29.06.2023 р. був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (надалі – Закон № 3200-IX). Відповідно до положень цього закону вносились зміни до ряду нормативно-правових актів, зокрема Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), які набрали чинності 18.10.2023 р.
ГПК України в редакції Закону № 3200-IX закріпив обов’язок для ряду суб’єктів, зокрема адвокатів, зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (в підсистемі «Електронний суд»). Такий обов’язок також був покладений і на юридичних осіб, які найчастіше є учасниками господарських справ, та представництво яких здійснює адвокат.
ГПК України для заяв по суті справи (тобто позову, відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив) встановлює певні вимоги щодо форми та змісту. Однією із таких вимог є зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Але чиї відомості про електронний кабінет необхідно вказати (позивача та його представника чи відповідача та інших учасників справи) законодавець не уточнює.
Аналіз судової практики через Єдиний державний реєстр судових рішень свідчить про те, що суди в переважній більшості тлумачать таку вимогу як необхідність вказувати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх учасників справи, а також в адвоката заявника.
Встановлюючи такі вимоги, ГПК України закріпив певні санкції за їх невиконання. Чинним законодавством передбачено, що можливою підставою для залишення позовної заяви без руху господарським судом є відсутність у позові відомостей щодо наявності або відсутності електронних кабінетів в учасників справи, відсутність у позивача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (якщо позивач є особою, яка за приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України, мала такий обов’язок).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 174 ГПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави нереєстрації електронного кабінету особою, яка була зобов’язана це вчинити, то суд у такій ухвалі зазначає про обов’язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 цього кодексу [1].
У випадку, коли адвокат, який здійснює представництво позивача, у встановлений судом строк не подасть заяву про усунення зазначених вище недоліків позовної заяви, то така позовна заява підлягатиме поверненню в силу приписів ГПК України.
Такі ж самі положення будуть діяти і при поданнях апеляційної та касаційної скарг.
Для інших заяв, які подаються в межах господарського судочинства, ст. 170 ГПК України встановлюються загальні вимоги, серед яких також є зазначення відомостей про електронний кабінет.
Якщо суд встановить, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання встановлених ГПК України вимог, зокрема щодо зазначення відомостей про електронний кабінет, то він буде зобов’язаний повернути її заявнику без розгляду [1]. Також суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду у випадку, коли її подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його [1].
Слід звернути увагу, що чинний ГПК України містить застереження про те, що у випадку звернення до суду з документом особи, яка згідно з приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала цей обов’язок, вказані вище процесуальні наслідки (залишення без руху, повернення без розгляду) застосовуватимуться судом також у разі, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат [1].
Поряд із санкціями щодо невиконання вимог, пов’язаних із реєстрацією електронного кабінету, законодавець встановлює і певні преференції для осіб, які виконали вказаний обов’язок. Якщо ГПК України встановлює обов’язок вказувати у змісті процесуального документа відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, то особа, яка подає до суду такий процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», звільняється від обов’язку зазначення таких відомостей [1].
Отже, можна ствердити, що обов’язок зареєструвати електронний кабінет суб’єктами, визначеними ч. 6 ст. 6 ГПК України, в підсистемі «Електронний суд» є важливим. Позаяк у випадку відступу від такого обов’язку чинним законодавством передбачене застосовування відповідних санкцій, які негативно відображатимуться на учасниках справи.
З урахуванням викладених вище законодавчих положень, можна зробити висновок, що процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, щодо відсутності електронного кабінета, є такими, що стимулюють охоплення електронним судочинством якомога більше осіб.
Законодавець впроваджує електронне судочинство для підвищення ефективності правосуддя, спрощення доступу до справи її учасників, швидкого обміну процесуальними документами між учасниками справи, між учасниками справи та судом, зменшення паперового документообігу та ін.
Так як в господарському судочинстві виключне право бути представником має лише адвокат (за винятком малозначних справ), він повинен пам’ятати про свій обов’язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також про такий самий обов’язок юридичної особи, яку він представляє. Водночас адвокат повинен дотримуватись усіх вимог для процесуальних документів, які він подає в інтересах свого клієнта, зокрема щодо зазначення відомостей про електронний кабінет.
Тому перед тим, як подавати позовну заяву від імені юридичної особи, адвокат повинен з’ясувати, чи має така особа зареєстрований електронний кабінет. Якщо ж така юридична особа не виконала обов’язок з реєстрації електронного кабінету, то адвокатові необхідно повідомити керівнику або іншим уповноваженим суб’єктам юридичної особи, з якими в адвоката наявна комунікація, що чинний ГПК України вимагає такої реєстрації. Адвокатові потрібно зазначити також про наслідки ухилення від такого обов’язку, які негативним чином вплинуть на юридичну особу та на хід господарської справи.
Отже, можна зробити висновок, що поки юридична особа не зареєструє електронний кабінет, адвокат не зможе скористатися усіма передбаченими ГПК України правами задля якісного виконання функції її представництва у господарському судочинстві. Оскільки процесуальні документи, подані від імені такої юридичної особи, будуть повертатися судом.
Література:
1. Господарський процесуальний кодекс України : Кодекс від 06.11.1991 р. № 1798-XII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n1938 (дата звернення: 09.03.2025).
____________________
Науковий керівник: Легких Кирило Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|