ЗМІ відіграють ключову роль у формуванні суспільної думки про поліцію. Виступаючи інформаційним каналом між владою та громадянами, журналісти впливають на сприйняття діяльності поліції, поширюючи інформацію про події. Тому важливо, щоб поліція співпрацювала зі ЗМІ, надаючи достовірну та об’єктивну інформацію, враховуючи потреби аудиторії.
У 2024 році результати загальнонаціонального опитування громадської думки, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (КМЄС) показали, що Національна поліція має 48% довіри, не довіряє їй 51%. Рівень довіри до Національної поліції дещо знизився: у 2023 частка тих, хто довіряв Національні поліції становила 56% [1].
Т. М. Байдак, В. О. Болотова переконують, що імідж поліції являє собою уявлення громадськості щодо діяльності цієї організації у цілому. Це уявлення охоплює сприйняття та почуття, оцінки та очікування людей щодо цієї організації. Очікується, що поліція досягне найрізноманітніших результатів у справі: зменшення злочинності та безладу в суспільстві; зменшення страху у населення перед злочинністю; зростання довіри до неї та її порозуміння з громадськістю; поліпшення якості життя у громадах [2, с. 15]. Громадськість очікує, що поліція дотримуватиметься певних професійних та моральних стандартів під час виконання своїх обов’язків, серед яких: чесність – уникнення корупції та зловживання владою з метою особистої вигоди; справедливість – однакове ставлення до людей незалежно від їхніх віку, статі, національності, майнового стану тощо; ввічливість – ставлення до людей із повагою; чуйність – надання людям того, що вони бажають, прояв турботи про них та про їхні проблеми; доступність – доступність своєчасного отримання поліцейських послуг; розмірне застосування сили – використання лише тієї сили, яка необхідна для досягнення законних цілей; компетентність – володіння знаннями та вміннями, необхідними для виконання своєї роботи [2, с. 15]. На думку Н. В. Самандас діяльність поліції є вельми багатогранною, майже кожен громадянин мав з нею контакт, а тому має свій власний досвід спілкування. У зв’язку з цим формування громадської думки про працівника поліції залежить не лише від його професійних якостей, а й від якостей особистісних, поведінки загалом. Тобто високий рівень професійної культури працівника поліції є одним з головних критеріїв формування позитивного іміджу поліції [3, с. 365]. Довіра населення до органів поліції є явищем, яке має групову характеристику, тобто містить оцінку групи людей. Зазначена оцінка формується під впливом низка факторів, серед яких найвагомішими, на думку С. І. Суботи є такі: 1. особистий досвід спілкування громадянина з поліцейськими з питань, які доводилося вирішувати йому або членам його сімї, коли поведінка конкретного поліцейського формує загальне враження громадянина про роботу та можливості всієї Національної поліції України; 2. досвід спілкування з поліцейськими родичів, колег або знайомих, які своїми відгуками та враженнями про роботу поліції або підтверджують думку про роботу органів поліції, сформовану на підставі власного досвіду, або можуть вплинути на її зміну на краще або на гірше; 3. інформація, отримувана із засобів масової комунікації (преса, телебачення, радіо, Інтернет) яка є різною за змістом [4, с. 60]. І. В. Щербакова, О. Б. Баранник, О. О. Сердюк за результатами соціолого-кримінологічного дослідження громадської думки приходять до висновку, що по-перше, оцінки криміногенної ситуації та роботи поліції змінюються на діаметрально протилежні, що потребує негайного реагування. Існує тенденція: мешканці сільської місцевості оцінювали рівень злочинності як дещо нижчій, ніж мешканці міст, а роботу поліції в області – як кращу за роботу поліції міста. По-друге, збільшення показників є віддзеркаленням процесу реформування МВС, який більшою мірою характеризує діяльність міської поліції, ніж обласної. По-третє, вплинули наслідки переатестації, яка відбувалась у 2016 році, і дестабілізувала кадрову ситуацію [5, с. 134]. А. В. Кубаєнко стверджує, що теоретичні основи дослідження довіри до поліції спираються на концептуальні підходи і можуть мати різні рівні розгляду проблеми. Основними чинниками, які впливають на довіру до поліції з боку суспільства і розглядаються як основа формування довіри є наступні: демографічні, контекстні, інтеракційні і систематичні [6, с. 223].
Я. В. Шнурко у своїй публікації, на основі аналізу нормативно-правових актів та діяльності Національної поліції, робить висновок про наявність таких характерних рис взаємодії Національної поліції та ЗМІ: основна мета взаємодії поліції та ЗМІ – реалізація принципу прозорості та відкритості діяльності Національної поліції, підвищення рівня довіри до поліцейських, формування правової свідомості громадян; діяльність щодо інформування населення здійснюється узгоджено, в тісній співпраці між поліцейськими та представниками ЗМІ; ЗМІ мають право оприлюднювати публічну інформацію, крім випадків, встановлених законом; взаємодія поліції та ЗМІ відбувається на засадах рівноправного партнерства; одним з обов’язків Національної поліції визначено надання та оприлюднення інформації (крім виключень, встановлених законом); для ефективної взаємодії в складі Національної поліції утворені спеціальні підрозділи, які безпосередньо організовують взаємодію з ЗМІ, – підрозділи зв’язків із громадськістю [7, с. 539].
Отже, формування позитивного іміджу поліції залежить від комплексу факторів, включаючи професійні та моральні стандарти, особистий досвід громадян, вплив ЗМІ та результати реформування системи. Регіональні відмінності в оцінці роботи поліції підкреслюють необхідність диференційованого підходу до вирішення проблем. Для підвищення рівня довіри необхідно забезпечити прозорість діяльності поліції, підвищити професійну культуру співробітників, покращити комунікацію з громадськістю та враховувати регіональні особливості.
Література:
1. Серед правоохоронних органів найбільше довіряють Національній гвардії – 86%, соцопитування. Міністерство внутрішніх справ України. 28.10.2024. URL: https://mvs.gov.ua/news/sered-pravooxoronnix-organiv-naibilse-doviriaiut-nacionalnii-gvardiyi-86-socopituvannia
2. Байдак Т. М. Позитивний публічний імідж як чинник довірчих відносин патрульної поліції з громадськістю. Габітус. 2021. Вип. 24 (1). С. 13-18.
3. Самандас Н. В. Професійна культура поліцейського як один з основних чинників підвищення позитивного іміджу поліції: зарубіжний досвід. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 59. С. 364-369.
4. Субота С. І. Довіра населення як критерій оцінювання ефективної діяльності Національної поліції України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2018. Вип. 31. С. 59-62.
5. Щербакова І. В. Публічна безпека та довіра до поліції: результати соціолого-кримінологічного дослідження громадської думки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2016. Вип. 37. С. 129-135. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhISD_2016_37_21
6. Кубаєнко А. В. Довіра до органів Національної поліції як ключовий фактор ефективності правоохоронної системи. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Вип. 6 (1). С. 221-226.
7. Шнурко Я. В. Форми взаємодії Національної поліції та засобів масової інформації. Юридичний науковий електронний журнал. № 11/2021, С. 538-540. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-11/139
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
