Функції місцевих фінансів є важливою складовою економічної системи України, особливо в умовах сучасної децентралізації та посилення ролі місцевих органів влади. У процесі реформування системи управління публічними фінансами значно зміцнилась фінансова самостійність територіальних громад, що потребує більш детального аналізу функцій місцевих фінансів як інструменту забезпечення сталого розвитку на місцях.
Місцеві фінанси виконують низку функцій, які охоплюють не лише забезпечення потреб місцевих бюджетів, але й підтримку соціальної та економічної інфраструктури, розвиток підприємництва, а також сприяють ефективному розподілу фінансових ресурсів на територіальному рівні.
Зважаючи на важливість фінансової децентралізації для розвитку країни, дослідження функцій місцевих фінансів є актуальним для розробки рекомендацій щодо покращення їх ефективності, стабільності та справедливості в розподілі бюджетних коштів. Вивчення функцій місцевих фінансів сприяє не тільки розумінню механізмів формування місцевих бюджетів, але й дозволяє знайти оптимальні шляхи для подолання існуючих фінансових викликів на місцевому рівні.
Конституція України визначає основні засади формування матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, окреслюючи підходи до наповнення та використання ресурсів місцевих бюджетів [1]. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ухвалений 21 травня 1997 року, розвиває положення Конституції України та відповідає вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною у 1996 році. У цьому законодавчому акті закріплено структуру та гарантії функціонування місцевого самоврядування, принципи його організації та діяльності, а також правовий статус і відповідальність органів місцевої влади та посадових осіб [2].
Бюджетний кодекс України, прийнятий 8 липня 2010 року, містить ключові положення щодо місцевих фінансів, зокрема механізм розподілу доходів і видатків між бюджетами різних рівнів. Також у ньому регламентовано процес надання бюджетних трансфертів, включаючи дотації вирівнювання, що спрямовуються місцевим бюджетам із державного бюджету. Окрім цього, Кодекс визначає відповідальність усіх учасників бюджетного процесу, встановлює контрольні функції органів влади, зокрема місцевого самоврядування, та регламентує порядок здійснення місцевих запозичень [3].
Місцеві податки є важливим інструментом фінансування місцевих громад, формуючи дохідну частину місцевих бюджетів та сприяючи фінансовій незалежності органів місцевого самоврядування. Ефективне використання місцевих податків забезпечує сталий розвиток території та підвищує рівень життя її мешканців.
Функції місцевих податків реалізуються через їх вплив на фіскальні, регулюючі, стимулюючі та економічні процеси. Місцеві податки не лише наповнюють бюджет громади, а й впливають на інвестиційну привабливість регіону, розвиток підприємництва та підтримання соціально-економічної стабільності:
• фіскальна функція місцевих податків полягає у покращенні муніципальної інфраструктури, реалізації соціальних програм та забезпеченні життєдіяльності громади. Вона є основним джерелом, оскільки акумулює фінансові ресурси для її фінансування;
• регулююча функція місцевих податків дозволяє місцевій владі впливати на економічну діяльність організацій та мешканців, заохочуючи певні види діяльності або, навпаки, обмежуючи розвиток діяльності, яка може мати негативний вплив на суспільство;
• стимулююча функція полягає у створенні сприятливих умов для розвитку підприємництва та інвестицій шляхом надання податкових пільг, зниження податкових ставок та диференційованого підходу до оподаткування. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності місцевої економіки та створенню нових робочих місць;
• функція адміністрування місцевих податків забезпечує дотримання податкової дисципліни, прозорість фіскальних потоків та відповідальне використання бюджетних коштів. Ефективне управління доходами та видатками зміцнює фіскальну дисципліну як для платників податків, так і для місцевих органів влади.
Таким чином, місцеві податки виконують не лише фіскальну функцію, але й сприяють регулюванню економічних процесів, стимулюють розвиток бізнесу та забезпечують фінансову стабільність місцевих бюджетів. Для підвищення ефективності місцевих податків необхідно постійно вдосконалювати нормативно-правову базу та механізми адміністрування.
Література:
1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254 к/96-ВР. База даних “Законодавство України” / Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80/page (дата звернення: 11.03.2025).
2. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text. (дата звернення: 11.03.2025).
3. Бюджетний кодекс України: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text. (дата звернення: 11.03.2025).
____________________
Науковий керівник: Загурський Олександр Богданович, кандидат юридичних наук, доцент, Заклад вищої освіти «Університет Короля Данила»
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
