:: LEX :: ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ В КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ В КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА
 
16.11.2021 22:00
Автор: Романюк Дмитро, студент 2 курсу юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Діяльність українського національно-визвольного руху залишається ключовою проблемою для вибудовування спільного, україноцентричного погляду на один з найважливіших етапів української історії – ХХ сторіччя, а точніше періоду Другої світової війни та повоєнного періоду. 

Заявлена наукова проблематика висвітлена у працях: Н. М. Довганика, Д. В. Вєдєнєєва, І. О. Мамонтова, В. З. Ухача, В. С. Кубіка та інших [7]. 

Метою дослідження є здійснити аналіз діяльності української повстанської армії (далі - УПА) в рамках радянського законодавства періоду 1942 - 1956 років.

Радянський тоталітарний режим, після Другої світової війни стикнувся з активним рухом опору на заході УРСР, що було зумовлено бажанням українського народу, реалізувати своє право на самовизначення. Враховуючи популярність і боєздатність повстанських підрозділів, радянському керівництву, окрім застосування збройних сил проти УПА, довелося вести й інформаційну війну, яка вже давно стала основою зброєю тоталітарних режимів. Використовуючи пропагандистську машину, сталінське керівництво позиціонувало український національно-визвольний рух як бандитський, паралельно з навішуванням ярликів «буржуазних націоналістів» [1, с. 376]. 

На цьому сегменті варто сконцентруватися більш детально. Тодішній радянський кримінальний кодекс 1926 року розглядав бандитизм як організацію озброєних банд і напад на громадян, окремі будівлі або знищення інфраструктури [2]. Тобто основним критерієм за яким радянська влада могла кваліфікувати організовану групу людей як банду був метод діяльності. На нашу думку, це суперечлива стаття, адже подібне специфічне формулювання цієї правої норми дозволяє класифікувати національно-визвольні партизанські рухи як банди. 

Сучасні теоретики кримінального права, замість раніше згаданого емоційно забарвленого терміну використовують новий, більш нейтральний та науково-об’єктивний: незаконне збройне формування (далі - НЗФ). На думку професора В. Серватюка та доцента М. Поліщука, НЗФ – це воєнізовані угруповання, що переслідують певні політичні, національно-сепаратистські або кримінальні цілі, озброєні різнотипною зброєю, не мають чіткої структури та єдиного управління, керуються авторитетними, політичними, військовими або кримінальними лідерами, ведуть для досягнення певних цілей озброєну боротьбу з органами державної влади, між собою, а іноді й проти мирного населення [3, c. 132]. На нашу думку, даний термін є більш коректним, адже є велика різниця між бандформуваннями і повстанськими загонами. Перші мають за мету наживу, а другі висувають політичні цілі. У нашому випадку, Українську повстанську армію в окремих класифікаційних аспектах, можна у певній мірі підвести під критерії НЗФ. Проте радянське законодавство часто ототожнювала суто політичні та кримінальні правопорушення, поєднуючи бандитизм і контрреволюцію, бандитизм і націоналізм [2]. Подібні формулювання дають нам право говорити про несправедливу упередженість та ідеологічну заангажованість радянського кримінального законодавства. 

Тоталітарність та нерозвиненість радянського карного законодавства активно використовувалося комуністичною елітою, щоб розширювати свої можливості у боротьбі з українським рухом опору і легітимізувати використання репресивно-каральних методів проти симпатиків української незалежності та самих українських повстанців [4, c. 202]. 

Було би важко охарактеризувати діяльність УПА у світлі радянського законодавства без основного закону СРСР – Конституції 1936 року. На нашу думку, діяльність УПА знаходила свою правову легітимізацію у статті 17 Конституції. Згідно згаданої статті, кожна республіка СРСР мала право на вихід із нього, проте процедура реалізації права на вихід не була прописана на законодавчому рівні до 1990 року [5; 6]. 

Враховуючи те, що тоталітарність радянського режиму не передбачала створення опозиційних партій, проведення прозорих референдумів, то єдиним можливим способом реалізації права на вихід України із СРСР ставав збройний опір, який і використовувала УПА.

Отже, діяльність Української повстанської армії хоч і підпадала під статтю 56 кримінального кодексу СРСР 1926 року, проте знаходила своє відображення у статі 17 Конституції СРСР. Враховуючи аспекти загальнотеоретичної юриспруденції, які стверджують, що конституційні норми завжди мають вищу юридичну силу і залишаються чинними навіть у випадку виникнення колізій з іншими кодифікованими нормативно-правовими актами, можна стверджувати, що діяльність УПА була конституційною у рамках радянського законодавства. 

Література:

1. Ремарчук Т. Збройна боротьба радянських регулярних військ проти відділів УПА та підпілля ОУН(б) у Львівській області (1944–1950) Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. № 22. С. 373-387.

2. Уголовный кодекс РСФСР редакции 1926 года. URL: https://docs.cntd.ru/document/901757374 (дата звернення 18.09.2021 р.).

3. Серватюк В. М., Поліщук М. М. Структура незаконних збройних формувань та особливості їхньої тактики дій на південному сході України. Військові науки. 2015. № 63. С. 131-146.

4. Довганик Н. М. Український національно-визвольний рух у роки Другої світової війни. В кн.: Українське суспільство на шляху до політичної нації: історія і сучасність: колективна монографія / Кер. кол. авт. і наук. редакт. І.Д. Дудко; МОН України Держав. вищ. навч. закл. «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана», Ін-т історії українського суспільства. Київ: КНЕУ, 2014. С. 202.

5. Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. URL: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm (Дата звернення 18.09.2021 р.).

6. Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I. URL: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%A1% D0%A0%D0%A1%D0%A0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_03.04.1990_%E2%84%96_1409-I (дата звернення 18.09.2021 р.). 

7. Ухач В. З. Історія держави і права України (конспекти лекції): навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ЗА ЗВИЧАЄВИМ КОЗАЦЬКИМ ПРАВОМ
16.11.2021 22:12
ІНСТИТУТ КРОВНОЇ ПОМСТИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
16.11.2021 22:05
ЕВОЛЮЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
16.11.2021 22:03
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ДОБИ ПЕРШОЇ УНР І УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
16.11.2021 21:57
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРИМІНАЛЬНИХ КОДЕКСІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ
16.11.2021 21:54
КОНСТИТУЦІЯ МИКОЛИ СЦІБОРСЬКОГО
16.11.2021 21:45
КОРПУС ЖАНДАРМІВ НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
16.11.2021 21:40
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ПІДРОЗДІЛИ ПОЛІЦІЇ У ГАЛИЧИНІ В СКЛАДІ АВСТРІЇ ТА АВСТРО-УГОРЩИНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
16.11.2021 21:36




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше