Сьогодні Україна зіткнулася з проблемою російської агресії. Водночас, попри щоденні атаки російської федерації на загальновизнані демократичні цінності, покладені в основу нашої Конституції, Україна не тільки мужньо дає відсіч ворогу на полі бою, а й намагається ефективно захищати конституційні права людини.
Найперше, варто нагадати, що збройна агресія російської федерації проти України була розпочата не у 2022 р., а більше ніж 10 років тому – 20 лютого 2014 р., коли частину території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) було анексовано, а деякі райони Донецької та Луганської областей тимчасово окуповано. Із 24 лютого 2022 р. збройна агресія російської федерації проти України набула повномасштабного характеру.
Конституційний Суд України як орган державної влади впродовж більш ніж 10-ти років відстоює ключові конституційні цінності в умовах збройної агресії, які є сутністю нашої держави і, власне, однією з ідей, за яку ми боремося в цій війні [1, с. 140].
Через збройну агресію росії та повне вторгнення в Україну все суспільство та державний устрій переведено на оперативний режим правового режиму воєнного стану. Воєнний стан – це правовий режим, який надає Україні певні повноваження під час зіткнення зі збройною агресією. Він також може бути застосований в інших випадках, визначених законом. Він дозволяє обмежувати конституційні права і свободи на певний час за наявності зовнішньої загрози. Це тому, що воєнний стан надає владі необхідні повноваження для захисту національної безпеки від агресії. У Конституції України зазначено, що права людини підлягають виключному захисту в силу їх високої соціальної цінності. Тому що Конституція визнає життя, здоров'я, честь, гідність, безпеку і свободу людини недоторканними. Всі ці причини зумовлені складністю сучасної дійсності [2, с. 9].
У висновку від 13.11.2019 № 5-в/2019, Конституційний суд України чітко визначає, що Конституцію України не може бути змінено в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 157 Конституції України) [3]. Маємо зауважити, що заборона внесення змін до Конституції під час правового режиму воєнного стану постає важливим запобіжником, що має на меті збереження демократичних принципів і правопорядку навіть у кризових умовах. Крім того, Конституційний Суд наголошує, що будь-які зміни до Основного Закону мають відбуватися виключно у відповідності до встановлених процедур у мирний час, коли забезпечена належна участь парламенту, громадськості та експертного середовища. Це сприяє захисту основоположних прав і свобод громадян та збереженню принципів верховенства права в Україні.
Стосовно воєнного стану, Конституційний суд України встановлює, що оскільки воєнний стан у державі вводиться не тільки на підставі Конституції України, але й відповідно до закону. Таким законом є Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі – Закон), у якому встановлено, що «воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень» (стаття 1).
Стаття 2 Закону визначає правову основу введення воєнного стану, якою є Конституція України, Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Порядок введення воєнного стану регламентований положеннями статті 5 Закону.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк, без скликання, та розглядає питання щодо затвердження цього указу у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо його затвердження та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.
Особливі вимоги законодавець ставить навіть до змісту указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Так, у такому указі обов'язково зазначається обґрунтування необхідності введення воєнного стану; межі території, на якій він вводиться, час і строк його введення з наведенням вичерпного переліку конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану, із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 6 Закону) [4].
Також у своєму Рішенні Конституційний Суд України від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 зазначає, що відповідно до другого речення частини другої статті 64 Конституції України людські права і свободи, гарантовані Конституцією України у приписах статті 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 55 (право на судовий захист), статті 62 (презумпція невинуватості), статті 63 (право на захист), не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Це означає, що хоча обмеження зазначених людських прав не може бути зумовлене потребами, пов’язаними з воєнним станом, однак державне втручання у їх захисну сферу є можливим за умови виправданості (домірності) обраних законодавцем засобів, які зберігають повагу до сутності людських прав та не суперечать приписам Конституції України, які expressis verbis гарантують їх обсяг [5].
Маємо зазначити, що Конституційний Суд України не надає визначення поняття «правовий режим воєнного стану», а лише оперує поняттям, яке надано у Законі України «Про правовий режим воєнного стану». Водночас, правовий режим воєнного стану Конституційним Судом України розглядається у трьох аспектах: 1) заборона внесення змін до Конституції України (Конституційний Суд України чітко встановлює, що в умовах воєнного стану будь-які зміни до Конституції заборонені (ч. 2 ст. 157 Конституції України); 2) порядок введення правового режиму воєнного стану (Конституційний Суд зазначає, що воєнний стан вводиться згідно з процедурою, визначеною Конституцією України та Законом України «Про правовий режим воєнного стану». Зокрема, він вводиться Указом Президента України, який має бути затверджений Верховною Радою України); 3) захист прав і свобод людини під час дії правового режиму воєнного стану (хоча воєнний стан передбачає можливість тимчасового обмеження деяких прав, Конституційний Суд України наголошує, що певні фундаментальні права, такі як право на свободу (ст. 29), право на судовий захист (ст. 55), презумпція невинуватості (ст. 62) та право на захист (ст. 63), залишаються недоторканними навіть у воєнний час).
Література:
1. Совгиря О. Верховенство права в умовах війни: виклики для конституційного судочинства України. Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції : збірник матеріалів і тез ІІ Маріупольського конституційного форуму (м. Київ, 06 жовт. 2023 р.). Київ : ВАІТЕ, 2023. С. 140-146.
2. Кравець М. О. Головні засади конституційного права за умов повномасштабної військової агресії. Право і суспільство. 2022. № 5. С. 9-13. DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.5.2.
3. Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу) (реєстр. № 1015) вимогам статей 157 і 158 Конституції України : Висновок Конституційного суду України від 13.11.2019. № 5-в/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005v710-19#Text (дата звернення: 10.03.2025).
4. Окрема думка судді Конституційного Суду України Шаптали Н. К. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України : Конституційний Суд України; Окрема думка від 27.01.2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nh01d710-16#Text (дата звернення: 10.03.2025).
5. Рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча, Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України (справа про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою) : Рішення Конституційного суду України від 18.07.2024 № 8-р(II)/2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-24#Text (дата звернення: 10.03.2025).
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter
