (1917-1922 рр.). – Коломия., 2000. – 272 с.
9. Курляк І. Розвиток шкільництва на західноукраїнських землях в період ЗУНР (1918-1919 рр.) // Педагогіка і психологія. – 1999. - № 4.
10. Курляк І. Розвиток шкільництва на західноукраїнських землях в період ЗУНР (1918-1919 рр.) // Педагогіка і психологія. – 1999. - № 4.
11. Тищик Б. Й., Вівчаренко О. А. Західноукраїнська народна республіка 1918-1923 рр. – Коломия., 1993. – 120 с.
12. Ступарик Б. М., Мацюк В. Д. Ідея національної школи та національного виховання в педагогічній думці Галичини 1772-1939 рр. – Коломия., 1995. – 173 с.
13. Курляк І. Розвиток шкільництва на західноукраїнських землях в період ЗУНР (1918-1919 рр.) // Педагогіка і психологія. – 1999. - № 4.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОРГАНИ ОХОРОНИ СУСПІЛЬНОГО ПРАВОПОРЯДКУ, СУД І СУДОЧИНСТВО В ПЕРІОД ЗУНР
27.11.2008 08:26
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКА ЗУНР
23.12.2008 22:12
ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
22.11.2008 05:07
ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗУНР СТАНІСЛАВА ДНІСТРЯНСЬКОГО
22.11.2008 05:03
ДЕРЖАВНЕ БУДІВНИЦТВО ЗАХІДНО–УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
15.11.2008 12:28
ЛИСТОПАДОВИЙ ЗРИВ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ УТВОРЕННЯ ЗАХІДНО–УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
15.11.2008 12:26
ПРАВОВЕ ЗАКРІПЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЗУНР
15.11.2008 12:24
КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЗУНР
15.11.2008 12:18
ДМИТРО ВІТОВСЬКИЙ – ВІЙСЬКОВИЙ ДІЯЧ І ДЕРЖАВОТВОРЕЦЬ ЗУНР
15.11.2008 12:16
ТЕОРЕТИКО - ПРАВОВА ОЦІНКА АКТУ ЗЛУКИ
15.11.2008 12:14




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше