Проблематика домашнього насильства була та є актуальною для кожної цивілізованої країни, яка бореться за рівні права та обов’язки для чоловіків і жінок у сім’ї та соціумі.
22 травня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон № 3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Закон набув чинності 19 грудня 2024 року.
Головною метою цього закону є забезпечення дієвого правового механізму протидії насильству, захист прав і свобод осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також вдосконалення правових процедур притягнення кривдників до відповідальності, приведення норм КУпАП та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» у відповідність до положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цим явищем, вдосконалення процесуального порядку розгляду таких справ у суді.
Впровадження цих змін – важливий крок для досягнення міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини та виконання Україною зобов’язань у межах міжнародних договорів. Документ не лише посилює відповідальність за насильницькі дії, але й вводить додаткові механізми профілактики, реабілітації правопорушників та підтримки постраждалих, сприяння формування культури нульової толерантності до будь-яких проявів насильства.
В поліцейській діяльності цей Закон відкриває можливості в якіснішому реагування на виклики, пов’язані з домашнім насильством, та акцентує увагу на виховній функції правозастосування.
У наступних роз’ясненнях буде детально висвітлено нововведення, що допоможуть зрозуміти, як ці зміни вплинуть на щоденне життя громадян та діяльність правозастосовних органів (підрозділів Національної поліції України, судових установ).
Змін зазнала Стаття 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства.
Сутність змін полягає у підвищені відповідальності за домашнє насильство:
- За повторне порушення протягом року санкції стають суворішими (зростає розмір штрафу, кількість годин громадських робіт або тривалість адміністративного арешту) [3];
Крім посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства, КУпАП доповнюється додатковими новими статтями:
стаття 173-6 «Вчинення насильства за ознакою статі»
Визначення розширено і уточнено. Воно охоплює будь-які дії, спрямовані проти особи через її стать, стереотипні уявлення про ролі жінок чи чоловіків, або ті, що завдають шкоди (фізичної, сексуальної, психологічної, економічної). До цього належать також погрози таких дій у публічному або приватному житті.
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в діянні, спрямованого проти особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті".
3. Суб'єкт адміністративного правопорушення – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення – ч. 2 цієї статті).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень ст. 221 КУпАП розгляд справ за ст. 173-6 КУпАП віднесено до компетенції судових органів.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 ст. 255 КУпАП за порушення ст. 173-6 КУпАП поліцейські складають протокол про адміністративне правопорушення.
В статті 173-7 «Сексуальне домагання» чітко розмежовується адміністративна відповідальність зі статтею 153 «Сексуальне насильство» Кримінального Кодексу України, чітко прописано, що сексуальне домагання включає будь-які дії сексуального характеру (вербальні, невербальні, фізичні), які не порушують статеву свободу чи недоторканність, але принижують гідність особи та створюють ворожу або образливу атмосферу [3].
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в діянні сексуального характеру (що не посягають на статеву свободу чи статеву недоторканість особи), виражені вербально, невербально або фізично (слова, жести, рухи тіла, доторкування, поплескування або інші аналогічні дії), які ображають чи принижують гідність особи та можуть супроводжуватися створенням щодо неї залякувального, ворожого або образливого, принизливого середовища (ситуації).
3. Суб'єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення – ч. 2 цієї статті).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень ст. 221 КУпАП розгляд справ за ст. 173-7 КУпАП віднесено до компетенції судових органів.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 ст. 255 КУпАП за порушення ст. 173-7 КУпАП поліцейські складають протокол про адміністративне правопорушення [3].
стаття 173-8 «Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису»
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений а так само в неповідомлені особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким вона повинна залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, у встановлений законом строк уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування
3. Суб'єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення – ч. 2 цієї статті).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП розгляд справ за частиною 1 статті 173-8 КУпАП віднесено до компетенції поліції.
Відповідно до положень ст. 221 КУпАП розгляд справ за частиною та третьою ст. 173-8 КУпАП віднесено до компетенції судових органів [3].
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 ст. 255 КУпАП за порушення частини другої та третьої ст. 173-8 КУпАП поліцейські складають протокол про адміністративне правопорушення [3].
Також в змінах передбачено обмеження можливості застосування статті 22 КУпАП (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення) щодо правопорушень, передбачених статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства) та передбачається збільшення до 12-ти годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення (статті 263 КУпАП) [3].
Отже, ці зміни підсилюють відповідальність за домашнє насильство, насильство за ознакою статі та порушення заборонних приписів.
Забезпечують реабілітаційні заходи через участь у спеціальних програмах, спрямованих на запобігання повторним правопорушенням, вдосконалюють механізми запобігання та реагування на насильство, забезпечують можливості органів Національної поліції України ефективніше діяти у випадках термінової загрози.
Передбачають розширення повноважень судів і поліції, уточнення процедур затримання та протидії цим правопорушенням, що має підвищити ефективність їх попередження та притягнення до відповідальності винних осіб, створюють чіткі механізми для контролю виконання рішень суду.
Таким чином прийняття Закону України № 3733-IX, є важливим кроком на шляху до зміцнення правового механізму протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та іншими пов’язаними правопорушеннями.
Закон створює чіткі підстави для притягнення винних до відповідальності, розширює можливості захисту постраждалих та вдосконалює систему запобігання насильницьким діям.
Ці зміни демонструють рішучість держави у забезпеченні прав і свобод громадян, створенні безпечного середовища та формуванні суспільства, вільного від насильства. Впровадження нових норм також сприятиме посиленню профілактичної роботи з порушниками та підвищенню рівня правової культури населення.
Закон № 3733-IX є підтвердженням того, що боротьба з насильством – це не лише виклик, а й можливість для суспільства переглянути свої цінності та впроваджувати прогресивні зміни. Його реалізація стане основою для побудови більш толерантного, справедливого та відповідального суспільства, у якому права кожної людини будуть надійно захищені.
Застосування цього закону вимагає активної співпраці між державними органами, громадськими організаціями та суспільством загалом, адже лише спільними зусиллями можна досягти його основної мети – викорінення насильства та утвердження поваги до людської гідності.
Список використаних джерел:
1. Закон України від 22.05.2024 № 3733-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024, № 31, ст. 232. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3733-20
2. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст.35, із змінами від 20.11.2024 № 4073-IX. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення, Документ 80731-X, чинний. Редакція від 01.02.2025, підстава – 4200-IX URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
4. Наказ МВС № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06.11.2015 Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 243 від 17.03.2017, № 690 від 04.08.2017, № 1096 від 24.12.2019, № 635 від 27.08.2021, № 675 від 15.08.2023, № 818 від 09.12.2024. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1496-15
5. Кримінальний Кодекс України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131. Документ 2341-III, чинний, Редакція від 01.02.2025, підстава – 4200-IX. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
6. Конвеція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Конвенцію ратифіковано із заявами Законом № 2319-IX від 20.06.2022. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-11
____________________
Науковий керівник: Гусєва Катерина Анатоліївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри поліцейської діяльності, Національна академія внутрішніх справ
|