:: LEX :: ПРОБЛЕМА СИСТЕМНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ У НАУЦІ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМА СИСТЕМНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ У НАУЦІ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
 
02.12.2008 20:24
Автор: Тімочко Олена Юріївна, ад’юнкт кафедри теорії та історії держави та права Львівського державного університету внутрішніх справ
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Методологія теорії держави і права базується на притаманних їй принципах дослідження державно-правової дійсності. Під принципом, зазвичай, ми розуміємо центральне поняття, визначальну ідею, що поширюється на всі явища знань у галузі, де цей принцип абстрагований. Виражаючи найсуттєвіші її положення, принцип відрізняється значущістю, імперативністю та універсальністю. Теорії держави та права властива не так наявність будь-якого окремого принципу чи способу дослідження держави і права, як їх система. Чимало з них широко використовуються також у інших науках. Особливо це стосується принципів дослідження державно-правових та інших проблем, а також філософських підходів до них.
Нагальною науково-методологічною і суто практичною проблемою є системність та неодмінна потреба правильного і повного відображення певних правових принципів у законодавчих актах. На це звернув увагу В. Литвин у доповіді на Міжнародній науковій конференції 13-14 грудня 2002 p., що відбувалася у Харкові та була присвячена методологічним проблемам правової на¬уки. Він зазначив: «Загальновідомо, що закони повинні адекватно відображати головні принципи, які є основою предмета правового регулювання. Однак, проаналізувавши весь масив нашого законодавства, важко, а то й неможливо збагнути логіку, за якою ті чи інші принципи декларуються базовими в рамках того чи іншого закону. Привертає увагу відсутність у національному законодавстві єдиних підходів до визначення системи принципів, що лежать в основі тих чи інших законів» [1, с. 31-32].
У науковій юридичній літературі існують різні підходи до визначення принципів, які стосуються теорії держави і права. Скажімо, принципи побудови її системи, закладені у ній ідеологічні принципи розглядаються з точки зору положень Конституції України про те, що «суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова» [2, с. ].
Чільне місце в теорії держави та права займають принципи наукового пізнання. Методологія юридичної науки являє собою систему особливих прийомів, принципів і способів вивчення загальних закономірностей виникнення, становлення і розвитку державно-правових явищ [3, с. 21]. Тому, досліджуючи принципи наукового пізнання, варто звернути увагу саме на принципи, які лежать в основі методології теорії держави та права.
Вітчизняні теоретики науки про державу та право по-різному розглядають принципи, їх кількість та назви. Адже, кожний дослідник має власні прийоми використання методологічного інструментарію, власні погляди на ті чи інші проблеми і засоби їх вирішення. Поряд з цим, у методології теорії держави та права існує ряд основних загальновизнаних принципів [4, с. 21].
Так, принцип науковості своєю якістю, об'єктивністю та неупередженістю протистоїть так званому принципу партійності, який до недавнього часу в умовах тоталітаризму проголошувався основним принципом марксистсько-ленінської теорії держави та права. Принцип науковості передбачає примат об'єктивного наукового знання над певними тимчасовими кон'юнктурними інтересами тих або інших класів, соціальних груп чи окремих дослідників, адже наукова істина при аналізі, поясненні та прогнозуванні державно-правових явищ і процесів повинна стояти вище над усе.
З принципом науковості тісно пов'язаний принцип всебічності дослідження держави та права. Основний зміст останнього полягає у тому, щоб аналізувати державно-правові явища не самі по собі, а у їх взаємозв'язках і взаємодії з іншими, близькими до них суспільними явищами. Мова йде про багатоаспектність у дослідженнях держави та права. Адже, коли наука зосереджує увагу лише на певних ознаках або властивостях явища та ігнорує інші, як нібито несуттєві і побічні, то вона неодмінно потрапляє у глухий кут, а цього, в свою чергу, можна уникнути використовуючи принцип плюралізму.
Не підпадати під вплив однобічного підходу до вивчення держави та права, а також детально їх вивчати допоможе звернення до принципів історизму та конкретності. Істинність знання, яке продукується наукою, може бути доведена повною мірою лише тоді, коли їй вдасться знайти, змоделювати явище, яке відповідає цьому знанню. Тому, вивчення практики дозволяє всебічно розробити і поглибити основні положення теорії держави і права, вдосконалити понятійний її апарат, та, зокрема, виділити у ефективну систему принципи наукового пізнання. А це, в свою чергу, дасть можливість звести до мінімуму або повністю усунути негативні моменти, які заважають нормальному функціонуванню держави і права на практиці, дозволить краще зрозуміти та використати механізм їх взаємодії з економікою, суспільством та іншими інститутами.
Варто також зазначити, що в процесі пізнання закономірностей державно-правових явищ у теорії держави та права широко використовуються логічні прийоми, за допомогою яких теоретичні принципи дослідження переводяться у площину реальностей, стають «працюючою» теорією. Це, насамперед, аналіз і синтез, індукція і дедукція, метод аналогії, гіпотези тощо. Подібні дослід¬ницькі механізми доводять і перевіряють істинність та об'єктивність теорії [5, с. 22-25].
Отже, в умовах сьогодення, одним з головних завдань теорії держави та права є одержання об'єктивних, достовірних, всебічних наукових знань, що дозволить їй стати дієвим засобом формування юридичної свідомості українського суспільства, яка так необхідна в умовах здійснення політичних, економічних і правових реформ. Саме завдяки застосуванню оптимальної системи принципів наукового пізнання можливо отримати найбільш оптимальну систему знань, у якій віддзеркалюються об'єктивні дані про реальну дійсність.

Література:
1. Литвин В. М. Методологічні проблеми державно-правового розвитку України / Методологічні проблеми правової науки. — Харків: Право, 2002. — С 31—32.
2. Конституція України
3. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: методологічні проблеми розвитку та системний аналіз: Монографія. – Тернопіль.: Терно-граф, 2007. – С. 79. Див.: Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х т. Т. 1 Теория государства/ Отв. Ред. М.Н. Марченко. – М., 1998. – С. 21.
4. Кельман М.С. Загальна теорія держави та права: методологічні проблеми розвитку та системний аналіз: Монографія. – Тернопіль.: Терно-граф, 2007. – С. 79. Див.: Хропанюк В.Н. Теорія государства и права. – М., 1995. – С. 21
5. Хропанюк Н. Я. Теория государства и права. — М.: «Дабахов, Ткачев, Димов», 1997. — С. 21—23; Общая теория государства и права. — М.: Юристъ, 2001. — Т. 1. — С. 22—25.

e-mail: elena_tim@mail.rv.ua
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СИСТЕМА ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ
30.11.2008 23:52
МЕТОДИ ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
15.12.2008 22:00
ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ ЯК НЕОБХІДНОЇ СКЛАДОВОЇ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
08.12.2008 07:48




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше