:: LEX :: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ ЯК НЕОБХІДНОЇ СКЛАДОВОЇ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
   
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Акція! 100 грн на мобільний
  Наші збірники

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 25)

Термін подання матеріалів

17 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 37


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПРИНЦИПУ ПРОПОРЦІЙНОСТІ ЯК НЕОБХІДНОЇ СКЛАДОВОЇ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
 
08.12.2008 07:48
Автор: Зінченко Юлія Олегівна, аспірантка юридичного факультету «Університету економіки та права «Крок»
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності) [1].
Принцип пропорційності є складовою принципу верховенства права, його необхідною вимогою, про що неодноразово зазначали науковці [2]. Але такі твердження є загальними і не розкривають природу принципу пропорційності, їх витоки слід шукати в історії становлення цього принципу.
Принцип пропорційності бере свій початок у практиці конституційних судів. Його родоначальником став Конституційний Суд ФРН.
Вже у 1965 році Конституційний Суд ФРН в одному зі своїх рішень зазначив: «У Федеральній Республіці Німеччина принцип пропорційності є неписаним конституційним принципом. Він походить з принципу верховенства права і, у дійсності, з природи основних прав, оскільки вони відображають загальне право на свободу громадянина від держави, які можуть бути обмежені державними органами тільки у випадку переслідування абсолютно необхідного публічного інтересу» [3].
Далі, посилання на принцип пропорційності був і в інших рішеннях Конституційного Суду ФРН [4].
Отже, Конституційний Суд ФРН виводить принцип пропорційності з принципу верховенства права і пов’язує його з основними правами особи, а точніше з можливістю їх обмеження державними органами, яке може мати місце лише у випадку переслідування абсолютного публічного інтересу.
Принцип пропорційності можна також вивести зі змісту норм Основного Закону ФРН.
Так, у частині третій статті 14 Основного Закону ФРН прямо передбачена можливість застосування принципу пропорційності при визначенні обмежень на право власності: «Відчуження власності допускається тільки в цілях загального блага. Відшкодування визначається на підставі справедливого врахування інтересів суспільства та зацікавлених осіб» [5].
Наприклад, стаття 13 Основного Закону ФРН вказує, що втручання і обмеження можуть мати місце лише для відвернення загальної небезпеки чи небезпеки для життя окремих осіб [6].
З наведеного вище, принцип пропорційності означає, що не дозволяється використовувати будь-який засіб для досягнення тієї чи іншої мети: цей засіб повинен бути «необхідним» та «пропорційним».
Свій розвиток як принцип права принцип пропорційності отримав в практиці Європейського суду з прав людини.
Аналіз практики Суду свідчить про те, що принцип пропорційності пов'язаний насамперед з проблемою правомірності обмежень прав людини [7].
Водночас, цей принцип отримав свій позитивний нормативний вияв у договорах про створення ЄС [8].
Так, сформована великою кількістю справ у Європейському Суді, концепція принципу пропорційності була інкорпорована в Амстердамський Договір 1997 року. В останньому параграфі статті 3б Маастрихтського договору зазначено: «Будь-які дії Співтовариства не мають поширюватися далі того, що необхідно для досягнення цілей цього Договору». У протоколі по принципам пропорційності та субсидіарності, доданого до Амстердамського Договору, зазначено, «що для запобігання перевищенню влади кожна інституція ЄС повинна застосовувати принцип субсидіарності у поєднанні з принципом пропорційності, який означає те, що будь-які дії Співтовариства не повинні поширюватися далі того, що необхідно для досягнення цілей цієї Угоди» [9].
В законодавстві практично всіх європейських країн є конституційні норми, які так чи інакше прямо вказують на відповідність між обмеженнями прав і публічними цілями.
Так, принцип пропорційності міститься в частині третій статті 13, статті 14 Основного Закону ФРН, статті 4 Декларації прав людини і громадянина Франції від 26 липня 1789 року [10], частині третій статті 55 Конституції Російської Федерації [11]. Застосовує цей принцип також у своєму рішенні Конституційний Суд Португалії [12].
Принцип пропорційності був покладений в основу правової позиції Конституційного Суду РФ більш ніж у 25 справах, розглянутих Судом з моменту його створення.
На жаль, в Конституції України принцип пропорційності не знайшов свого відображення, а в практиці Конституційного Суду України використовується досить рідко. Але, можна знайти посилання на даний принцип в окремих рішеннях Конституційного Суду України, хоча і дуже опосередковано [13].
З проведеного екскурсу в історію становлення принципу пропорційності та аналізу практики національних судів європейських країн вбачається, що принцип пропорційності є необхідною складовою принципу верховенства прав і мета його застосування – недопущення обмеження основних прав і свобод людини та громадянина та безмежного панування державного інтересу над інтересом окремої особи. Така мета вказує на необхідність введення даного принципу в правову систему України, для становлення її як правової держави.

Література:
1. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): Монографія. – Х.: Право, 2008 р. – 240с.
2. Основні вимоги, що випливають з принципу верховенства права / С.Погребняк // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 4. – С. 48.
3. Принцип верховенства права: деякі теоретичні проблеми / С.Погребняк // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2006. – № 1(44). – С. 36.
4. С.Шевчук Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції. – Вид. 2-е, випр., доп. – К.: Реферат, 2007. – 848с.
5. Official Digest of the Federal Constitutional Court, 1995, volume 91, 125; Kommers D. The Constitutional Jurisprudence of the Federal Republic of Germany. Durham&London: Duke University Press, 1997. – Р. 237.
6. Хартлі Т.К. Основи права Європейського Співтовариства. – М., 1998. – С.161.
7. Практика Європейського Суду з прав людини, № 4, К.: – 2000, Практика Європейського Суду з прав людини, № 3, К.: – 2004.
8. Дотримання принципу пропорційності як обов’язкова умова гармонізації правової системи України з європейськими міжнародно-правовими стандартами / О.Бекетов // Український часопис міжнародного права, 2003. – № 2. – с.95 – 98.
9. Конституційні акти Європейського Союзу .Частина I / Упорядник Г.Друзенко,за загальною редакцією Т.Качки.-К.: Видавництво " Юстініан", 2005 р.-512с.
10. Конституции европейских государств: Сборник / Под ред. А.В. Багдасаряна. Ереван, 1998.
11. Конституция Российской Федерации // http://www.constitution.ru.
12. Official Gazette, Series II, 31/03/94.
13. Офіційний вісник України, 2004, № 45, ст. 2975, стор. 41.

e-mail: ammi10@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЙНОЇ СИСТЕМА ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ
30.11.2008 23:52
МЕТОДИ ПРАВОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
15.12.2008 22:00
ПРОБЛЕМА СИСТЕМНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПІВ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ У НАУЦІ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
02.12.2008 20:24




© 2006-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше
 
 Голосування 
Чи вбачаєте Ви доцільність у запровадженні державної політики здоровʼязбереження як напряму галузі охорони здоровʼя:

Так, напрям здоровʼязбереження може бути ефективним у пошуках засобів, способів і методів оздоровленняорганізму здорової людини, у профілактиці і попередженні захворювань, реабілітації і догляді за хворими
Ні, мене влаштовує, існуюча модель охорони здоровʼя треба орієнтуватися на лікування хвороби і потреби хворого


Результати голосувань Докладніше