Неподалік від м.Черкаси знаходиться село Руська Поляна. Руська Поляна має багато славних жителів. Однією із найтрагічніших сторінок в історії села є Друга світова війна.
Із початком радяно-німецької війни 22 червня 1941 р. в селі розпочалася смута. Всі люди були налякані. Ніхто й подумати не міг, що війна знову може повернутися в життя мирного населення.
18 серпня 1941 року о 4 годинi дня почалися бої в захiднiй частині села. Воїни Червоної Армії героїчно відбивали всi атаки німецьких військ. Десь о 9 годині бій припинився. В ніч на 19 серпня 1941 року з наказу командування частини Червоної Армії залишили село, відійшовши на новий рубіж посередині між Руською Поляною та Черкасами.
Та німці не відступали. 19 серпня 1941 року з 7-ої години paнкy групами по 5-7 чоловік почали з’являтись в захiднiй частині села, а о 3 годинi цього ж дня заповнили все село.
З перших хвилин вступу німців у село, вони проявили себе як нелюди. Німці катували та вбивали мирне населення. За період окупації загинуло близько 157 дітей.
Наприклад, 19 серпня 1941 року біля руськополянського лісництва німецькі бандити захопилили групу підлітків 12-13 років, познімали з себе амуніцію, награбоване майно, навантажили ними підлітків і заставили нести по дорозі під артилерійським вогнем. Німецькі бандити примушували дітей іти вперед, а самі йшли на віддалi позаду з метою, якщо зустрінуться замінованi мiсця, то їх мають розтоптувати діти своїм тілом.
Для села почалася суцільна чорна смуга життя. Масові грабежі населення, німецькі варвари повибивали в хатах двері, вікна, забирали одяг продукти харчування, домашню птицю, худобу, реманент, знищували меблі. В школах рубали на дрова парти, столи, стільцi, німці побили все майно яке знаходилось в школі.
Руськополянців відправляли в концтабори які знаходились як в Україні так і на території Німеччини. Населення примушували виконувати різні каторжні роботи.
Після окупації Руської Поляни, було сформовано партизанські загони, які стали на захист населення. Підпільну групу очолив М. Д. Шевченко. До партизанського загону, який очолював секретар Черкаського надпільного райнкому партії С. Пальоха, М. Фіалковський, І. Страшко, Д. Добровольський, брати Босенки. У селі були дві явочні квартири партизанського загону.
Більше 2-хроків і трьох місяців фашистська навала нависла над Руською Поляною. І вже, 17 листопада 1943 р. радянські війська зайняли східну частину села. Німці чинили опір і бої відбулися по лінії лісозавод – зелене. Протягом тижня за визволення Руської Поляни героїчно боролися підрозділи 52-ї армії під командуванням генерала-лейтинанта К.А. Коротєєва.
А вже 26 листопада 1943 р. село було повністю звільнене від німецьких військ.
Список використаної літератури:
1. Анфилов В. А. Начало Великой Отечественной войны: науч. пособ. / В. А. Анфилов. – Москва : Воениздат, 1962. – 303 с.
2. Кульчицький С. В. Історія України : навч. посіб. / С. В. Кульчицький. – Київ : Літера Л.Т.Д, 2015. – 544 с.
3. Ненада М. М. Поріднені долею / М. М. Ненада. – Черкаси : АПК «Прес-Інфо», 2010. – 328 с.
4. Тронько П. Т. Історія міст і сіл УРСР : навч. посіб. / П. Т. Тронько. – Київ : УРЕ АН УРСР, 1972. – 788 с.
_______________
Науковий керівник: Морозов Анатолій Георгійович, доктор історичних наук, професор, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
