:: LEX :: ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (ДР. ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 12


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (ДР. ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)
 
01.12.2021 23:04
Автор: Дяденчук Діана, студентка 1 курсу юридичного факультету Західноукраїнського національного університету
[Секція 7. Історія держави і права. Історія політичних і правових вчень]

Актуальність теми дослідження полягає в тому, щоб через призму жіночої історії дати відповідь на питання: чи можливий в Україні перехід до демократії і чи здатні українці засвоїти ідеали, цінності та норми народовладдя. Конститутивною основою цього питання є історичного досвіду другої половини ХІХ – початку ХХ ст., коли в умовах капіталістичної модернізації сформувалася виразна тенденція до демократизації та лібералізації суспільно-політичного життя, з присмаком національно-визвольного змагання, важливою складовою якого був «жіночий рух».

Заявлена проблематика ставала предметом розгляду науковців – І. Андрусяк, М. Гримич, Г. Мягких, О. Несарцова-Собакарь, Л. Смоляр.

Метою даної роботи є на основі аналізу нормативно-правових актів Російської імперії та інших джерел права з’ясувати загальні риси та особливості правового становища жінки на українських землях у складі Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. 

Ключовою характеристикою суспільного становища жінок, що пояснює відношення до них царського уряду і розкриває причину їх активної участі в революційному житті є правовий статус. З точки зору цивільного права жіноцтво поділялось на три категорії : вищу, середню і нижчу [1, с. 21]. Правове становище вищих суспільних категорій (дворянок, міщанок) регулювалось «Зводом Законів Російської імперії», а права селянок, тобто нижчого класу, регулювались звичаєвим правом [5, с. 123]. До 1840-го року правовий статус жінок визначили Литовські Статути, де відстежувалась тенденція зрівняння в правах чоловіків і жінок, а з прийняттям і поширенням «Зводу», відбувся різкий переворот: застосування норм тогочасного місцевого права було повністю припинено. Сімейне законодавство Російської імперії було застарілим і надзвичайно повільно пристосовувалось до капіталістичних умов життя. Дійсним визначався релігійний шлюб, вирішальну роль в укладанні якого відводилась батькам чи опікунам. Більшість шлюбів були розрахунковими, попередньо спланованими батьками, і ґрунтувались на майбутній економічній незалежності новоспеченої сім’ї, а не на почуттях. Антигуманні примусові шлюби були розповсюдженим явищем, хоча стаття 12 («Зводу законів») забороняла примус і не узаконювала шлюби такого характеру. Згідно з вказаними статтями: жінка не могла найматися на роботу без дозволу чоловіка; жінка могла отримати паспорт лише з дозволу чоловіка; жінка мала підкорятись, шанувати, необмежено слухатись та догоджати своєму чоловікові. Лише в 1863 році її було звільнено від публічних тілесних покарань. Таке відношення не лише деморалізувало й пригнічувало жінку, а й руйнувало мікрокосмос сім’ї, який мав прямий вплив на формування суспільства [2, с. 25].

Розглядаючи політичні права, то жінка вважалась неправоздатною, не мала виборчого права і була позбавлена права участі в державному управлінні та місцевому самоврядуванні. Жінки, які мали багато майна, на основі «Положення» 1864 року про губернські та повітові установи, мали цензове право, суть якого полягало в тому, що через уповноважених жінка могла проголосувати, з умовою, що ця особа також має самостійний ценз. Але до 1890 р. це право було зведено до нуля. Проведення царським урядом адміністративної та судової реформи сприяло залученню селянок до вирішення правових питань: представникам сім’ї на сільському сході могла бути жінка, вдова мала право голосу на рівні з чоловіком.

Розглядаючи промислову діяльність жінок, то вона була можлива, при цьому від них вимагалось те, що й від чоловіків – щорічне надання коротких відомостей міським поліціям, а жінки, які не мали станової належності зобов’язані були вступити до гільдії. Відповідальність за порушення прав торгівлі була єдиною як для чоловіків, так і для жінок. На рівні з чоловіками жінки займались і ремісництвом, при цьому окремо визначався статус майстрині-господарки і просто майстрині. Вдова мала право продовжити справу свого чоловіка [3, с. 47].

Особливе місце займає жінка і в кримінальних відносинах, де виступає неповним суб’єктом, тобто всю відповідальність несе повноправний суб’єкт (батько або чоловік). Вказувалось і право повного суб’єкта на захист жінки або дочки в кримінальних справах. В «Уложенні» про покарання кримінальні й виправні 1885 р., зберігалась складна і сувора система покарань, які ділились на види, групи й розряди та розповсюджувались на жінок. Цікавою була стаття 1491 Уложення, що передбачала покарання матері за вигнання плоду й окремо враховувались обставини, які обтяжували вину: вчинення аборту лікарем, акушером або аптекарем. Стаття 1491 передбачала кримінальну відповідальність за втрату дитини матір’ю внаслідок побоїв [4, с. 67]. Кримінальна відповідальність наступала і за дітовбивство, вчинене матір’ю в роздратуванні.

Таким чином, права жінки становлять собою правові можливості, що мають певну специфіку, в тому числі щодо втілення принципів рівності, справедливості і гендерно-чутливого підходу до їх розуміння та реалізації. Формальне зрівняння в правах чоловіків та жінок, лише призвело до зменшення розриву в суспільному становищі чоловіків та жінок. Дослідження правового становища дає необхідні факти для пояснення характеру суспільної активності жінок. Цивільно-правовий статус жінки створював ґрунт для протесту жінок, зважаючи на архаїчність укладання та розривання шлюбу, а також прообраз патріархально-кріпосницького ладу, що проявлявся у залежному становищі жінки від чоловіка. Еволюційним було право на роздільну власність, якого не мали у провідних Західноєвропейських країнах. Дискримінаційний характер відношення до заміжніх жінок, принижував та відбивався на дітях. Розглядаючи публічно-правовий статус жінки, то вони були складовою категорії неправоздатних громадян, що не мали права приймати участь у державному управлінні та самоуправлінні. Жінка в кримінальних відносинах була неповним суб’єктом і щодо неї застосовувались жорстокі покарання. Звичаєве право було пов’язано з господарською діяльністю людини. Народна культура, етнічна та соціальна історія демонструють постійний процес адаптації звичаїв до правового поля, економічних та природніх умов, а також яскраво демонструють ментальність та правосвідомість українців, яка має прояв у моделях поведінки та формулах мислення.

Література:

1. Смоляр Л. О. Минуле заради майбутнього жіночий рух Надніпрянської Укріїни ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Сторінки історії : монографія. Одеса : Астропринт, 2013. 21 с.

2. Несарцова-Собакарь О. В. Правове становище жінки на українських землях у складі Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: монографія. Дніпро: ДДУВС, 2016.

3. Мягких Г. О. Ідея прав жінки в політико-правовій думці України кінця ХІХ – на початку ХХ ст.: дис. … канд. іст. наук.: 12.00.01 / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, 2017. 189 с.

4. Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ-ХХ ст. Київ : Арістей, 2006. 560 с.

5. Ухач В. З. Історія держави і права України (конспекти лекції): навчальний посібник. Тернопіль: Вектор, 2011. 378 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ПИТАННІ ІСТОРИКО-ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ БОРОТЬБИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
26.11.2021 20:57
ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ УКРАЇНИ У ПИТАННІ ІСТОРИКО-ПРАВОВОЇ ОЦІНКИ СУБ’ЄКТІВ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (1991-2004 РР.)
26.11.2021 20:53




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше