:: LEX :: ДОПУСТИМІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ АНАЛОГІЇ
UA  RU  EN
 
  Головна
  Як взяти участь в науковій конференції?
  Календар конференцій
  Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
  Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
  Архів

Актуальні дослідження правової та історичної науки (випуск 67)

Термін подання матеріалів

12 грудня 2024

До початку конференції залишилось днів 3


  Наукові конференції
 

  Корисні правові інтернет ресурси
 

 Корисні лінки
 
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Юридичний форум
Законодавство України
Єдиний державний реєстр судових рішень


 Лічильники


 Лінки


 Наша кнопка
www.lex-line.com.ua - Міжнародні науково-практичні інтернет-конференції за різними юридичними напрямками

ДОПУСТИМІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ АНАЛОГІЇ
 
09.02.2009 20:36
Автор: Колотова Олена Володимирівна, аспірантка Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України
[Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права]
Бурхливі суспільно-політичні події, недосконалість законів та зростання ролі судової влади у вирішенні суспільних відносин, зумовлюють інтерес до правореалізаційних процесів у державі. В цьому сенсі не останнє значення має застосування методів аналогії права і закону в процесі правозастосування.
Правова аналогія – це один із найбільш поширених способів подолання прогалин у праві. Одним із цікавих моментів у дослідженні застосування правової аналогії, є його допустимість в процесуальному праві. У вирішенні даного питання погляди сучасних правознавців не збігаються. Якщо застосування аналогії права та закону в матеріальному праві є традиційно сприйнятим явищем, то у відношенні застосування процесуального права за аналогією є ряд заперечень.
Правознавці одностайно підтримують позицію про заборону використання аналогії у кримінальному праві, та не заперечують застосування аналогії в матеріальних галузях права, які допускають диспозитивний метод регулювання (цивільне, господарське право та інші).
Збереження інституту аналогії у цивільному та господарському праві, на відміну від кримінального права, в якому аналогію скасовано, пояснюється тим, що кримінальне право має справу з протиправними, злочинними діями. З метою зміцнення законності воно виходить з принципу: поведінка, що не кваліфікується за кримінальним законом як злочинна, не може бути підставою для застосування покарання. Цивільне ж та господарське законодавство, навпаки, в переважній більшості регулює правомірну, суспільно корисну діяльність громадян та організацій. До того ж обмеження правомірної діяльності суворими межами закону призвело б до сковування розумної господарської ініціативи учасників цивільного обороту, що негативно позначилося б на розвитку майнових відносин, які виникають з метою задоволення матеріальних і духовних потреб громадян та організацій. В умовах радикальної економічної реформи законодавець заохочує ділову активність в економічній, комерційній діяльності. Як відмічає В.В. Лазарєв, легалізація аналогії права в цивільних відносинах означає визнання законодавцем права учасників цивільного обороту – фізичних і юридичних осіб – на прояв ініціативи і тим самим стимулює активізацію їх діяльності в цивільно-правовій сфері[1]. Таким чином, аналогія права і закону в цивільному та господарському праві знаходить своє обґрунтування в принципі: дозволено все, що не заборонено законом.
Можливість застосування аналогії в цивільному судочинстві, як правило, також, не заперечується, оскільки більшість правознавців (В.І. Авдюков, А.Т. Боннер, Е.Ш. Кемуларія, Л.Ф. Лісницька, А.А. Мельников, В.К. Пучинський) визнають, що це не суперечить інтересам законності[2]. Однак, в літературі можна зустріти і протилежну думку (Н.А. Власенко, П.Я. Трубніков, Ю.Х. Калмиков)[3], згідно якої застосування аналогії в межах процесуального права веде до ігнорування принципу законності[4], порушення жорсткої процесуальної форми[5]. Інші, не заперечуючи можливість застосування процесуальної аналогії, допускають лише аналогію цивільного процесуального закону, але не права[6].
Правознавці, які заперечують застосування процесуальної аналогії в якості головного аргументу на захист своєї позиції приводять твердження, про те, що у всіх випадках, коли законодавець допускає застосування аналогії, він прямо вказує на це в законі. Адже якщо принципом матеріального приватного права є правило: дозволено все, що не заборонено законом, то для публічного права, до якого відноситься процесуальне право, притаманний принцип: дозволено лише те, що встановлено у законі[7].
На думку інших авторів, відсутність вказівки про можливість застосування аналогії не є перешкодою для її застосування, оскільки ще з більшою вірогідністю можна сказати, що коли законодавець відмовився від застосування аналогії, такий його намір повинен бути чітко сформульований в законі[8].
Аналіз відповідних норм цивільного і цивільно-процесуального законодавства показує, що використання аналогії в цивільних галузях права не безмежне. Дуже часто настання юридичних наслідків пов’язане виключно з наявністю обставин, прямо передбачених законом. В даному випадку, безперечним є те, що аналогія права і закону, недопустима щодо застосування норм, які передбачають процесуальні санкції. Виключення застосування аналогії в даному випадку є важливою гарантією захисту прав особистості.
Слід також погодитись з тими вченими, які допускають використання аналогії в кримінальному процесуальному праві. Адже процесуальний закон не встановлює, які дії визнаються злочинами, а регулює правовідносини суб’єктів, в ході провадження по справі. Тому аналогія в кримінально-процесуальному праві не розширює межі можливих репресій, а грає позитивну роль, надаючи динамізм процесуальним відносинам[9]. Процесуальна аналогія покликана упорядкувати відносини, які не передбачені правом, але вимагають юридичної оцінки в процесі вирішення судових справ, вона вказує лише на порядок використання норм або принципів права.
Таким чином, слід погодитись з позицією В.В. Лазарєва, на думку якого, аналогія дозволена всюди, де немає спеціальної заборони і там де нормотворчий орган не пов’язує настання правових наслідків з конкретним законом[10].
Відповідно до предмету правового регулювання матеріальних норм, основне їх призначення – це регулювання процесу створення, розвитку та припинення суспільних відносин. Призначення процесуальних норм полягає в забезпеченні реалізації матеріальних норм у випадку виникнення різноманітних відхилень від нормального розвитку цих відносин та їх захист. Вони відіграють важливу роль в забезпеченні необхідних умов правового регулювання, реалізації прав, свобод і законних інтересів учасників суспільних відносин. Одним із основних умов виконання завдання судової влади є наявність досконалого процесуального механізму, здатного відповісти на будь-які питання в процесі вирішення справи. Але оскільки в реальному житті це не завжди можливо, вважаємо, що застосування аналогії при подоланні прогалин процесуального права є необхідним.

Література:
1. Лазарев В.В. Пробелы в праве: «Казанский университет», – Казань. – 1967. – С. 170.
2. Мельников А.А. Советский гражданский процессуальный закон. – М., 1973. – С. 136; Пучинский В.К. О единообразии толкования и применения основ гражданского судопроизводства // Советское государство и право. – 1972. – № 4. – С. 48-49.
3. Трубников П.Я. Вопросы гражданского процесса в практике Верховного Суда СССР. – М., – 1979. – С. 19; Калмыков Ю.Х. Современные тенденции развития правоприменительной практики по гражданским делам // СССН – Австрия. Проблемы гражданского и семейного права. – М., – 1983. – С. 36.
4. Авдюков М.Г. Принцип законности в гражданском судопроизводстве. – М., – 1970. – С. 183.
5. Авдюков М.Г. Принцип законности в гражданском судопроизводстве // Тезисы докладов и научных сообщений на межвузовской теоретической конференции на тему: «Роль права в развитии социалистической экономии и демократии на современном этапе». – М., – 1966. – С. 74.
6. Бутнев В.В. Судебная реформа и совершенствование правосудия по гражданским делам // Проблемы доступности и эффективности правосудия в арбитражном и гражданском судопроизводстве. Материалы Всероссийской научно-практической конференции. – М., – 2001. – С. 261.
7. Власенко Н.А. Об аналогии в современном процессуальном праве // Российская юстиция. – 2005. – № 7. – С. 36.
8. Сильченко Д.Ю. Применение аналогии в уголовном судопроизводстве: дисс. канд. юрид. наук. – М., 2001. – С. 19.
9. Уголовный процесс: Учебник для вузов / Под ред. В.П.Божьева. – М.: Спарк, –1998. – С. 45.
10. Лазарев В.В. Правоприменительные акты и их эффективность в условия развитого социалистического общества. Теоретическое исследование: Автореф. дисс. канд. юрид. наук. – М., – 1977. – С. 29.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст і натисніть Ctrl + Enter




 Інші наукові праці даної секції
ФІЛОСОФІЯ ПРАВОСУДДЯ І ПОЗИТИВНОГО ПРАВА (КОЛІЗІЯ НА ПРИКЛАДІ ТЛУМАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ)
13.02.2009 19:17
К ПРОБЛЕМЕ ПРЕОДОЛЕНИЯ ПРАВОВОГО НИГИЛИЗМА В УКРАИНЕ
09.02.2009 16:56
ФОРМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
08.02.2009 17:10
ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРАЦЯХ М.Д. ІВАНИШЕВА
06.02.2009 18:46
"АНТОНІВЕЦЬКА ПОВСТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА": ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ
05.02.2009 20:08
ДО ПРОБЛЕМИ СТРУКТУРИ НОРМИ ПРАВА
05.02.2009 19:55




© 2006-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.lex-line.com.ua обов’язкове!


Наукова спільнота - інтернет конференції
Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки
Наукові конференції
Актуальні дослідження правової та історичної науки. Юридична лінія
 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше