:: LEX :: ПРОБЛЕМНІ ПИТАНННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 59)

Термін подання матеріалів

14 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 0


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ПРОБЛЕМНІ ПИТАНННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
 
05.02.2009 19:48
Автор: Пукач Ірина Богданівна, ад’юнкт кафедри кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ
[Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право]
Довгий час в науці кримінального процесу точаться дискусії з приводу можливості проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи. Це питання привертає увагу багатьох вчених, серед яких є, як прихильники так і противники можливості проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи.
В кримінально-процесуальному кодексі чітко прописано, що до порушення кримінальної справи можливе проведення тільки трьох слідчих дій, а саме: огляд місця події (ч.2 ст.190 КПК), накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку (ч.3 ст.189 КПК) [1, 630-640]. Всі інші слідчі дії проводяться тільки після порушення кримінальної справи.
Аналіз практики показує, що існують непоодинокі випадки коли орган, який займається збиранням матеріалів до порушення кримінальної справи проводить й інші слідчі дії. Така практика немає законодавчого закріплення, тому є недопустимою. Але зважаючи на те, що проведення деяких окремих слідчих дій зокрема осідування, проведення експертизи може мати велике значення для правильного проведення досудового слідства в справах осіб з психічними розладами, слід узаконити можливість проведення до порушення кримінальної справи деяких інших слідчих дій.
Про необхідність проведення освідування у лікаря-психіатра, як невідкладної слідчої дії вже відзначалось в літературі [2, 56], але до цього часу, ще не знайшло законодавчого закріплення. Вирішення цієї проблеми матиме велике практичне значення при розслідуванні злочинів вчинених особами з психічними розладами. Тому метою нашої статті є розгляд питання щодо проведення такої слідчої дії, як освідування та проведення експертизи до порушення кримінальної справи .
На наш погляд, освідування і призначення експертизи повинні мати місце до порушення кримінальної справи. Більш того, вважаємо, за необхідне не тільки призначати, але й проводити експертизу на даній стадії. Можливість призначення і проведення експертизи і освідування до порушення кримінальної справи виключить необхідність проведення попередніх досліджень, дозволить якісніше зберегти доказову інформацію.
Звісно проведення освідування і призначення експертизи до порушення кримінальної справи повинно проводитися лише з дотриманням певних правил, які повинні бути чітко прописані в законі. Перелік таких правил був раніше запропонований таким вченим, як А.Я. Дубінським, з яким ми цілковито погоджуємось. А саме: а) якщо необхідно встановити підстави для порушення кримінальної справи, а інші можливості для цього відсутні; б) якщо, ця слідча дія невідкладна; в) виконання слідчої дії не порушує законні права та інтереси громадян [3, 116-118].
Така слідча дія, як освідування має велике значення при розслідуванні кримінальних справ, вчинених особою з психічними розладами, як психопатичного рівня (неосудних) так і не психопатичного рівня (обмежено осудних). Це пов’язано з тим, що до порушення кримінальної справи допитати особу, яка вчинила злочин і має психічні розлади, є неможливим, а проведення інших слідчих дій за участю такої особи дозволить дослідити всі обставини вчиненого злочину.
Положення ст. 193 КПК України передбачає, що освідування проводиться для встановлення фізіологічного стану особи [4, 651- 657], і нічого не вказано, щодо встановлення психічного стану особи, що є важливим моментом при розслідуванні злочинів, вчинених особою з психічними розладами. Так, наприклад, якщо у слідчого виникне сумнів, щодо психічного здоров’я особи, то лікар-психіатр може провести освідування з метою встановлення наявності або відсутності у особи психічних розладів. Звісно, акт освідування неможна замінити висновком експерта, але все ж таки, його результати мають велике значення на початкових етапах розслідування кримінальних справ, вчинених особами з психічними розладами, оскільки це надає можливість встановити характер психічного захворювання, психічний стан особи в до злочинній, злочинній та після злочинної поведінки, й встановити можливість участі даної особи в кримінальному процесі, що є безсумнівно важливим для правильного проведення досудового слідства. Саме на основі результату освідування слідчий може планувати подальший хід розслідування, беручи до уваги психічний розлад особи, що допоможе запобігти вчиненню помилок й порушення законних прав та законних інтересів вказаної особи.
Підводячи підсумок викладеному можна зробити наступні висновки.
1. З метою попередження можливих порушень прав осіб з психічними розладами, необхідно за наявності інформації про те, що особа їх має, проводити освідування його психофізіологічного стану і залучати для проведення процесуальних слідчих дій фахівців в галузі психіатрії.
2. Доповнити ст. 193 КПК України частинами 4 і 5, виклавши їх наступного змісту: «4. Освідування у невідкладних випадках, може бути проведе до порушення кримінальної справи відносно можливих потерпілих, свідків і підозрюваних. 5. Лікар-психіатр проводить освідування з метою встановлення симптомів психічного розладу і здатності особи брати участь в проведенні процесуальних дій». Вказівку на передбачуваний статус особи пропонуємо ввести у зв'язку з тим, що законодавець не визначає на стадії порушення кримінальної справи конкретного процесуального статусу учасників процесу.
3. Доповнити ст. 196 КПК України частиною 5 наступного змісту: «5. Судова експертиза може бути призначена і проведена до порушення кримінальної справи».

Література:
1. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2007, с.630-640.
2. Степичев С., Хомовский А. Особенности производства по принудительных мер медицинского характера. – Соц. законность, 1967, № 5. с.56.
3. Дубинский А.Я. Исполнения процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. К.,1984, с. 116-118.
4. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2007, с.651-657.

e-mail: pavsv@ukr.net

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЩОДО КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДІЙ РАСИСТСЬКОГО ТА КСЕНОФОБНОГО ХАРАКТЕРУ, ВЧИНЕНИХ ЧЕРЕЗ КОМП'ЮТЕРНІ СИСТЕМИ
28.01.2009 20:43
ОСОБЛИВОСТІ ДОПИТУ ПОТЕРПІЛИХ І СВІДКІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ
28.01.2009 20:38
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ УЧАСНИКІВ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА В УКРАЇНІ
28.01.2009 20:07
ПРОЦЕСУАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЕКСПЕРТА ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ НИМ ОБСТАВИН, ЩО СПРИЯЛИ СКОЄННЮ ЗЛОЧИНУ
23.01.2009 09:12
ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 150 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ „ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ”
13.02.2009 07:51
ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗ
12.01.2009 10:57
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ НОРМ ПРО ПІДСУДНІСТЬ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВІДНОСИН
09.02.2009 21:02
ЯКІСТЬ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ПОВНА СТАТИСТИКА ЯК УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ МАЙНОВИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
09.02.2009 20:44
ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК СУБ’ЄКТА ХУЛІГАНСТВА ЗА КК ПОСТРАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІК
09.02.2009 15:29
ПИТАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИМ НОРМАМ
09.02.2009 15:27




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше