:: LEX :: ВИЗНАЧЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 15)

Термін подання матеріалів

16 вересня 2019

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ВИЗНАЧЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ГРУПОВОГО ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
 
30.11.2008 23:41
Автор: Кузнецов Віталій Володимирович, доцент, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Актуальність проблематики дослідження визначається не тільки наявністю відповідної кримінально-правової заборони у чинному законодавстві, але й сучасними соціально-політичними та економічними подіями в Україні. Загострення існуючої економічної кризи може відчутно вплинути на ставлення населення до окремих роботодавців та в цілому до владних структур. Тому можна спрогнозувати, і про це постійно попереджують усі ЗМІ, можливі випадки групового порушення громадського порядку та відповідні дії правоохоронців щодо правової оцінки таким діям. На нашу думку, при такій потенційній кваліфікації важливо встановити саме ознаки суб’єктивної сторони групового порушення громадського порядку, щоб не допустити порушення законності при тлумаченні ст. 293 КК України.
Суб’єктивна сторона групового порушення громадського порядку, як відомо, характеризується прямим умислом. Вказівка на умисел випливає зі змісту диспозиції.
При цьому у кримінально-правовій літературі існують дискусії щодо змісту умислу при груповому порушенні громадського порядку. Так В.Т. Дзюба зазначає, "щодо злочинних наслідків, то як організатори, так і учасники злочинних дій мають усвідомлювати груповий характер свої дій, передбачати, що їх дії призведуть до настання грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту підприємства, установи чи організації, і бажають такі дії вчинити" [1, с. 994]. Тобто, з одного боку, науковець не заперечує, що цей склад злочину має наслідки, - з цього слідує, що він за конструкцією відноситься до матеріальних. З іншого боку, він формулює зміст умислу щодо формального складу злочину.
Подібну позицію мають й інші науковці. Так, зокрема В.А. Ломако вважає, що "особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає можливість грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту підприємства, установи чи організації і бажає цього" [2, с. 802]. Але при цьому науковець при визначенні інтелектуального моменту умислу вказує на елемент злочинної самовпевненості (передбачає можливість) та знову не визначає чітке ставлення винного до наслідків. Така ситуація пов'язана з тим, що в кримінально-правовій науці немає одностайності щодо конструкції групового порушення громадського порядку [1, с. 993; 3, с. 542]. На наш погляд, цей склад злочину за конструкцією матеріальний, тому й визначати умисел слід відповідно до ч.2 ст. 24 КК України: особа усвідомлює, що організовує групові дії, передбачає грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, і бажає їх настання; особа усвідомлює, що бере активну участь у групових діях, передбачає грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, і бажає їх настання.
Мотив та мета є факультативними ознаками суб’єктивної сторони вказаного складу злочину. Але при цьому окремі науковці заперечують можливість хуліганських мотивів, пов’язуючи це з відмінністю групового порушення громадського порядку від групового хуліганства [4, с. 375; 2, с. 802]. Інші вчені, також від протилежного вказують, що «антидержавна» мета неможлива при груповому порушенні громадського порядку, що дозволяє відмежувати вказаний злочин від дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК України) та посягань на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України) [5, с. 523].
Тобто визначення вказаних ознак суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 293 КК України дозволяє правильно кваліфікувати відповідні протиправні дії та відмежувати цей злочин від суміжних складів.
Проведений аналіз ознак суб’єктивної сторони групового порушення громадського порядку дозволяє зробити такі висновки:
1) суб’єктивна сторона групового порушення громадського порядку характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що організовує групові дії, передбачає грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, і бажає їх настання; особа усвідомлює, що бере активну участь у групових діях, передбачає грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, і бажає їх настання;
2) мотив та мета є факультативними ознаками суб’єктивної сторони вказаного складу злочину. При цьому окремі мотиви та цілі не можливі при груповому порушенні громадського порядку. Тобто визначення вказаних ознак суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 293 КК України, дозволяє правильно кваліфікувати відповідні протиправні дії та відмежувати цей злочин від суміжних складів.

Література:
1) Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – [2-ге вид., перероб. та доповн.]. - К. : Дакор, 2008. – 1428 с.
2) Кримінальний кодекс України: [науково-практичний коментар] / [Ю.В. Баулін, В.І Борисов, С.Б. Гавриш та ін.] ; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре“, 2006. – 1184 с.
3) Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Особлива частина / [Під ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г.]. - К. : “Форум”, 2001. – 760 с.
4) Кримінальне право України: Особлива частина: [підручник] / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.] ; За ред. проф. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – [3-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 646 с.
5) Кримінальний кодекс України: [науково-практичний коментар] / Відп. ред. Є.Л. Стрельцов. – [5-те вид., перероб. та доповн.]. - Х. : ТОВ “Одісей“, 2008. – 800 с.

e-mail: vitaliykuznetsov@ukr.net
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ.СТ. 152 ТА 153 КК УКРАЇНИ
30.11.2008 23:44
ВИЗНАЧЕННЯ КВАЛІФІКУЮЧИХ ОЗНАК ХУЛІГАНСТВА: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД НОРМОТВОРЕННЯ
30.11.2008 23:43
ОСОБЛИВИЙ ПОРЯДОК ПРИТЯГНЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СУБ’ЄКТІВ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОРУШЕННЯ ЩОДО НИХ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ У ПРИВАТНОМУ ОБВИНУВАЧЕННІ
10.12.2008 23:02
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СУТНОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
10.11.2008 15:09
ВІДПОВІДНІСТЬ НОРМ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИМ СТАНДАРТАМ З ПРАВ ЛЮДИНИ І ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ
09.12.2008 21:07
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТАКТИКИ ДОПИТУ ОСІБ ПІДОЗРЮВАНИХ, ОБВИНУВАЧУВАНИХ ТА ПІДСУДНИХ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
08.12.2008 21:27
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ТА СВОЄЧАСНЕ ВИЗНАННЯ ОСОБИ ПОТЕРПІЛОЮ ВІД ЗЛОЧИНУ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
08.12.2008 21:12
ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ - ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ
08.12.2008 07:52
ПРОБЛЕМИ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЗАКОННОЇ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА
07.12.2008 15:16
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ: ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЛИЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЄС
07.12.2008 15:11




© 2006-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше