:: LEX :: ОДЕСЬКИЙ ТЮРЕМНИЙ ЗАМОК ТА ОДЕСЬКИЙ ГРАДОНАЧАЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТРАЛ ЯК ОСНОВНІ ПУНКТИ КАТОРЖНОЇ ПЕРЕСИЛКИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIX-ПОЧАТОК ХХ СТ.)
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 60)

Термін подання матеріалів

16 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 20


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ОДЕСЬКИЙ ТЮРЕМНИЙ ЗАМОК ТА ОДЕСЬКИЙ ГРАДОНАЧАЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТРАЛ ЯК ОСНОВНІ ПУНКТИ КАТОРЖНОЇ ПЕРЕСИЛКИ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIX-ПОЧАТОК ХХ СТ.)
 
21.02.2022 18:13
Автор: Біліченко Лідія Сергіївна, аспірантка кафедри історії Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна
[Секція 8. Історія становлення української державності]

На початку ХIX ст. на території України почали масово виникати Тюремні замки для утримання кримінальних та політичних ув'язнених. З часом Тюремні замки стали першими пересильними тюрмами на території України для тимчасового утримання засуджених до заслання та на каторжні роботи. Саме з них ув’язнених етапували на відбуття свого покарання в Сибір, та на о. Сахалін [1, С. 1339]. З другої половини ХІХ ст. Одеський тюремний замок, який був збудований у 1826 р., став основним пунктом каторжної пересилки по всій Російській імперії на о. Сахалін.  Так, у червні 1879 р. на пароплаві Добровільного флоту «Нижній Новгород» була відправлена на о. Сахалін перша пробна партія в 600 каторжан. Плавання пройшло успішно і тривало лише 54 дні. З цього часу кількість засланців і пересильних арештантів і кількість вибулих майже зрівнялася. Так у «Відомості про кількість засланців і пересильних арештантів, що були в Одеському тюремному замку, протягом 1887 року» зазначалося: прибуло - 1754 чоловіків та 206 жінок, а вибуло1765 чоловіків та  221 жінок [4, С. 196].

Шлях каторжників після перебування в одеській тюрмі завершався в одеському порту, який вважався найбільшим на Чорному морі. Зазвичай потяг з арештантами  приходив увечері та зупинявся на ніч на станції поблизу Одеси. Уранці о 8:00 потяг підходив до платформи у карантинній казармі, яка знаходилась на карантиному полі в 10 хв. ходьби від портових паркгаузів Добровільного флоту, де стояв на пристані пароплав для перевозки каторжників з конвоєм військово-морської команди  від 50 до 70 чоловік [5, С. 29-30]. 

Інтенсивність перевезень каторжників на Сахалін з кожним роком зростала. Старий тюремний замок в Одесі був переповнений, тому виникла потреба у будівництві нової в'язниці. Під неї міська дума відвела 15 десятин землі поряд із другим християнським цвинтарем. Тут у 1888 р. за проектом архітектора Л. Влодека, інженером А. Швенднером почалося будівництво нового тюремного замку. Вже 20 липня 1894 року воно було завершено та обійшлося у 843 тис. рублів сріблом [2, С. 62-63]. Начальником новозбудованої тюрми став Сидор Конвенський, уродженець Балти. Головна одеська в'язниця отримала назву «Градоначальницький централ». Перші арештанти з'явилися тут вже наприкінці 1894 р. [4, С. 197].  

Серед арештантів Градоначальницького централу були відомі особистості, які залишили спогади про своє перебування у тюрмі. Наприклад, Лев Троцький так згадував у своїх мемуарах про ув’язнення у Градоначальницькому централі: «…Незабаром мене перевезли на пароплаві до Одеси і там помістили у в'язницю, збудовану за кілька років перед тим, за останнім словом техніки… Перші місяці перебування в одеській в'язниці я не отримував книг ззовні і змушений був задовольнятися тюремною бібліотекою. Так як у в'язниці при видачі нового зошита відбирали списаний, то я завів собі зошит у тисячу нумерованих сторінок і дрібним бісером записував у неї витримки з численних книг, чергуючи їх зі своїми власними міркуваннями про франкмасонство і  матеріалізм. …» [6, С. 124-126]. 

Градоначальницький централ був основним пунктом каторжної пересилки на о. Сахалін до 1906 р., коли  після завершення війни з Японією, Російська імперія за Портсмутським мирним довором втратила свої права на південну частину о. Сахалін. Виходячи з цього, 10 квітня 1906 р. був оприлюднений документ, затверджений Миколою ІІ про те, що «арештанти каторжного розряду на Сахалін не посилаються, а відбувають своє покарання у центральних каторжних тюрмах...» [3, С. 340].

Таким чином, з другої половини ХІХ ст. і до початку ХХ ст. головними місцями каторжної пересилки в Російській імперії були Одеський тюремний замок (з 1879 р. по 1894 р.) та Одеський градоначальницький централ (з 1894 р. по 1906 р.). Саме з них ув’язнених етапували на відбуття свого покарання на о. Сахалін.

Література:

1. Біліченко Л. Харківська пересильна в‘язниця як пункт для тимчасового утримання каторжних та пересильних арештантів (друга половина ХІХ-

початок ХХ СТ.) // Proceedings of VII International Scientific and Practical Conference Kharkiv, Ukraine 29-31 January 2022. –  С. 1339-1346.

2. Вечное вдохновение: история знаменитых зданий Одессы: библиогр. пособие / сост. Н. И. Степанова; Одес. обл. б-ка для юношества им. В. В. Маяковского. - О., 2018. – 80 с.

3. Закон об упразднении сахалинской каторги (10 апреля 1906 г.) // Полное собрание законов Российской империи : Собрание 3-е. Санкт-Петербург: Государственная типография, 1885-1916. С. 340.

4. Латышев В. Через Сахалинчик на Сахалин // Вестник Сахалинского музея. № 9. Южно-Сахалинск, 2002. – С. 195-198. 

5. Ливенцев Д. Одесский порт Российской империи как главный пункт каторжной пересылки // Журнал Берегиня.777.Сова, № 2(16), 2013. – С. 27-32.

6. Троцкий Л. Моя жизнь. Опыт автобиографии. Москва: «Панорама», 1991. – 624 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше